Ветеринарные препараты для свиней

Супоросним свиноматкам препарат вводять 2 рази за 2-4 тижні до опоросу, тільним коровам – за 1-1,5 місяці до отелення. Протипоказання Гіпервітамінози.

Вітазал, 10 мл Опис Прозорий розчин рожевого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючі речовини: бутафосфан - 100 мг; вітамін В12(ціанокобаламін ) - 0,05 мг. Допоміжні речовини: бутанол, натрію гідроокис, вода для ін'єкцій. Фармакологічні властивості ATCvet QА12С, інші мінеральні добавки (QА12СХ91, бутафосфан ). Витазал - комплексний препарат, що володіє тонізуючими властивостями, нормалізує обмінні та відновлювальні процеси, стимулює білковий, вуглеводний і жировий обмін речовин, підвищує резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, сприяє росту і розвитку тварин. Бутафосфан - органічна сполука фосфору, впливає на процеси засвоєння поживних речовин в організмі. Бутафосфан поліпшує використання глюкози в крові, що сприяє стимуляції енергетичного обміну; прискорює процеси метаболізму за рахунок стимуляції АДФ-АТФ циклу; активізує всі функції печінки; підвищує неспецифічну резистентність організму; стимулює гладку мускулатуру і підвищує її рухову активність; покращує роботу міокарда; стимулює утворення кісткової тканини; нормалізує рівні гормонів кори надниркових залоз в крові; стимулює синтез протеїну, прискорюючи ріст і розвиток тварин, а також відновлювальні властивості органів і тканин. Органічні сполуки фосфору не накопичуються в організмі і не мають побічних ефектів, характерних для стимулюючих засобів неорганічного фосфору. Вітамін В12 стимулює кровотворення, бере участь у формуванні креатину (джерела енергії м'язової тканини), бере участь у біосинтезі ацетилхоліну, позитивно впливає на стан нервової системи, стимулює жировий обмін і обмін карбонових кислот, нормалізує процес засвоєння їжі , сприяє біосинтезу метіоніну. За ступенем впливу на організм препарат відноситься до малонебезпечних речовин (4 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76). Застосування Витазал призначають великій рогатій худобі, коням, вівцям, козам, свиням, собакам, кішкам, хутрових звірів і птиці при порушеннях обміну речовин різної етіології, а також як стимулюючий і тонізуючий засіб: для підвищення опірності організму до захворювань різної етіології; як додатковий засіб при лікуванні захворювань, обумовлених дефіцитом в організмі кальцію і магнію; при пологах, а також з метою профілактики післяродових ускладнень (тетанія, пологовий парез); при важких фізичних навантаженнях і підвищеної фізичної активності у спортивних коней (за 2-3 дні до змагань). Дозування Внутрішньовенно, внутрішньом'язово та підшкірно в дозах (на тварину): коня і велику рогату худобу- 10-25 мл ; лошата і телята - 5-12 мл ; вівці і кози- 2,5-8 мл; ягнята- 1,5-2,5 мл; свині- 2,5-10 мл; поросята- 1-2,5 мл; собаки- 0,5-5,0 мл; коти та хутрові звірі- 0,5-2,5 мл При необхідності препарат вводять повторно через добу. Для птиці Витазал додається до питної води з розрахунку: кури і курчата- 1-1,5 мл на 1 л води; бройлери і кури- несучки - 2-3 мл на 1 л води. При хронічних захворюваннях тваринам вводять половину дози. При необхідності лікування повторюють через 5-14 діб.

Віросан, 100 мл Опис Засіб для дезінфекції. Склад 100 мл препарату містять діючі речовини: алкілдиметилбензиламонію хлорид — 25 г, глутаровий альдегід — 11 г; допоміжні речовини. Фармакологічні властивості Віросан — комплексний дезінфікуючий засіб, діє бактерицидно (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Pseudomonas aeruginosa, E.coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis Listeria monocytogenes, Mycoplasma spp.), фунгіцидно (Candida spp., Aspergillus spp., Fusarium spp., Penicillium spp.), віруліцидно (Newcastle disease virus, Reovirus, Rotavirus, Coronavirus, Paramyxovirus, Poxvirus, Orthomyxovirus, Pestivirus). Застосування Застосовується для миття та дезінфекції тваринницьких та птахівничих приміщень, інкубаторів, пунктів штучного осіменіння, транспортних засобів, поверхонь, об'єктів і обладнання, які підлягають ветеринарному нагляду, для заповнення дезбар'єрів. Препарат зберігає свою активність при інтенсивному освітленні, при використанні жорсткої води, в присутності органічних матеріалів (гній, залишки корму тощо), діє в широкому діапазоні температур: від 5°C до 50°C. Дозування Дезінфекцію проводять після ретельної механічної та санітарної очистки поверхонь об'єктів знезараження. Дезінфекцію проводять методом протирання, зрошення, туманоутворення та методом генерування піни. Для дезінфекції використовують водні розчини препарату. Робочі розчини препарату готують у промаркованих місткостях із будь-яких матеріалів шляхом розведення засобу водопровідною водою. Кількість засобу Віросан, необхідну для приготування робочого розчину, визначають згідно з розрахунками, наведеними у таблиці.Приготування робочих розчинів засобу Концентрація (%) розчину по препарату Кількість інгредієнтів (мл) для приготування робочого розчину 1 л 10 л Віросан, мл Вода, мл Віросан, мл Вода, мл 0,1 1 999 10 9990 0,25 2,5 997,5 25 9975 0,5 5 995 50 9950 Застосування методом спрею Для профілактичної дезінфекції використовують 0,25% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4-12 м2 площі. Експозиція складає 15-30 хвилин. Для вимушеної дезінфекції при інфекційних захворюваннях бактеріальної та вірусної етіології та заключної дезінфекції використовують 0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4 м2 площі. Експозиція складає 60 хвилин. Застосування методом піноутворення Для профілактичної дезінфекції використовують 0,25% водний розчин, але в цьому випадку утворюється нестійка піна, яка буде швидко стікати зі стін та стелі. Для вимушеної дезінфекції використовують 0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4-6 м2 площі. Для обробки приміщень, обладнання чи транспорту піною необхідно використовувати піноутворюючу насадку. Застосування методом туманоутворення Для профілактичної, вимушеної або заключної дезінфекції методом туманоутворення (аерозольного розпилення) використовують водний розчин препарату (до 0,75 л Віросану додають 4 л води на 1000 м3 об'єму приміщення). Робочий розчин розпилюють при вимкнутій вентиляції з часом експозиції — 3 години. Туманоутворення можна проводити як холодним, так і термічним способом з використанням туманогенераторів. Доступні тваринам місця можливого накопичення залишків препарату (кормушки, поїлки і т.і.) промивають водою. Дезбар'єри Дезбар'єри з 0,5% розчином Віросану поновлюють раз на тиждень, або в міру висихання.

Віросан, 1 л Опис Засіб для дезінфекції. Склад 100 мл препарату містять діючі речовини: алкілдиметилбензиламонію хлорид — 25 г, глутаровий альдегід — 11 г; допоміжні речовини. Фармакологічні властивості Віросан — комплексний дезінфікуючий засіб, діє бактерицидно (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Pseudomonas aeruginosa, E.coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis Listeria monocytogenes, Mycoplasma spp.), фунгіцидно (Candida spp., Aspergillus spp., Fusarium spp., Penicillium spp.), віруліцидно (Newcastle disease virus, Reovirus, Rotavirus, Coronavirus, Paramyxovirus, Poxvirus, Orthomyxovirus, Pestivirus). Застосування Застосовується для миття та дезінфекції тваринницьких та птахівничих приміщень, інкубаторів, пунктів штучного осіменіння, транспортних засобів, поверхонь, об'єктів і обладнання, які підлягають ветеринарному нагляду, для заповнення дезбар'єрів. Препарат зберігає свою активність при інтенсивному освітленні, при використанні жорсткої води, в присутності органічних матеріалів (гній, залишки корму тощо), діє в широкому діапазоні температур: від 5°C до 50°C. Дозування Дезінфекцію проводять після ретельної механічної та санітарної очистки поверхонь об'єктів знезараження. Дезінфекцію проводять методом протирання, зрошення, туманоутворення та методом генерування піни. Для дезінфекції використовують водні розчини препарату. Робочі розчини препарату готують у промаркованих місткостях із будь-яких матеріалів шляхом розведення засобу водопровідною водою. Кількість засобу Віросан, необхідну для приготування робочого розчину, визначають згідно з розрахунками, наведеними у таблиці.

Ветадекс, 50 м Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину: дексаметазону натрію фосфат - 2,64 мг (еквівалентно 2 мг дексаметазону). Допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, динатрію едетат, метилпарабен, пропілпарабен, натрію дигідрофосфат, динатрію фосфат. Фармакологічні властивості Склад Ветадекс - глюкокортикостероїдний препарат, який чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, імунодепресивну та антипроліферативну дії. Дексаметазон зменшує або запобігає відгуку тканин на запальний процес шляхом зниження розвитку ознак запалення без впливу на причину. Дексаметазон впливає на всі стадії запального процесу. Зменшує проникність кровоносних судин, зумовлену вивільненням гістаміну, гальмує вивільнення кінінів і утворення антитіл. Дексаметазон також пригнічує фагоцитоз і вивільнення хімічних посередників запалення. Дексаметазон зменшує концентрацію тимусзалежних лімфоцитів (Т-лімфоцитів), моноцитів і эозинофільных лейкоцитів. Він також зменшує зв'язування імуноглобуліну з рецепторами поверхневих тканин та інгібує синтез і вивільнення інтерлейкінів шляхом зменшення зародкових Т-лімфоцитів і зниження розповсюдження первинного імунного відгуку. Обмежує міграцію лейкоцитів у вогнищі запалення, порушує утворення інтерлейкіну-1, що сприяє стабілізації лізосомальних мембран і тим самим знижує концентрацію протеолітичних ферментів у вогнищі запалення. Пригнічує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення циклооксигенази (переважно ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню продукції простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (Т - і В-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судин в лімфоїдну тканину, пригнічує утворення антитіл. Дексаметазон стимулює білковий катаболізм та індукує ензими, відповідальні за метаболізм амінокислот. Він зменшує синтез і збільшує розпад білків у лімфоїдній тканині, сполучній тканині, м'язах і шкірі. Тривале застосування може призвести до атрофії цих тканин. Дексаметазон збільшує засвоєння глюкози шляхом індукції печінкових ферментів, що беруть участь у глюконеогенезі, стимулює білковий катаболізм (який збільшує концентрацію амінокислот, необхідних для глюконеогенезу в печінці) і знижує периферичну утилізацію глюкози. Ці дії призводять до збільшення накопичення глікогену в печінці, збільшення концентрації глюкози в крові та інсулінової стійкості. Дексаметазон збільшує ліполіз і метаболізує жирні кислоти з жирових тканин, приводячи до збільшення концентрації жирних кислот у плазмі. При тривалому застосуванні може статися аномальний перерозподіл жиру. Дексаметазон зменшує кісткоутворення і посилює кісткову резорбцію. Він зменшує концентрацію кальцію у плазмі, приводячи до вторинного гиперпаратиреозу і подальшого стимулювання остеокластів, і прямого інгібування остеобластів. Дексаметазон пригнічує вивільнення з гіпофіза кортикотропіну і β-ліпопротеїну, але не зменшує рівень циркулюючого β-ендорфіну, пригнічує продукцію тиреотропного та фолікулостимулюючого гормонів. Внаслідок катаболічної дії при тривалому застосуванні, можливо пригнічення росту у молодняка. Дексаметазон добре абсорбується після внутрішньосуглобової та локальної (у вогнище запального процесу) ін'єкції. Об'єм розподілу речовини у тварин різних статево-вікових груп однаковий. Дексаметазон метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить близько 200 хв. Дія препарату у тканинах організму продовжується протягом 72 годин. Дексаметазон виводиться з організму переважно нирками (в незначних кількостях) - з жовчю. Після внутрішньовенного введення дія препарату починається швидко, а після внутрішньом'язового клінічний ефект досягається через 8 годин. Застосування Призначений для лікування великої рогатої худоби (в тому числі молодняку), коней, свиней, овець, кіз, собак і кішок: метаболічні процеси: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія в овець і свиноматок; неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язово-скелетні запалення такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль; гострі інфекційні захворювання (гострий мастит, метрит, пневмонія), у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією; алергічні стани, наприклад, астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, свербіж та ін.), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій; стресовий і шоковий стан; токсемія під час останньої стадії вагітності (протягом 2-4 днів).

Бутокс, 1 мл Склад: 1 мл препарату містить: циперметрин - 100 мг. Застосування: Лікування ектопаразитозів тварин, спричинених іксодовими, коростяними кліщами, вошами, мухами, гнусом, клопами та іншими. Дезінфекція приміщень для тварин. Дозування: Для купання та обприскування препарат розводять водою у наступних співвідношеннях: Вид тварин Розведення водою (робочий розчин) Примітки ВРХ 1:1000 Обприскувати все тіло Свині 1:1000 При наявності струпів зчистити їх щіткою Вівці 1:1000 1:830 Короткошерсні Довгошерсні Собаки, хутрові звірі 1:1000 Обприскування шерсті та кліток Домашня птиця 1:1000 60 л на 1000 голів Приміщення для тварин 20 мл на 1 л води 5 літрів робочого розчину на 100 м2 площі Послідовність обробки: вушні раковини, голова, тіло, хвіст, кінцівки. Необхідно добитись рівномірного змочування розчином шерсті і шкіри тварини. Захисний ефект триває протягом декількох тижнів.

Бровасептол, 500 г Опис Порошок світло-жовтого кольору, погано розчиняється у воді. Склад 1 г препарату містить: сульфатіазол натрію — 80 мг; сульфагуанідин — 70 мг; триметоприму лактат — 38 мг; тилозину тартрат — 25 мг. Фармакологічні властивості Комбінований антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Сульфатіазол та сульфагуанідин — протимікробні бактеріостатичні засоби з групи сульфаніламідів. Сульфатіазол має короткотривалу дію, сульфагуанідин — дію середньої тривалості. Обидва сульфаніламіди схожі за спектром властивостей і активні проти грампозитивних мікроорганізмів — Clostridium perfringens, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Actinomyces israelii, грамнегативних — E. coli, Shigella spp., Klebsiella spp., Vibrio cholerae, Chlamydia spp., Yersinia pestis, найпростіших виду Toxoplasma gondii, кокцидій Eimeria stiedae. Механізми протимікробної дії сульфатіазолу та сульфагуанідину також схожі і обумовлені антагонізмом з параамінобензойною кислотою (ПАБК) і конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази. Це призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів і піримідинів, пригнічує ріст кишкової палички, знижує синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти в кишечнику. Триметоприм — хімієтерапевтичний засіб, що за хімічною будовою є похідною диамінопіримідину. Діє бактеріостатично проти грампозитивних мікроорганізмів — Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp., грамнегативних мікроорганізмів — Е. coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Bordetella spp. тощо. Механізм дії пов’язаний з пригніченням ферменту дигідрофолатредуктази в процесі синтезу тетрагідрофолієвої кислоти. Це призводить до недостатності фолатів, основного кофактору синтезу нуклеїнових кислот. У результаті продукування нуклеїнових кислот і білка бактерій порушується. Дигідрофолатредуктаза бактерій приблизно в 50000-60000 разів міцніше зв’язується триметопримом, ніж відповідним ферментом ссавців. Ефект проявляється на етапі синтезу фолату, що наступає після того, як сульфаніламіди починають діяти. Одночасне застосування з сульфаніламідами підсилює гальмування продукування тетрагідрофолієвої кислоти. Тилозину тартрат — антибіотик з групи макролідів. Ефективний проти грампозитивних мікроорганізмів — Corynebacterium spp., Clostridium spp., Erysipelothrix spp., Diplococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, деяких грамнегативних мікроорганізмів — Pasteurella spp., Vibrio spp., Leptospira spp., Brucella spp., Neisseria spp., Haemophilus spp., рикетсій Rickettsia spp., спірохет Spirochaetales, мікоплазм Mycoplasma gallisepticum, M. synoviae, M. meleagridis. Тилозин діє бактеріостатично, гальмуючи синтез білка, через незворотне з’єднання із 50S субодиницею бактеріальних рибосом. Зупиняє ріст та розмноження мікробної клітини, гальмує синтез РНК в рибосомах бактеріальних клітин на будь-якій стадії рибосомального циклу. Сульфатіазол добре всмоктується із ШКТ та діє системно. Сульфагуанідин майже не всмоктується, через що спостерігається висока концентрація в кишечнику та досягається максимальний ефект при лікуванні захворювань ШКТ. Сульфаніламіди добре проникають в тканини і рідини організму, включаючи плевральний випіт, перитонеальну і синовіальну рідини, ексудат середнього вуха, камерну вологу, тканини урогенітального тракту, проходять через плаценту і потрапляють у молоко. Метаболізуються у печінці, в основному шляхом ацетилювання, з утворенням мікробіологічно неактивних, але токсичних метаболітів. Екскретуються нирками приблизно наполовину в незміненому вигляді (при лужній реакції сечі виведення посилюється), невелика кількість виводиться з жовчю. При нирковій недостатності можлива кумуляція сульфаніламідів та їх метаболітів в організмі, що спричинює токсичний ефект. За перорального застосування тилозин швидко всмоктується з ШКТ і за годину спостерігається достатній бактеріостатичний рівень в крові і тканинах. Терапевтичні концентрації препарату зберігаються в сироватці крові 6-8 годин. Метаболізується в основному у печінці і виводиться в незміненому вигляді переважно з сечею і частково з калом, у птахів-несучок — з яйцями, у лактуючих тварин — з молоком. Абсорбція триметоприму з ШКТ відбувається швидко і майже повністю (90-100%), зв’язування з білками плазми — до 70%. Висока концентрація триметоприму спостерігається у секреті бронхіальних залоз, передміхуровій залозі та жовчі. Він долає плацентарний бар’єр і проникає в молоко. Період напіврозпаду в плазмі крові становить 8-10 годин. Нирками виводиться 50-60% протягом 24 годин в основному шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції, причому 80-90% — в незміненому вигляді, решта — у вигляді неактивних метаболітів, невелика кількість (4%) — з жовчю. Показання Лікування тварин та свійської птиці за захворювань ШКТ, органів дихання і сечостатевої системи, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату: телята віком до 3 місяців — гастроентерит, сальмонельоз, пастерельоз, вібріоз; свині — ензоотична пневмонія, артрит, дизентерія, набрякова хвороба, бешиха, сальмонельоз, пастерельоз; ягнята віком до 3 місяців — септицемія, еймеріоз; кролики — гастроентерит, колібактеріоз, пастерельоз, кокцидіоз, пневмонія; свійська птиця (кури-бройлери, індички, качки, гуси) — тиф, холера, сальмонельоз, мікоплазмоз, риніт. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функції печінки і нирок, лактуючим та вагітним самицям. Не застосовувати жуйним тваринам з функціонально розвиненими передшлунками, курям-несучкам, яйця яких вживають в їжу люди. Не використовувати одночасно з пеніцилінами, цефалоспоринами, лінкоміцином, параамінобензойною кислотою та її сполуками. Спосіб застосування та дози Препарат застосовують перорально з кормом. Добова норма препарату для всіх видів тварин становить 1,5-2 г на 10 кг маси тіла (111-148 мг сульфатіазолу, 105-140 мг сульфагуанідину, 44-58 мг триметоприму, 32-43 мг тилозину). Розраховану дозу дають у два прийоми. При першому застосуванні залежно від стану тварини дозу можна збільшити на 30-100%. Лікування свиней, свійської птиці і кроликів проводиться переважно груповим методом. Для цього препарат ретельно перемішують із добовою нормою комбікорму. На 100 кг комбікорму додають препарату: свині — 350-400 г; свійська птиця, кролики — 400-450 г. Курс лікування — 3-6 днів.

Анфлурон 2 МО, 2 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Склад Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- и g-інтерферонів - аналогів людських a-2а- и g-інтерферонів, загальний білок <15мкг / мл. Фармакологічні властивості Інтерферони (ІФН) - це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти - вірусну інфекцію, антигенну або мітогенний вплив. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотним складом, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму, останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьом токсинів білкової та іншої природи. ІФН на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН) є потужними модуляторами імунної системи. a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти - віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет. g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність в 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижче, ніж в a-ІФН. Застосування Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційна, інвазійних, онкологічна, імунодефіцитні): - як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій; - як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, в тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійних агентом, антибіотико-і хіміотерапією. - як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.). Дозування При вірусних інфекціях Початковий курс анфлурона внутрішньом'язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше). Ударні дози: - собакам дрібних і великих порід - 1-2 мл на голову; - котам, кролям, норкам, нутріям - 0,5-1 мл на голову; - свиням, козам, вівцям - в залежності від ваги - 1-2 мл на голову; - великій рогатій худобі, коням - в залежності від ваги - 2-3 мл на голову. При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) - 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При іммунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико-і / або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози - курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз. При злоякісних захворюваннях органів і систем Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов'язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину - не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапії. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик. При паразитарних захворюваннях Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, - ударні дози перші 3 дні, підтримувані - 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико-і хіміотерапією. Інші інвазії - для імунокорекції підтримувані дози 10 днів в комбінації з хіміотерапією. При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресії): - при курсах не більш 1 місяця - через день підтримувані дози; - при курсах більше 1 місяця - протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов'язковим контролем імунологічних та гематологічних показників. При хворобах очей Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон'юнктивіти і т.п. по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово). хвороби шкіри Посттравматичні, післяопераційні рани - анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і / або аспірація в порожнину рани через дренаж в комбінації з антибіотико або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози в день при курсі до 5-ти днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб. При трихофітії - внутрішньом'язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом'язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз в 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз в тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип'яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів'я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату. Протипоказання Підвищена чутливість до препаратів ІФН. Важкі форми алергічних захворювань. Застереження при застосуванні При розрахунку дозування на тривалі курси, уникати високих доз анфлурона, замінюючи їх підтримуваними дозами (1/2 від ударних доз). При виражених порушеннях функцій печінки та нирок, важких серцево-судинних захворюваннях анфлурон застосовують з обережністю (кратність введення - не частіше 1 разу в 2-3 дня). Не застосовувати препарат разом з імуностимуляторами і індукторами ендогенного інтерферону. Вагітним тваринам препарати застосовують з обережністю, враховуючи можливість виникнення побічних реакцій (підвищення температури, занепокоєння, і т.п.).

Анфлурон 2 МО, 10 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Склад Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- и g-інтерферонів - аналогів людських a-2а- и g-інтерферонів, загальний білок <15мкг / мл. Фармакологічні властивості Інтерферони (ІФН) - це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти - вірусну інфекцію, антигенну або мітогенний вплив. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотним складом, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму, останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьом токсинів білкової та іншої природи. ІФН на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН) є потужними модуляторами імунної системи. a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти - віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет. g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність в 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижче, ніж в a-ІФН. Застосування Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційна, інвазійних, онкологічна, імунодефіцитні): - як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій; - як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, в тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійних агентом, антибіотико-і хіміотерапією. - як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.). Дозування При вірусних інфекціях Початковий курс анфлурона внутрішньом'язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше). Ударні дози: - собакам дрібних і великих порід - 1-2 мл на голову; - котам, кролям, норкам, нутріям - 0,5-1 мл на голову; - свиням, козам, вівцям - в залежності від ваги - 1-2 мл на голову; - великій рогатій худобі, коням - в залежності від ваги - 2-3 мл на голову. При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) - 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При іммунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико-і / або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози - курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз. При злоякісних захворюваннях органів і систем Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов'язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину - не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапії. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик. При паразитарних захворюваннях Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, - ударні дози перші 3 дні, підтримувані - 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико-і хіміотерапією. Інші інвазії - для імунокорекції підтримувані дози 10 днів в комбінації з хіміотерапією. При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресії): - при курсах не більш 1 місяця - через день підтримувані дози; - при курсах більше 1 місяця - протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов'язковим контролем імунологічних та гематологічних показників. При хворобах очей Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон'юнктивіти і т.п. по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово). хвороби шкіри Посттравматичні, післяопераційні рани - анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і / або аспірація в порожнину рани через дренаж в комбінації з антибіотико або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози в день при курсі до 5-ти днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб. При трихофітії - внутрішньом'язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом'язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз в 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз в тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип'яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів'я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату.

Отримане до зазначеного терміну м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.