Ветеринарные препараты

Профілактика та лікування респіраторних хвороб сільськогосподарських тварин великої рогатої худоби, свиней та птиці (бронхіт, аспергілее, ларинготрохсит, інфекційний бронхіт, інфекційний ринотрахеїт, бронхопневмонія телят та поросят, а також змішаних інфекцій). Проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції тваринницьких та птахівницьких приміщень, засобів догляду за тваринами, а також для санації повітря приміщень у присутності тварин.

Амоксицилін ЛА – ветеринарний антибіотик тривалої дії, що містить в 1 мл, як діючу речовину, 150 мг амоксициліну у формі тригідрату та маслянистий наповнювач. Фармакологічні властивості Амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком із групи пеніцилінів. Має широкий спектр бактерицидної дії щодо грампозитивних (Actinomyces spp., Bacillus anthracis, Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp., Streptococcus spp.) и грамнегативних мікроорганізмів (Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, E. coli, Salmonella spp., Fusobacterium spp., Haemophilus spp., Moraxella spp., Pasteurella spp., Proteus mirabilis). Препарат не діє на пеніцилінозатворні штами мікроорганізмів з родів Klebsiella та Enterobacter, а також Pseudomonas. Амоксицилін перешкоджає синтезу клітинної перегородки бактерії, гальмуючи ферменти транспептидази та карбоксипептидази та викликаючи порушення осмотичного балансу, що призводить до загибелі бактерії на етапі росту. Маслянистий наповнювач, що входить до складу препарату, поступово виділяє мікронізований амоксицилін у кров, тим самим забезпечуючи тривалу дію антибіотика. При парентеральному застосуванні амоксицилін 15% добре всмоктується з місця введення в кров і швидко розподіляється в організмі, досягаючи найвищої концентрації в м'язовій тканині, печінці, нирках, шлунково-кишковому тракті через незначну сполуку з протеїнами плазми (17 - 20%). Амоксицилін невеликою мірою проникає в мозок і кісткову рідину, за винятком випадків, коли мозкова оболонка запалена. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 - 2 години після введення препарату і зберігається на терапевтичному рівні протягом 48 годин. Амоксицилін практично не метаболізується. Виділяється з організму переважно із сечею, меншою мірою з молоком та жовчю. Показання до застосування Амоксицилін ЛА 15% призначають великій рогатій худобі, вівцям, козам, свиням, собакам та кішкам для лікування: бактеріальних інфекцій шлунково-кишкового тракту (включаючи ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт); респіраторних захворювань (включаючи бронхіт, бронхопневмонію, риніт); хірургічних хвороб (включаючи рани, абсцеси, запалення суглобів); захворювань сечостатевої системи (метрит, ендометрит, цистит, уретрит, пієлонефрит); хвороб шкіри та м'яких тканин (включаючи пупкові інфекції); ускладнень, спричинених мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну; лептоспірозу, маститу, агалактії у свиней; актиномікозу, пики свиней; парагрипу та паратифу. Дози та спосіб застосування Амоксицилін для тварин вводять внутрішньом'язово або підшкірно в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла (15 мг діючої речовини на 1 кг маси тіла). Для тварин із нирковою недостатністю рекомендується точно вивірити дозу препарату. Перед використанням вміст флакона ретельно струшують до отримання однорідної суспензії. При необхідності можливе повторне введення препарату через 48 годин. Для введення суспензії амоксициліну використовують лише сухі стерильні шприци та голки. Якщо доза препарату, що вводиться, перевищує 20 мл для великої рогатої худоби, 5 – мл для свиней і овець, рекомендується вводити її кількома ін'єкціями в різні точки. Місце ін'єкції після введення амоксициліну 15% рекомендується злегка помасажувати. Вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. Не вводити внутрівенно. Побічні дії У тварин можливі алергічні реакції на амоксицилін, що швидко проходять після припинення застосування препарату. Інтоксикація через передозування практично неможлива. У разі виникнення алергічних реакцій доцільно вводити тваринам кортикостероїди та адреналін. Протипоказання Підвищена чутливість до амоксициліну та інших пеніцилінів. Забороняється вводити внутрішньовенно. Не дозволяється застосовувати коням, кроликам, хом'якам, морським свинкам та піщанкам. Амоксицилін не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному шприці, а також не можна використовувати одночасно з бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами. Антибіотик для тварин не слід призначати при інфекціях, що викликаються бактеріями, які утворюють пеніциліназ. Рекомендується не продовжувати курс лікування для жуйних тварин, оскільки це може спричинити дестабілізацію румінальної флори.

Препарат РЕЛАНІЯ та медетомідин можна вводити одночасно.

Зілкене – таблетки для собак і кішок, які допомагають тваринам впоратися з різними стресовими ситуаціями: адаптація до нового будинку чи сім'ї; гучні звуки, феєрверки, гроза, побутова техніка; подолання занепокоєння, пов'язаного з поїздкою на машині, візитом до ветеринара тощо; старість та дезорієнтація. Стрес і тривога впливають на тварин так само, як і на людей, і ми зобов'язані забезпечити їм необхідну турботу та підтримку. Властивості Zylkene для котів та собак В основі ветеринарного препарату лежить пептид альфа-казеїн, який міститься у триптичних гідролізатах альфа-S1 казеїну – молочного білка. Цей пептид оказує регулюючу дію на центральну нервову систему, безпосередньо впливаючи на головний та спинний мозок через рецептори ГАМК (γ-аміномасляної кислоти). Активуючи ці рецептори, альфа-казеїн допомагає знизити збудливість нейронів, що зрештою сприяє зменшенню стресу та тривожної поведінки у тварин. Зілкене: інструкція із застосування Давати таблетки своїм вихованцям дуже просто, необхідно тільки відкрити капсулу і змішати порошок з їжею або ласощами. Заспокійливе для собак та котів можна використовувати безпосередньо перед стресовою подією або за 1-2 дні до неї. Препарат також можна давати щодня протягом 1-2 місяців тваринам, які мають значний стрес. Дозування при використанні Зілкене 75 мг, залежно від ваги вашого вихованця, вказано в таблиці: Кішки та собаки вагою до 5 кг 1 капсула на день Кішки та собаки 5-10 кг 2 капсули на день Під час прийому ліків дуже важливо забезпечити тварині постійний доступ до води. Пам'ятайте, що кожна нова ситуація, з якою стикається ваш чотирилапий друг, потенційно може спричинити стрес. Розпізнавши ознаки занепокоєння та стресу, ви зможете краще підготуватися до того, щоб допомогти своєму улюбленцю впоратися з цією проблемою. Купити Зілкене для собак та котів ви можете у нашій ветаптеці за доступною ціною, з доставкою в будь-яке місто України

Оптимальна доза розчину для ін’єкцій співвідноситься з об’ємом попередньо введеного препарату Медісон або інших засобів на основі медетомідіну гідрохлориду таким чином: для собак — 1:1, для котів — 1:2

Препарат Антистрес для собак і котів призначають з метою зниження збудження та корекції психогенних порушень поведінки при стресах, фобіях, агресії без видимих причин та при підвищеному статевому збудженні (спільно з контрацептивами), а також для профілактики захитувань. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: фенібут – 100 мг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, метилпарабен, пропілпарабен, гідроксиетилцелюлоза, ароматизатор, сахароза, вода очищена. Фармакологічні властивості Фенібут, що входить до складу препарату, є фенільним похідним ГАМК та фенілетиламіну. Позитивно впливає на метаболічні процеси в нервових клітинах головного мозку. Фенібут проявляє ноотропну активність, а як похідне ГАМК має анксіолітичну (транквілізуючу) дію. Не впливає на холіно- і адренорецептори. Посилюючи гальмівні ГАМК-ергічні процеси, впливає на функціональний стан за рахунок нормалізації метаболізму та впливу на мозковий кровообіг. Має виражену стрес-коригуючу дію, забезпечує нормалізацію процесів збудження та гальмування в центральній нервовій системі. Препарат швидко всмоктується після перорального введення та добре проникає в усі тканини організму, включаючи гематоенцефалічний бар'єр. 80-95% препарату метаболізується в печінці до неактивних метаболітів. 5% виводиться з організму нирками в незміненому вигляді. Спосіб застосування та дозування Краплі Антистрес застосовують котам та собакам перорально на корінь язика 2 рази на добу у наступних дозах: коти – 1 крапля препарату (4 мг фенібуту) на 1 кг маси тіла тварини; собаки – 2 краплі препарату (8 мг фенібуту) на 1 кг маси тіла тварини. Перед застосуванням необхідно ретельно струсити флакон. Курс застосування препарату становить 10-15 діб. За наявності ознак сильного збудження та психогенних порушень поведінки (агресія, страх, гіперактивність, гіперсексуальна поведінка) курс може бути продовжений до 20 діб. При повторному прояві у тварин ознак збудження та/або порушень поведінки – курс застосування препарату повторюють у тих же дозах за тією ж схемою. З метою профілактики стресів (транспортування, зміна обстановки, вибухи піротехніки, від'їзд господаря, участь у виставках та змаганнях) препарат застосовують за 3-5 діб до майбутньої події та протягом 1-4 діб після його завершення. Для профілактики заколисування застосовують одноразово у вищезгаданих дозах за 1-2 години до певного початку транспортування тварини. При появі виражених ознак заколисування (блювання) прийом препарату малоефективний. Для корекції поведінки при підвищеній статевій активності краплі Антистрес застосовують у тих же дозах разом із контрацептивами. Тривалість курсу застосування залежить від індивідуальної чутливості тварин та ступеня їх збудження. Протипоказання та застереження Не можна застосовувати препарат кішкам та собакам: з індивідуальною чутливістю до компонентів препарату (зокрема, в анамнезі). У таких ситуаціях можливі прояви збудження, сонливості, дратівливості, нудоти та алергічні реакції. При цих симптомах проводять симптоматичну та десенсибілізуючу терапію; з гострою та хронічною нирковою недостатністю; при діабеті. Не давати вагітним і самкам, що лактують. Рідко, при першому введенні препарату, у тварин може спостерігатися сонливість і нудота, які проходять самостійно і не вимагають лікування. При застосуванні препарату згідно з інструкцією побічних реакцій не виявлено. Умови зберігання та термін придатності Зберігати у темному, недоступному для дітей місці при температурі від 5°С до 25°С. При зберіганні допускається випадання осаду, який легко розбивається під час струшування. Термін придатності препарату – 12 місяців. Після першого відкриття флакона – 28 діб, за умови його зберігання у темному місці за температури від 5°С до 25°С.

Телазол – ветеринарний препарат для загальної анестезії при хірургічних втручаннях та діагностичних процедурах у собак та котів. За зовнішнім виглядом порошок являє собою ліофільно висушену масу від білого до бурштинового кольору. Після розведення лікарський препарат являє собою прозорий розчин від безбарвного до злегка янтарного кольору. Склад В 1 мл приготованого розчину для ін'єкцій лікарського препарату Телазол міститься: 50 мг тілетаміну (в формі тілетаміну гідрохлориду); 50 мг золазепаму (в формі золазепаму гідрохлориду). Допоміжні речовини: 57,7 мг манітолу. Фармакологічні властивості Телазол відноситься до комплексних анестетиків. Тілетаміну гідрохлорид – анестетик диссоціативної дії, має виражену болезаспокійливу дію, але не викликає достатнє розслаблення м'язів. Тілетаміну гідрохлорид не пригнічує ковтальний, гортанний, кашльовий рефлекси, не пригнічує дихальний центр. Золазепаму гідрохлорид – транквілізатор бензодіазепінового ряду, пригнічує підкіркові області мозку, що викликає анксіолітичну і седативну дію, а також розслаблення скелетної мускулатури. Золазепаму гідрохлорид підсилює анестетичну дію тілетаміну гідрохлориду. Він також запобігає виникненню судом, що викликаються тілетаміном гідрохлоридом, покращує м'язову релаксацію і прискорює відновлення після наркозу. Час настання анестезії після внутрішньом'язового введення Телазолу індивідуальний, тому після ін'єкції препарату слід встановити ретельне спостереження за твариною. У кішок початок дії Телазолу після внутрішньом'язового введення відзначається через 1,5-6 хвилин. Період відновлення після наркозу варіює від 1 до 1,5 год. У собак початок дії Телазолу після внутрішньом'язового введення відзначається через 7-8 хвилин. Період відновлення становить до 4 год. Період напіврозпаду тілетаміну в плазмі крові собак складає 1,2 години, золазепама - 1 година. У кішок період напіврозпаду тілетаміну становить 2,5 години, золазепаму - 4,5 години. Діючі речовини метаболізуються в печінці і виводяться з організму сечею. За ступенем впливу на організм Телазол відноситься до помірно небезпечних речовин. Показання до використання Телазол застосовують для проведення загальної анестезії при діагностичних процедурах і хірургічних втручаннях у собак і кішок. Спосіб застосування та дози За 15 хвилин до застосування Телазолу для премедикації рекомендується підшкірно ввести атропіну сульфат в дозі: собакам - 0,1 мг / кг маси тварини, кішкам - 0,05 мг / кг маси тварини. Безпосередньо перед використанням у флакон з лікарським препаратом Телазол вводять 5 мл води для ін'єкцій з дотриманням правил асептики. Вода для ін'єкцій купується окремо і не входить до складу лікарського препарату. Концентрація отриманого розчину становить 100 мг активних речовин в 1 мл препарату. Телазол застосовують глибоко внутрішньом'язово при наступних показаннях в дозах: Собаки: Клінічний огляд - 7-10 мг / кг; Короткочасна загальна анестезія при дрібних хірургічних втручаннях - 10-13 мг / кг; Тривала загальна анестезія при великих і болісних хірургічних втручаннях - не більше 25 мг / кг. Максимально допустима доза становить 29 мг / кг. Кішки: Клінічний огляд - 10-12 мг / кг; Короткочасна загальна анестезія при дрібних хірургічних втручаннях - 10,5-12,5 мг / кг; Тривала загальна анестезія при великих і болісних хірургічних втручаннях - 14-16 мг / кг. Максимально допустима доза становить 72 мг / кг. Протипоказання Телазол протипоказано застосовувати тваринам: з захворюваннями підшлункової залози; при виражених порушеннях функції серцево-судинної та дихальної системи; при гіпертонії; у період вагітності; при кесаревому розтині, оскільки препарат проникає через плаценту і може викликати пригнічення дихання плода. Тваринам із захворюваннями нирок дозу препарату слід знизити.

) 0,1 Кішки Короткочасна загальна анестезія без премедикації 0,8 з премедикацією не α-2-агоністами 0,6 з премедикацією α-2-агоністами (ксилазин, медетомідин) 0,12

Золетил (Zoletil) – ветеринарний препарат використовують для загальної анестезії, як заспокійливий засіб для кішок та собак. Cклад 1 флакон містить діючі речовини: тілетамін (як гідрохлорид) – 250 мг; золазепам (як гідро хлорид) – 250 мг. 1 флакон розчинника: вода для ін’єкцій – 5,0 мл. Допоміжні речовини: натрію сульфат безводний, лактози моногідрат. Фармакологічні властивості Тілетаміну гідрохлорид – загальний анестетик дисоціативної дії, що має виражений аналгетичний ефект та не викликає достатнє розслаблення м'язів, не пригнічує глоткові, гортанні, кашльові рефлекси та роботу дихальної системи. Золазепаму гідрохлорид пригнічує підкіркові області головного мозку, викликає анксіолітичну та седативну дії, розслабляє скелетні м’язи, підсилює анестезувальну дію тілетаміну гідрохлориду, запобігає судомам, які нерідко зумовлює останній, покращує м'язову релаксацію. Золетил 100 створює дисоціюючий стан несвідомості, завдяки вибірковому перериванню асоціативних шляхів до головного мозку, зумовлює блокування притоку сенсорних імпульсів. За дотримання рекомендованого дозування зберігаються рефлекси краніальних нервів спинного мозку, глоткові та гортанні рефлекси. Повіки під час анестезії у тварини залишаються відкритими, вона може ковтати, рухати язиком, щелепою, кінцівками, кліпати очима під час анестезії. Час настання анестезії після внутрішньом'язового введення індивідуальний, тому після ін'єкції препарату слід встановити ретельне спостереження за твариною: у котів початок дії анестетика після внутрішньом'язового введення настає через 1-7 хвилин. Тривалість анестезії становить 20-60 хвилин. Період відновлення після наркозу складає від 1 до 5,5 годин; у собак початок дії анестезії після внутрішньом'язового введення препарату настає через 3-9 хвилин. Середня тривалість анестезії становить близько 30 хвилин, період відновлення – до 4 годин. Спосіб застосування та дози Золетил вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Безпосередньо перед використанням розчинник (5 мл води для ін’єкцій) вводять у флакон із ліофілізатом для розчину для ін’єкцій. Премедикація Необхідно максимально обмежити гіперсалівацію, надмірну екскрецію та зменшити ризик розвитку вагусного шоку. За 15 хвилин до введення препарату необхідно підшкірно ввести атропіну сульфат у дозах: собакам – 0,1 мг/кг маси тіла, кішкам – 0,05 мг/кг маси тіла. Індукція анестезії При внутрішньом’язовому введенні втрата установчого рефлексу наступає протягом 3-6 хвилин, при внутрішньовенному введенні – впродовж 1 хвилини. Види тварин та анестезії Кількість препарату при внутрішньом’язовому застосуванні (мл на 1 кг маси тіла) Кількість препарату при внутрішньовенному застосуванні (мл на 1 кг маси тіла) Собаки Огляд некерованої тварини 0,07-0,1 0,05 Короткотривала анестезія 0,1-0,15 0,075 Довготривала анестезія 0,15-0,25 0,1 Коти Огляд некерованої тварини 0,1 0,05 Довготривала анестезія 0,15 0,075

) 0,1 Кішки Короткочасна загальна анестезія без премедикації 0,8 з премедикацією не α-2-агоністами 0,6 з премедикацією α-2-агоністами (ксилазин, медетомідин) 0,12

Ацепромал — препарат для седації тварин, який використовують коням, собакам, котам для премедикації, ослаблення болю, заспокоєння агресивних тварин перед оглядом та транспортуванням, як спазмолітик (для коней). Склад 1 мл препарату містить: ацепромазину малеат — 10 мг. Фармакологічні властивості Ацепромазину малеат — нейролептик із групи фенотіазинів, препаратів седативної дії. Розчин для ін’єкцій 1% забезпечує заспокійливу і міорелаксантну дію через зменшення збудження центральної нервової системи. Водночас препарат має гіпотермічну, гіпотензивну, протигістамінну, адренолітичну, спазмолітичну, протиблювальну дію, посилює снодійні та місцево анестезуючі засоби. При внутрішньовенному введенні дія препарату проявляється через 5-8 хвилин, а при внутрішньом’язовому — через 15-25 хвилин. Заспокійливий ефект триває до години. При парентеральному введенні швидко проникає в усі тканини, метабилізується в печінці, виводиться через нирки. Показання до застосування Препарат застосовують коням, собакам, котам: для премедикації перед хірургічним втручанням за 15-20 хвилин до введення основного анестетика; для ослаблення болю; для заспокоєння агресивних тварин перед оглядом і транспортуванням; як спазмолітик (для коней). Протипоказання Не призначати тваринам із порушеннями функцій печінки, серця, легенів, цукровим діабетом та самкам під час вагітності. Не застосовувати при гіпотермії, гіпотензії, кровотечах зі значною втратою крові та при інтоксикації стрихніном. Не використовувати разом з органофосфатами (інсектицидами), місцевими анестетиками. Спосіб застосування та дози Ацепромал застосовують одноразово, вводять повільно внутрішньовенно або глибоко внутрішньом’язово, жеребцям та котам лише внутрішньом’язово. Дози препарату для різних видів тварин вказані в таблиці. Вид тварин Спосіб введення Доза, мл / 10 кг маси тіла Коні повільно внутрішньовенно 0,05-0,06 глибоко внутрішньом’язово 0,05-0,1 Собаки повільно внутрішньовенно 0,05-0,1 глибоко внутрішньом’язово 0,2-1 Коти глибоко внутрішньом’язово 0,5-1

Медісон — седативний засіб для кішок, собак і спортивних коней, діючою речовиною якого є медетомідин гідрохлорид (1 мг в 1 мл препарату).

Тіопенат — ветеринарний препарат для наркозу, який використовують при лікуванні великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, коней, собак та котів. 1 г препарату містить: тіопентал натрію — 950 мг; допоміжну речовину: натрію карбонат безводний. Фармакологічні властивості Тіопентал натрію є похідною барбітурової кислоти із групи тіобарбітуратів і належить до засобів для неінгаляційного наркозу. Спричиняє швидке гальмування ГАБК-рецепторів у ЦНС, дає миттєвий анестезуючий, гіпнотичний та снодійний ефект, які настають у першу хвилину після введення. Препарат сприяє міорелаксації, пригнічуючи полісинаптичні рефлекси та гальмуючи їх проведення по вставних нейронах спинного мозку, знижує інтенсивність метаболічних процесів у головному мозку, утилізацію мозком глюкози та кисню. Снодійний ефект виявляється у прискоренні процесу засинання та зміні структури сну. Залежно від дози пригнічує дихальний центр та зменшує його чутливість до вуглекислого газу, виявляє кардіодепресивну дію. Тіопентал натрію при внутрішньовенному введенні швидко проникає у головний мозок, скелетні м’язи, нирки, печінку та жирову тканину. У жирових депо його концентрація вища, ніж у плазмі в 6-12 разів. З білками плазми крові зв’язується на 80-86%. Проникає крізь плацентарний бар’єр та виводиться з молоком. Біотрансформується в основному в печінці з утворенням неактивних метаболітів, незначна частина інактивується в нирках та головному мозку. Період напіввиведення становить 10-12 годин. Виводиться переважно нирками. При дотриманні рекомендованих доз введення у наркоз відбувається легко і швидко. Хірургічна стадія наркозу характеризується зменшенням або зникненням сухожилкових та рогівкових рефлексів, незначним звуженням зіниць, нерухомістю або «плаваючим» станом очних яблук, розслабленням м’язів глотки із западанням язика, зниженням глибини дихання та артеріального тиску. Тривалість наркозу після внутрішньовенного введення у середньому становить 20 хвилин. Анальгезуюча дія тіопентал натрію припиняється одночасно з пробудженням тварини. Має кумулюючу дію при повторних введеннях. Тіопенат для ін'єкцій: показання до застосування Тіопенат у ветеринарії призначають продуктивним і свійським тваринам (велика рогата худоба, вівці, кози, свині, коні, собаки, коти): як самостійний засіб для наркозу під час нетривалого хірургічного або діагностичного втручання (не довше 20-25 хвилин); для ввідного і базового наркозу з подальшим використанням інших анальгетиків або міорелаксантів; за критичних станів хворих тварин (із безнадійним діагнозом) препарат застосовують для швидкої і безболісної евтаназії. Препарат не можна призначати тваринам: із порушеннями функцій печінки та нирок; при лихоманці та виснаженим тваринам; вагітним та лактуючим самкам. Не вводити в артерії! Порошок для ін'єкцій Тіопенат: спосіб застосування та дози Розчин для ін’єкцій готують асептично, безпосередньо перед використанням. Спочатку готують робочий розчин 10%, а потім розчин для ін’єкцій потрібної концентрації. Для приготування робочого розчину у флакон з тіопенатом додають 10 мл стерильної дистильованої води або розчин натрію хлориду (NaCl) 0,9%. Таким чином, 1 мл робочого розчину міститиме 100 мг діючої речовини. Далі з робочого розчину готують ін’єкційні розчини тіопенталу — 2,5% (для дрібних тварин), 5% (для великих тварин). Щоб отримати розчин для ін’єкцій 2,5% до 1 мл робочого розчину додають 3 мл NaCl 0,9%, а для розчину 5% — 2 мл NaCl 0,9%. Таким чином, ін’єкційний розчин 2,5% міститиме 25 мг тіопенталу, а розчин 5 % — 50 мг тіопенталу. Продуктивним тваринам препарат застосовують лише внутрішньовенно, іншим тваринам можна вводити внутрішньоочеревинно. Внутрішньовенно препарат застосовують у дозах: 18-20 мг на 1 кг маси тіла (без премедикації), 6-12 мг на 1 кг маси тіла (із премедикацією). Першу третину дози вводять повільно аби попередити зупинку дихання, другу третину — після стабілізації дихання, решту препарату — після припинення тахікардії. Однак при застосуванні анестетика для будь-яких тварин (особливо для собак) доцільно проводити премедикацію. Це допомагає уникнути збудження, скоротити термін виходу із наркозу та зменшити дозу препарату. Для подовження тривалості наркозу застосовують інші анестетики. В окремих випадках допускається одне повторне введення, але за умови, що сумарна доза натрію тіопенталу не перевищуватиме 35 мг на 1 кг маси тіла. Для евтаназії тварини із безнадійним діагнозом препарат застосовують у дозі 60 мг на 1 кг маси тіла.

Апоквел 16 мг, 100 таб Опис Від білого до брудно-білого кольору, довгастої форми таблетки, вкриті оболонкою та з вдавленою роздільною смугою. Таблетки при використанні можуть бути поділені на рівні половинки. Склад 1 таблетка в оболонці містить діючу речовину: Оклацітініб (як оклацітініб малеат) - 16 мг. Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалін, моногідрат лактози, магнезії стеарат, натрій крохмаль гліколят. Оболонка таблетки містить: Моногідрат лактози, гидроксипропил метилцеллюлоза (Е464), діоксид титану (Е171), Макрогол 400 (Е1521) Фармакологічні властивості Оклацітініб є інгібітором янус кінази. Він пригнічує функцію різноманітних цитокінів залежних від активності ферментів янус кінази. Для оклацітінібу цільовими цитокінами є прозапальні цитокіни та ті, які відіграють певну роль у появі алергічних реакціях або свербінні. Проте оклацітініб також може впливати і на інші цитокіни (наприклад, ті, які приймають участь у захисних реакція організму або гемопоезі) з потенціалом до небажаних ефектів. Після пероорального застосування у собак, оклацітініб малеат швидко та добре абсорбується та досягає максимальної концентрації у плазмі крові менше, ніж за годину. Абсолютна біодоступність оклацітініб малеату сягає 89%. Прийом корму не впливає на швидкість та ступінь абсорбції оклацітінібу. У собак, яких лікували оклацітінібом протягом 6 місяців, не спостерігалась кумуляція препарату в організмі. Вид тварин Собаки Показання до застосування Лікування свербіння, пов’язаного з алергічним дерматитом у собак. Лікування клінічних проявів атопічного дерматиту у собак. Спосіб введення та дозування Для перорального застосування. Рекомендована початкова доза складає 0,4 – 0,6 мг оклацітінібу на 1 кг ваги тіла, вводиться перорально два рази на день протягом 14 діб. Для підтримуючої терапії, в тій же дозі (0,4 – 0,6 мг оклацітінібу на 1 кг ваги тіла) задають тільки один раз на день. Необхідність тривалої підтримуючої терапії повинна ґрунтуватись на індивідуальній оцінці користі і ризику. Таблетки АПОКВЕЛЬ можна давати разом з кормом або без.

Для застосування у ветеринарній медицині!

Інсектозол спрей 100 мл (дельтаметрин) Опис: Прозора рідина від світло-жовтого до жовтого кольору із специфічним запахом. Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину дельтаметрин - 0,25 мг. Допоміжні речовини: диметилацетамід, о-ксилол, ефірна олія, спирт ізопропіловий. Фармакологiчнi властивостi: ATCvet QP53F, інсектициди (QP53FА03. дельтаметрин). Синтетичний піретроїд дельтаметрин діє на ектопаразитів як контактна отрута, при безпосередньому контакті ефективний проти волосоїдів (Trichodectidae), вошей (Наеmatopinidae, Holopeuridae, Linognathidae), кровосисних комах (Hіppoboscidae, Muscidae, Calliphoridae, Sarcophagidae), кліщів (Demodecidae, Psoroptidae, Sarcoptidae та сімейств Ixodidae, Argasidae, Dermanyssidae), клопів (Hemiptera), бліх (Ctenocephalides canis, Ct. Felis) та інших паразитів. Дельтаметрин блокує передачу нервових імпульсів паразитів, в результаті чого настає їх параліч і загибель. Препарат помірно токсичний для теплокровних тварин. Токсичний для риб і бджіл. Застосування: Лікування собак, котів, хутрових звірів, декоративних гризунів, великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз при ураженні ектопаразитами: блохами, вошами, коростяними та іксодовими кліщами, волосоїдами; для захисту тварин проти кровосисних комах (мухи, мошки, гедзі тощо). Дезінсекція та дезакаризація приміщень і місць утримання тварин, а також для знищення червоного кліща птахів, пухоїдів, тарганів, мурах та інших комах. Дозування: Зовнішньо. Препарат наносять на волосяний покрив і шкіру тварин шляхом обприскування, уникаючи попадання на слизові оболонки. Використовують препарат в залежності від віку та маси тіла тварини у дозах: - собаки - 5-30 мл; - коти - 3-10 мл; - хутрові звірі - 5-20 мл; - декоративні гризуни - 0,5-2 мл; - велика рогата худоба - 30-100 мл; - свині - 10-30 мл; - кози та вівці - 10-30 мл. Собак, хутрових звірів та котів обприскують протягом декількох секунд проти шерсті до її легкого зволоження. Ретельно обприскують уражені місця. Місця навколо очей, рота і носа тварин обробляють змоченим у препараті тампоном. Обробку тварин рекомендується повторювати: - від бліх та кліщів у сезон інтенсивного нападу — через 10 -14 діб, в подальшому - в залежності від ступеня зараження; - для захисту від мух та мошки — через 6 - 8 діб. З метою захисту тварин від повторного зараження ектопаразитами місця їх утримання і відпочинку та інші місця, де можуть перебувати паразити (підстилка, щілини у підлозі і меблях), піддають дворазовій обробці препаратом з інтервалом у 10 діб. 11-12 натискань на дозатор становить 1 мл препарату. Протипоказання: Не обробляти хворих і ослаблених тварин, тварин із захворюваннями шкіри. Не обробляти тварин віком до 2-х місяців, самок в останню третину вагітності і в період лактації.

Анфлурон 2 МО, 2 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Склад Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- и g-інтерферонів - аналогів людських a-2а- и g-інтерферонів, загальний білок <15мкг / мл. Фармакологічні властивості Інтерферони (ІФН) - це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти - вірусну інфекцію, антигенну або мітогенний вплив. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотним складом, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму, останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьом токсинів білкової та іншої природи. ІФН на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН) є потужними модуляторами імунної системи. a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти - віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет. g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність в 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижче, ніж в a-ІФН. Застосування Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційна, інвазійних, онкологічна, імунодефіцитні): - як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій; - як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, в тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійних агентом, антибіотико-і хіміотерапією. - як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.). Дозування При вірусних інфекціях Початковий курс анфлурона внутрішньом'язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше). Ударні дози: - собакам дрібних і великих порід - 1-2 мл на голову; - котам, кролям, норкам, нутріям - 0,5-1 мл на голову; - свиням, козам, вівцям - в залежності від ваги - 1-2 мл на голову; - великій рогатій худобі, коням - в залежності від ваги - 2-3 мл на голову. При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) - 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При іммунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико-і / або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози - курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз. При злоякісних захворюваннях органів і систем Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов'язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину - не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапії. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик. При паразитарних захворюваннях Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, - ударні дози перші 3 дні, підтримувані - 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико-і хіміотерапією. Інші інвазії - для імунокорекції підтримувані дози 10 днів в комбінації з хіміотерапією. При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресії): - при курсах не більш 1 місяця - через день підтримувані дози; - при курсах більше 1 місяця - протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов'язковим контролем імунологічних та гематологічних показників. При хворобах очей Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон'юнктивіти і т.п. по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово). хвороби шкіри Посттравматичні, післяопераційні рани - анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і / або аспірація в порожнину рани через дренаж в комбінації з антибіотико або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози в день при курсі до 5-ти днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб. При трихофітії - внутрішньом'язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом'язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз в 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз в тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип'яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів'я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату. Протипоказання Підвищена чутливість до препаратів ІФН. Важкі форми алергічних захворювань. Застереження при застосуванні При розрахунку дозування на тривалі курси, уникати високих доз анфлурона, замінюючи їх підтримуваними дозами (1/2 від ударних доз). При виражених порушеннях функцій печінки та нирок, важких серцево-судинних захворюваннях анфлурон застосовують з обережністю (кратність введення - не частіше 1 разу в 2-3 дня). Не застосовувати препарат разом з імуностимуляторами і індукторами ендогенного інтерферону. Вагітним тваринам препарати застосовують з обережністю, враховуючи можливість виникнення побічних реакцій (підвищення температури, занепокоєння, і т.п.). Побічні ефекти При введенні ударних доз - підвищення температури, грипоподібний синдром, млявість, сонливість. У котів протягом 1-го години - занепокоєння, рідше блювота, після 4-х годин перераховані реакції проходять. При подальшому застосуванні підтримуваних доз побічні реакції не відновлюються Упаковка Скляні флакони або ампули по 1, 2, 3, 4, 5, 10, 20, 50, 100 мл. Зберігання Анфлурон зберігають при температурі від 2 ° С до 8 ° С; Не заморожувати! Термін придатності -18 місяців.

У разі випадкового потрапляння препарату всередину і/або появи алергічних реакцій необхідно негайно звернутися в медичний заклад, взявши з собою етикетку або інструкцію по застосуванню препарату.

Мелоксивет розчин для ін'єкцій, 50 мл Склад 1 мл препарату містить діючу речовину мелоксикам - 20 мг. Фармакологічні властивості ATC-vet QM01AC56, нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби, мелоксикам та комбінації. Препарат належить до не стероїдних протизапальних лікарських засобів класу оксикамів, є селективним інгібітором ЦОГ-2. Виявляє протизапальну, аналгетичну та антипіретичну властивості. Механізм дії пов'язаний зі зниженням біосинтезу простагландинів внаслідок пригнічення ферментативної активності ЦОГ-2, яка бере участь у синтезі простагландинів у вогнищі запалення; незначно впливає на ЦОГ-1, що зменшує ризик розвитку побічної дії. Відносна біодоступність становить майже 100%. Після внутрішньом'язового введення препарату в дозі 5 мг максимальна концентрація (Смах) становить 1,62 мкг/мл і досягається протягом приблизно 60 хв. Мелоксикам добре зв'язується білками плазми, особливо з альбуміном (99%). Проникає в синовіальну рідину, концентрація в синовіальній рідині становить приблизно 50% від концентрації в плазмі. Об'єм розподілу (Vd) низький, у середньому складає 11 л. Мелоксикам майже повністю метаболізується в печінці з утворенням 4 неактивних похідних. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60% від величини дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5'-гідрокси-метилмелоксикама, який також екскретується, але в менших кількостях (9% від величини дози). Виводиться рівною мірою з калом і сечею, переважно у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді з калом виводиться менше 5% від величини добової дози, у сечі в незмінному вигляді препарат виявляється тільки в слідових кількостях. Середній період напіввиведення (Т½) складає 20 год. Плазмовий кліренс в середньому становить 8 мл/хв. Мелоксикам демонструє лінійну фармакокінетику в дозах 7,5-15 мг при внутрішньом'язовому введенні. Печінкова або ниркова недостатність середньої тяжкості істотно не впливає на фармакокінетику мелоксикаму. Застосування Мелоксивет використовують як протизапальний і аналгетичної лікарського засобу великій рогатій худобі при діареї у поєднанні з регидрационной терапією, при гострих респіраторних інфекціях, гнійно-катаральному маститі у комплексі з відповідної антибактеріальної терапією, а також при запальних процесах опорно-рухового апарату. Свиням при порушеннях функцій опорно-рухового апарату, пов'язаних із запальним процесом неінфекційної етіології, при терапії післяпологового сепсису й синдрому мастит-метрит-агалактія у комплексі з відповідними антибактеріальними препаратами. Коням при хронічних і гострих хворобах опорно-рухового апарату і кольках в якості протизапального і аналгетичної кошти. Собакам і кішкам при гострих і хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, що супроводжуються сильним болем та запаленням (переломи травматичні артропатії, розтягнення зв'язок і сухожиль, остеоартрити, хронічні дегенеративні захворювання суглобів та ін), а також для зниження післяопераційного болю при гострих і хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату. Дозування Мелоксивет розчин для ін'єкції застосовують великій рогатій худобі внутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньовенно в дозі 2,5 мл на 100 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,5 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин; Свиням внутрішньом'язово в дозі 0,2 мл на 10 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,4 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин; Коням препарат застосовують внутрішньом'язово та внутрішньовенно в дозі 3,0 мл на 100 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,6 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. За свідченнями ветеринарного лікаря можливе повторне введення препарату через 24 години. Собакам: одноразова підшкірна або внутрішньовенна ін'єкція в дозі 0,2 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. Для подальшого лікування рекомендується використовувати суспензію або таблетки. Кішкам: одноразова підшкірна ін'єкція в дозі 0,2 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. При необхідності повторити, але не частіше 2-3 рази на тиждень. Для зручності застосування і дозування препарату для дрібних тварин, доцільно його розвести стерильним розчинником (вода для ін'єкцій) в співвідношенні 1:10. При застосуванні препарату у тварин на місці введення можливе утворення припухлість, яка поступово проходить. Протипоказання Забороняється застосування препарату телятам, які не досягли тижневого віку, лошатам, які не досягли 6-ти тижневого віку, жеребним або лактуючим кобилам, тварин з виразками печінки, серцево-судинної системи, порушеннями функції нирок та геморагічних проявах, при підвищеній чутливості до діючої речовини. Забороняється одночасне застосування лікарського препарату з глюкокортикостероїдами, іншими нестероїдними протизапальними препаратами, а також антикоагулянтами. Попередження Забій тварин на м'ясо дозволяється не раніше, ніж через 5 діб після останнього застосування препарату. Молоко можна використовувати в їжу через 3 доби після застосування препарату. М'ясо тварин, вимушено забитих до закінчення зазначеного терміну, може бути використане в корм хутровим звірам. Форма випуску Стерильний розчин упаковках по 1, 2 мл в скляні ампули по 10, 50, 100 мл в герметично закриті скляні флакони, закупорені гумовими пробками і закочені алюмінієвими ковпачками Зберігання В закритій упаковці виробника, окремо від продуктів харчування і кормів, в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 10°C до 25°C. Термін придатності 3 роки від дати виготовлення. Після першого відкривання флакона - не більше 28 діб.

Мелоксивет розчин для ін'єкцій, 10 мл Склад 1 мл препарату містить діючу речовину мелоксикам - 20 мг. Фармакологічні властивості ATC-vet QM01AC56, нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби, мелоксикам та комбінації. Препарат належить до не стероїдних протизапальних лікарських засобів класу оксикамів, є селективним інгібітором ЦОГ-2. Виявляє протизапальну, аналгетичну та антипіретичну властивості. Механізм дії пов'язаний зі зниженням біосинтезу простагландинів внаслідок пригнічення ферментативної активності ЦОГ-2, яка бере участь у синтезі простагландинів у вогнищі запалення; незначно впливає на ЦОГ-1, що зменшує ризик розвитку побічної дії. Відносна біодоступність становить майже 100%. Після внутрішньом'язового введення препарату в дозі 5 мг максимальна концентрація (Смах) становить 1,62 мкг/мл і досягається протягом приблизно 60 хв. Мелоксикам добре зв'язується білками плазми, особливо з альбуміном (99%). Проникає в синовіальну рідину, концентрація в синовіальній рідині становить приблизно 50% від концентрації в плазмі. Об'єм розподілу (Vd) низький, у середньому складає 11 л. Мелоксикам майже повністю метаболізується в печінці з утворенням 4 неактивних похідних. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60% від величини дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту 5'-гідрокси-метилмелоксикама, який також екскретується, але в менших кількостях (9% від величини дози). Виводиться рівною мірою з калом і сечею, переважно у вигляді метаболітів. У незміненому вигляді з калом виводиться менше 5% від величини добової дози, у сечі в незмінному вигляді препарат виявляється тільки в слідових кількостях. Середній період напіввиведення (Т½) складає 20 год. Плазмовий кліренс в середньому становить 8 мл/хв. Мелоксикам демонструє лінійну фармакокінетику в дозах 7,5-15 мг при внутрішньом'язовому введенні. Печінкова або ниркова недостатність середньої тяжкості істотно не впливає на фармакокінетику мелоксикаму. Застосування Мелоксивет використовують як протизапальний і аналгетичної лікарського засобу великій рогатій худобі при діареї у поєднанні з регидрационной терапією, при гострих респіраторних інфекціях, гнійно-катаральному маститі у комплексі з відповідної антибактеріальної терапією, а також при запальних процесах опорно-рухового апарату. Свиням при порушеннях функцій опорно-рухового апарату, пов'язаних із запальним процесом неінфекційної етіології, при терапії післяпологового сепсису й синдрому мастит-метрит-агалактія у комплексі з відповідними антибактеріальними препаратами. Коням при хронічних і гострих хворобах опорно-рухового апарату і кольках в якості протизапального і аналгетичної кошти. Собакам і кішкам при гострих і хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату, що супроводжуються сильним болем та запаленням (переломи травматичні артропатії, розтягнення зв'язок і сухожиль, остеоартрити, хронічні дегенеративні захворювання суглобів та ін), а також для зниження післяопераційного болю при гострих і хронічних захворюваннях опорно-рухового апарату. Дозування Мелоксивет розчин для ін'єкції застосовують великій рогатій худобі внутрішньом'язово, підшкірно або внутрішньовенно в дозі 2,5 мл на 100 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,5 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин; Свиням внутрішньом'язово в дозі 0,2 мл на 10 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,4 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин; Коням препарат застосовують внутрішньом'язово та внутрішньовенно в дозі 3,0 мл на 100 кг маси тіла тварин, що відповідає 0,6 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. За свідченнями ветеринарного лікаря можливе повторне введення препарату через 24 години. Собакам: одноразова підшкірна або внутрішньовенна ін'єкція в дозі 0,2 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. Для подальшого лікування рекомендується використовувати суспензію або таблетки. Кішкам: одноразова підшкірна ін'єкція в дозі 0,2 мг мелоксикаму на 1 кг маси тіла тварин. При необхідності повторити, але не частіше 2-3 рази на тиждень. Для зручності застосування і дозування препарату для дрібних тварин, доцільно його розвести стерильним розчинником (вода для ін'єкцій) в співвідношенні 1:10. При застосуванні препарату у тварин на місці введення можливе утворення припухлість, яка поступово проходить. Протипоказання Забороняється застосування препарату телятам, які не досягли тижневого віку, лошатам, які не досягли 6-ти тижневого віку, жеребним або лактуючим кобилам, тварин з виразками печінки, серцево-судинної системи, порушеннями функції нирок та геморагічних проявах, при підвищеній чутливості до діючої речовини. Забороняється одночасне застосування лікарського препарату з глюкокортикостероїдами, іншими нестероїдними протизапальними препаратами, а також антикоагулянтами. Попередження Забій тварин на м'ясо дозволяється не раніше, ніж через 5 діб після останнього застосування препарату. Молоко можна використовувати в їжу через 3 доби після застосування препарату. М'ясо тварин, вимушено забитих до закінчення зазначеного терміну, може бути використане в корм хутровим звірам. Форма випуску Стерильний розчин упаковках по 1, 2 мл в скляні ампули по 10, 50, 100 мл в герметично закриті скляні флакони, закупорені гумовими пробками і закочені алюмінієвими ковпачками Зберігання В закритій упаковці виробника, окремо від продуктів харчування і кормів, в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 10°C до 25°C. Термін придатності 3 роки від дати виготовлення. Після першого відкривання флакона - не більше 28 діб.

Мелоксивет суспензія, 10 мл Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: мелоксикам - 1 мг. Допоміжні речовини: гліцерин, полівінілпіролідон (колидон До-25), натрію дігідроген фосфат дигідрат, ксантанова камедь, лимонна кислота, натрію фосфат дигідрат, натрію бензоат, вода очищена. Застосування Мелоксивет суспензію призначають собакам і кішкам як протизапальний, жарознижуючий та болезаспокійливий препарат при запальних і больових синдромах різного походження, включаючи гострі та хронічні захворювання опорно-рухового апарату (артрити, артрози, синовіти, вивихи), запальні захворювання м'яких тканин, а також в якості анальгезирующего і протизапального препарату в післяопераційний період. Дозування Мелоксивет суспензію застосовують при годуванні індивідуально перорально один раз на добу. Собакам у перший день лікування препарат застосовують в дозі 0,2 мл (4 краплі) препарату на 1 кг маси тіла тварини (що відповідає 0,2 мг мелоксикаму), в наступні дні - 0,1 мл (2 краплі) препарату на 1 кг маси тіла тварини (що відповідає 0,1 мг мелоксикаму). Котам препарат застосовують у перший день лікування в дозі 0,1 мл (2 краплі) препарату на 1 кг маси тіла тварини (що відповідає 0,1 мг мелоксикаму), в наступні дні - 0,05 мл (1 крапля) препарату на 1 кг маси тіла тварини (що відповідає 0,05 мг мелоксикаму). Кожна споживча упаковка по 50 мл забезпечена шприцами-дозаторами, що дозволяє максимально точно дозувати лікарський препарат собак великих і середніх порід (від 5 кг). Кожна споживча упаковка по 10 мл забезпечена крапельницями для дозування собак дрібних порід та котів (до 5 кг). Перед застосуванням вміст флакона з препаратом необхідно підігріти до 30°С і струсити. Тривалість курсу лікування залежить від показань і стану тварини і визначається лікуючим ветеринарним лікарем, але не повинна перевищувати 10 днів. У разі відсутності поліпшення клінічного стану тварин після 10-денного курсу лікування застосування лікарського препарату припиняють. Слід уникати пропусків при введення чергової дози препарату, так як це може призвести до зниження терапевтичної ефективності. У разі пропуску однієї дози необхідно ввести її як можна швидше. Далі інтервал до наступного введення препарату не змінюється. Протипоказання Протипоказанням для застосування лікарського препарату є індивідуальна підвищена чутливість тварини до мелоксикаму або до препаратів з подібною дією, наприклад іншими НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту; виразка шлунка та 12-палої кишки, виражена ниркова і печінкова недостатність, геморагічний синдром. Не застосовувати одночасно з ГКС, іншими нестероїдними протизапальними препаратами, а також антикоагулянтами. Не слід застосовувати Мелоксивет суспензію вагітним і годуючим самкам, цуценят і кошенят віком до 6-тижневого віку, тваринам у стані дегідратації, гіповолемії і гіпотензії, через можливість токсичної дії лікарського препарату на нирки. При крайньої необхідності призначення лікарського препарату таким тваринам лікування проводять під постійним наглядом ветеринарного лікаря, при цьому добову дозу лікарського препарату зменшують у 2 рази. Препарат протипоказаний тварин з захворюваннями серцево-судинної системи, клінічної нирковою недостатністю, при загрозі розвитку виразкового ураження ШКТ та шлунково-кишкових кровотеч, а також при захворюваннях кровотворних органів і гіперчутливості до препарату. Побічні ефекти Можливе виникнення лейкопенії, алергічних реакцій, сонливості, тахікардії, гіпертензії, абдомінальних болів, розладів функції печінки і нирок, свербіж та висипання на шкірі, набряків. Попередження Оскільки ризик, пов'язаний із застосуванням мелоксикаму, може підвищуватися залежно від дозування та тривалості застосування, необхідно призначати якомога коротший період застосування та мінімальні ефективні добові дози. У разі розвитку ознак побічної дії застосування препарату слід припинити. Тривале застосування Мелоксивет суспензії має здійснюватися тільки під контролем ветеринарного лікаря. Не рекомендується застосовувати Мелоксивет суспензію одночасно, а також протягом 24 годин до або 24 годин після закінчення застосування інших нестероїдних протизапальних засобів, глюкокортикоїдів і потенційно нефротоксичних препаратів. Препарат значною мірою зв'язується з білками плазми, вступаючи в конкурентні відносини з іншими препаратами, що зв'язують білок, може призводити до токсичного ефекту. При підвищеній індивідуальній чутливості тварин до мелоксикаму, появі ознак алергії, застосування Мелоксивет суспензії припиняють і тваринам призначають антигістамінні засоби. Передозування Не можна перевищувати зазначені дози. При передозуванні можлива поява блювоти, діареї, анорексії, пригніченого стану, кровотеч і виразок шлунково-кишкового тракту. При передозуванні необхідно негайно звернутися до ветеринарного лікаря. При передозуванні лікування симптоматичне. Форма випуску Флакони з полімерних матеріалів: 10 мл зі вставкою-крапельницею, вкладені в коробку; по 50 мл, укомплектовані шприцом-дозатором і вкладені в коробку. Зберігання В закритій упаковці виробника в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі від 0°С до 25°C Термін придатності 2 роки. Термін придатності після першого відкриття флакона - не більше 3 місяців. При зберіганні допускається випадання осаду, який при струшуванні утворює однорідну суспензію.

Механізм дії базується на зниженні біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення, внаслідок пригнічення ферментативної активності ЦОГ-2.

Кортаванс спрей від свербіжу, 76 мл Склад лікарського засобу Препарат в своєму складі містить в якості діючої речовини: гідрокортизону ацепонат - 0,05842 м і допоміжний компонент: пропіленгліколь метиловий ефір - до 76 мл. За зовнішнім виглядом препарат являє собою прозорий, безбарвний або злегка жовтого кольору розчин з характерним запахом ефіру. Випускають Кортаванс розфасованим по 76 мл в пластикові флакони з закручується ковпачком, оснащеним насадкою-розпилювачем, упаковують поштучно в картонні коробки. Фармакологічні властивості Гідрокортизону ацепонат гальмує реакції гіперчутливості, проліферативні та ексудативні процеси в сполучної тканини, у вогнищі запалення. Зменшує місцеву гіперемію і гіпертермію шкіри. Дія опосередковано через специфічні внутрішньоклітинні рецептори. Запобігає активації фосфоліпази А2, стимулюючи утворення її інгібітору - ліпомодуліна, і, внаслідок прямого впливу на клітинні мембрани, порушує синтез простагландинів і виділення макрофагального хемотаксического фактора, пригнічує активацію тканинних кінінів. Зменшує міграцію макрофагів і лімфоцитів у вогнище запалення. Блокує Fc-рецептори на поверхні макрофагів для lgG і С3 компонента комплементу. Стабілізує мембрани лізосом, запобігаючи виділення лізосомальних ферментів. Пригнічує альтерацию, ексудацію і проліферацію. У великих дозах гальмує розвиток лімфоїдної і сполучної тканини, пригнічує активність гіалуронідази, зменшує проникність капілярів. Гальмує продукцію колагенази та активує синтез інгібіторів протеаз. Блокує синтез і вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, пригнічує різні стадії імуногенезу, не надаючи мітостатіческого дії. Кортаванс за ступенем впливу на організм відноситься до малонебезпечних речовин (4 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), в рекомендованих дозах не чинить місцево-подразнюючої, сенсибілізуючої дії. При попаданні в очі викликає роздратування. Показання Кортаванс призначають для симптоматичного лікування запальних і сверблячих дерматозів у собак. Дози і спосіб застосування Кортаванс застосовують зовнішньо, аерозольно, використовуючи насадку-розпилювач. Обробку тварин проводять на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі тварини. Кортаванс розпилюють на уражену поверхню шкіри на відстані 10 см. Лікарський засіб застосовують один раз протягом 7 днів, з розрахунку 1,52 мг гідрокортизону ацепонату на 1 см2 шкіри (що відповідає двом натиснень головки флакона, на поверхню еквівалентну за площею 10см. Х 10см .). Препарат представлений у вигляді летючої суміші і не вимагає втирання. Слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем у разі, якщо потрібно більш тривале лікування. Застосування Кортаванса не виключає використання лікарських засобів епіотропной і патогенетичної терапії. Побічна дія При правильному використанні і дозуванні побічні явища, як правило, не спостерігаються. Протипоказання Забороняється використання препарату кішкам, вагітним і годуючим собакам, цуценятам молодше 7-місячного віку застосовують за призначенням ветеринарного лікаря. Забороняється наносити препарат на шкіру з виразковими ураженнями. Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки та в очі тварини. Особливі вказівки Особливі запобіжні заходи не передбачені. Умови зберігання У сухому, захищеному від прямих сонячних променів, недоступному для дітей та тварин місці, окремо від харчових продуктів і кормів при температурі від 5 до 25 ° С. Термін зберігання - в закритій упаковці виробника - 24 місяці з моменту виготовлення.

Дексакел 02, 50 мл Склад: Дексаметазону фосфат - eq. 2 mg dexamethasone, наповнювачі до 1 мл. Фармацевтична форма: Стерильний водний розчин ін'єкційний. Властивості: Дексаметазон дуже сильний синтетичний глюкокортикостероїд, протизапальний ефект якого в 30 разів сильніше, ніж у кортизону і в 7-10 разів сильніше, ніж у преднізолону. У додадок до його протизапальних якостей, дексаметазон також демонструє екстраординарні антиалергічні, антистресові і глюконеогенетичн властивості. Показання: Метаболічні процеси, такі як: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія у овець і свиноматок. Неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язовоскелетні запалення, такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль. При гострих інфекційних захворюваннях (напр. гострий мастит, метрит, пневмонія) у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією. Алергічний стан, напр. астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, короста, …), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій. Стресовий та шоковий стан. Токсимія під час останньої стадії вагітності (протягом 2 — 4 днів). Дозування і спосіб застосування: Шляхом внутрішньовенної, внутрішньом'язової або підшкірної (собаки) ін'єкції: Кішки, собаки: (0.1-0.2 мг/кг маси тіла) 0.25-0.5 мл/5 кг. Велика рогата худоба, коні: (2.5-5 мг/100 кг маси тіла 5-10 мл/400 кг. Вівці, кози, телята: (2-4 мг/50 кг) 1-2 мл/50 кг. При необхідності повторити з 2-денним інтервалом у собак і кішок і 3-4-х денним інтервалом у інших тварин. Для ініціювання отелення у корів (дається протягом 1 тижня перед народженням телят): (5 мг/100 кг маси тіла) 2.5 мл/100 кг. Післяпологова токсемія та ініціювання отелення у овець і кіз: (2.5 мг/10 кг маси тіла) ± 6 мл/50 кг Шокова терапія: шляхом повільної I.V. ін'єкції при великій дозі (10-x), повторити через 8-12 годин. Шляхом внутрішньосуглобової ін'єкції: відповідно до маси тіла тварин: від 0.25 до 4 мл. Протипоказання, побічні дії, застереження: Протипоказання: серцева та ниркова недостатність, гіперкортицизм (синдром Кушинга), діабет, остеопороз, вірусемія, симультанна вакцинація. Якщо інфекція присутня або підозрюється, кортикоїдну терапію необхідно призначати разом з відповідною антимікробною терапією (ослаблення імунної реакції). Оскільки різка відмова від хронічного вживання може призвести до адренокортикальної недостатності (симптоми гіпокортицизму), рекомендується поступова відмова після довгострокового курсу вживання. Зберігання: зберігати у прохолодному (до 15°C), захищеному від світла місці. Форма випуску: флакон 50 мл.

Декса-кел 02, 100 мл Склад: Дексаметазону фосфат - eq. 2 mg dexamethasone, наповнювачі до 1 мл. Фармацевтична форма: Стерильний водний розчин ін'єкційний. Властивості:: Дексаметазон дуже сильний синтетичний глюкокортикостероїд, протизапальний ефект якого в 30 разів сильніше, ніж у кортизону і в 7-10 разів сильніше, ніж у преднізолону. У додадок до його протизапальних якостей, дексаметазон також демонструє екстраординарні антиалергічні, антистресові і глюконеогенетичн властивості. Показання: Метаболічні процеси, такі як: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія у овець і свиноматок. Неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язовоскелетні запалення, такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль. При гострих інфекційних захворюваннях (напр. гострий мастит, метрит, пневмонія) у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією. Алергічний стан, напр. астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, короста, …), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій. Стресовий та шоковий стан. Токсимія під час останньої стадії вагітності (протягом 2 — 4 днів). Дозування і спосіб застосування: Шляхом внутрішньовенної, внутрішньом'язової або підшкірної (собаки) ін'єкції: Кішки, собаки: (0.1-0.2 мг/кг маси тіла) 0.25-0.5 мл/5 кг. Велика рогата худоба, коні: (2.5-5 мг/100 кг маси тіла 5-10 мл/400 кг. Вівці, кози, телята: (2-4 мг/50 кг) 1-2 мл/50 кг. При необхідності повторити з 2-денним інтервалом у собак і кішок і 3-4-х денним інтервалом у інших тварин. Для ініціювання отелення у корів (дається протягом 1 тижня перед народженням телят): (5 мг/100 кг маси тіла) 2.5 мл/100 кг. Післяпологова токсемія та ініціювання отелення у овець і кіз: (2.5 мг/10 кг маси тіла) ± 6 мл/50 кг Шокова терапія: шляхом повільної I.V. ін'єкції при великій дозі (10-x), повторити через 8-12 годин. Шляхом внутрішньосуглобової ін'єкції: відповідно до маси тіла тварин: від 0.25 до 4 мл. Протипоказання, побічні дії, застереження: Протипоказання: серцева та ниркова недостатність, гіперкортицизм (синдром Кушинга), діабет, остеопороз, вірусемія, симультанна вакцинація. Якщо інфекція присутня або підозрюється, кортикоїдну терапію необхідно призначати разом з відповідною антимікробною терапією (ослаблення імунної реакції). Оскільки різка відмова від хронічного вживання може призвести до адренокортикальної недостатності (симптоми гіпокортицизму), рекомендується поступова відмова після довгострокового курсу вживання. Зберігання: зберігати у прохолодному (до 15°C), захищеному від світла місці.

Ветадекс, 50 м Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину: дексаметазону натрію фосфат - 2,64 мг (еквівалентно 2 мг дексаметазону). Допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, динатрію едетат, метилпарабен, пропілпарабен, натрію дигідрофосфат, динатрію фосфат. Фармакологічні властивості Склад Ветадекс - глюкокортикостероїдний препарат, який чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, імунодепресивну та антипроліферативну дії. Дексаметазон зменшує або запобігає відгуку тканин на запальний процес шляхом зниження розвитку ознак запалення без впливу на причину. Дексаметазон впливає на всі стадії запального процесу. Зменшує проникність кровоносних судин, зумовлену вивільненням гістаміну, гальмує вивільнення кінінів і утворення антитіл. Дексаметазон також пригнічує фагоцитоз і вивільнення хімічних посередників запалення. Дексаметазон зменшує концентрацію тимусзалежних лімфоцитів (Т-лімфоцитів), моноцитів і эозинофільных лейкоцитів. Він також зменшує зв'язування імуноглобуліну з рецепторами поверхневих тканин та інгібує синтез і вивільнення інтерлейкінів шляхом зменшення зародкових Т-лімфоцитів і зниження розповсюдження первинного імунного відгуку. Обмежує міграцію лейкоцитів у вогнищі запалення, порушує утворення інтерлейкіну-1, що сприяє стабілізації лізосомальних мембран і тим самим знижує концентрацію протеолітичних ферментів у вогнищі запалення. Пригнічує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення циклооксигенази (переважно ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню продукції простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (Т - і В-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судин в лімфоїдну тканину, пригнічує утворення антитіл. Дексаметазон стимулює білковий катаболізм та індукує ензими, відповідальні за метаболізм амінокислот. Він зменшує синтез і збільшує розпад білків у лімфоїдній тканині, сполучній тканині, м'язах і шкірі. Тривале застосування може призвести до атрофії цих тканин. Дексаметазон збільшує засвоєння глюкози шляхом індукції печінкових ферментів, що беруть участь у глюконеогенезі, стимулює білковий катаболізм (який збільшує концентрацію амінокислот, необхідних для глюконеогенезу в печінці) і знижує периферичну утилізацію глюкози. Ці дії призводять до збільшення накопичення глікогену в печінці, збільшення концентрації глюкози в крові та інсулінової стійкості. Дексаметазон збільшує ліполіз і метаболізує жирні кислоти з жирових тканин, приводячи до збільшення концентрації жирних кислот у плазмі. При тривалому застосуванні може статися аномальний перерозподіл жиру. Дексаметазон зменшує кісткоутворення і посилює кісткову резорбцію. Він зменшує концентрацію кальцію у плазмі, приводячи до вторинного гиперпаратиреозу і подальшого стимулювання остеокластів, і прямого інгібування остеобластів. Дексаметазон пригнічує вивільнення з гіпофіза кортикотропіну і β-ліпопротеїну, але не зменшує рівень циркулюючого β-ендорфіну, пригнічує продукцію тиреотропного та фолікулостимулюючого гормонів. Внаслідок катаболічної дії при тривалому застосуванні, можливо пригнічення росту у молодняка. Дексаметазон добре абсорбується після внутрішньосуглобової та локальної (у вогнище запального процесу) ін'єкції. Об'єм розподілу речовини у тварин різних статево-вікових груп однаковий. Дексаметазон метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить близько 200 хв. Дія препарату у тканинах організму продовжується протягом 72 годин. Дексаметазон виводиться з організму переважно нирками (в незначних кількостях) - з жовчю. Після внутрішньовенного введення дія препарату починається швидко, а після внутрішньом'язового клінічний ефект досягається через 8 годин. Застосування Призначений для лікування великої рогатої худоби (в тому числі молодняку), коней, свиней, овець, кіз, собак і кішок: метаболічні процеси: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія в овець і свиноматок; неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язово-скелетні запалення такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль; гострі інфекційні захворювання (гострий мастит, метрит, пневмонія), у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією; алергічні стани, наприклад, астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, свербіж та ін.), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій; стресовий і шоковий стан; токсемія під час останньої стадії вагітності (протягом 2-4 днів).

Супоросним свиноматкам препарат вводять 2 рази за 2-4 тижні до опоросу, тільним коровам – за 1-1,5 місяці до отелення. Протипоказання Гіпервітамінози.

Вітазал, 10 мл Опис Прозорий розчин рожевого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючі речовини: бутафосфан - 100 мг; вітамін В12(ціанокобаламін ) - 0,05 мг. Допоміжні речовини: бутанол, натрію гідроокис, вода для ін'єкцій. Фармакологічні властивості ATCvet QА12С, інші мінеральні добавки (QА12СХ91, бутафосфан ). Витазал - комплексний препарат, що володіє тонізуючими властивостями, нормалізує обмінні та відновлювальні процеси, стимулює білковий, вуглеводний і жировий обмін речовин, підвищує резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, сприяє росту і розвитку тварин. Бутафосфан - органічна сполука фосфору, впливає на процеси засвоєння поживних речовин в організмі. Бутафосфан поліпшує використання глюкози в крові, що сприяє стимуляції енергетичного обміну; прискорює процеси метаболізму за рахунок стимуляції АДФ-АТФ циклу; активізує всі функції печінки; підвищує неспецифічну резистентність організму; стимулює гладку мускулатуру і підвищує її рухову активність; покращує роботу міокарда; стимулює утворення кісткової тканини; нормалізує рівні гормонів кори надниркових залоз в крові; стимулює синтез протеїну, прискорюючи ріст і розвиток тварин, а також відновлювальні властивості органів і тканин. Органічні сполуки фосфору не накопичуються в організмі і не мають побічних ефектів, характерних для стимулюючих засобів неорганічного фосфору. Вітамін В12 стимулює кровотворення, бере участь у формуванні креатину (джерела енергії м'язової тканини), бере участь у біосинтезі ацетилхоліну, позитивно впливає на стан нервової системи, стимулює жировий обмін і обмін карбонових кислот, нормалізує процес засвоєння їжі , сприяє біосинтезу метіоніну. За ступенем впливу на організм препарат відноситься до малонебезпечних речовин (4 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76). Застосування Витазал призначають великій рогатій худобі, коням, вівцям, козам, свиням, собакам, кішкам, хутрових звірів і птиці при порушеннях обміну речовин різної етіології, а також як стимулюючий і тонізуючий засіб: для підвищення опірності організму до захворювань різної етіології; як додатковий засіб при лікуванні захворювань, обумовлених дефіцитом в організмі кальцію і магнію; при пологах, а також з метою профілактики післяродових ускладнень (тетанія, пологовий парез); при важких фізичних навантаженнях і підвищеної фізичної активності у спортивних коней (за 2-3 дні до змагань). Дозування Внутрішньовенно, внутрішньом'язово та підшкірно в дозах (на тварину): коня і велику рогату худобу- 10-25 мл ; лошата і телята - 5-12 мл ; вівці і кози- 2,5-8 мл; ягнята- 1,5-2,5 мл; свині- 2,5-10 мл; поросята- 1-2,5 мл; собаки- 0,5-5,0 мл; коти та хутрові звірі- 0,5-2,5 мл При необхідності препарат вводять повторно через добу. Для птиці Витазал додається до питної води з розрахунку: кури і курчата- 1-1,5 мл на 1 л води; бройлери і кури- несучки - 2-3 мл на 1 л води. При хронічних захворюваннях тваринам вводять половину дози. При необхідності лікування повторюють через 5-14 діб.

Віросан, 100 мл Опис Засіб для дезінфекції. Склад 100 мл препарату містять діючі речовини: алкілдиметилбензиламонію хлорид — 25 г, глутаровий альдегід — 11 г; допоміжні речовини. Фармакологічні властивості Віросан — комплексний дезінфікуючий засіб, діє бактерицидно (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Pseudomonas aeruginosa, E.coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis Listeria monocytogenes, Mycoplasma spp.), фунгіцидно (Candida spp., Aspergillus spp., Fusarium spp., Penicillium spp.), віруліцидно (Newcastle disease virus, Reovirus, Rotavirus, Coronavirus, Paramyxovirus, Poxvirus, Orthomyxovirus, Pestivirus). Застосування Застосовується для миття та дезінфекції тваринницьких та птахівничих приміщень, інкубаторів, пунктів штучного осіменіння, транспортних засобів, поверхонь, об'єктів і обладнання, які підлягають ветеринарному нагляду, для заповнення дезбар'єрів. Препарат зберігає свою активність при інтенсивному освітленні, при використанні жорсткої води, в присутності органічних матеріалів (гній, залишки корму тощо), діє в широкому діапазоні температур: від 5°C до 50°C. Дозування Дезінфекцію проводять після ретельної механічної та санітарної очистки поверхонь об'єктів знезараження. Дезінфекцію проводять методом протирання, зрошення, туманоутворення та методом генерування піни. Для дезінфекції використовують водні розчини препарату. Робочі розчини препарату готують у промаркованих місткостях із будь-яких матеріалів шляхом розведення засобу водопровідною водою. Кількість засобу Віросан, необхідну для приготування робочого розчину, визначають згідно з розрахунками, наведеними у таблиці.Приготування робочих розчинів засобу Концентрація (%) розчину по препарату Кількість інгредієнтів (мл) для приготування робочого розчину 1 л 10 л Віросан, мл Вода, мл Віросан, мл Вода, мл 0,1 1 999 10 9990 0,25 2,5 997,5 25 9975 0,5 5 995 50 9950 Застосування методом спрею Для профілактичної дезінфекції використовують 0,25% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4-12 м2 площі. Експозиція складає 15-30 хвилин. Для вимушеної дезінфекції при інфекційних захворюваннях бактеріальної та вірусної етіології та заключної дезінфекції використовують 0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4 м2 площі. Експозиція складає 60 хвилин. Застосування методом піноутворення Для профілактичної дезінфекції використовують 0,25% водний розчин, але в цьому випадку утворюється нестійка піна, яка буде швидко стікати зі стін та стелі. Для вимушеної дезінфекції використовують 0,5% водний розчин препарату з розрахунку 1 л робочого розчину на 4-6 м2 площі. Для обробки приміщень, обладнання чи транспорту піною необхідно використовувати піноутворюючу насадку. Застосування методом туманоутворення Для профілактичної, вимушеної або заключної дезінфекції методом туманоутворення (аерозольного розпилення) використовують водний розчин препарату (до 0,75 л Віросану додають 4 л води на 1000 м3 об'єму приміщення). Робочий розчин розпилюють при вимкнутій вентиляції з часом експозиції — 3 години. Туманоутворення можна проводити як холодним, так і термічним способом з використанням туманогенераторів. Доступні тваринам місця можливого накопичення залишків препарату (кормушки, поїлки і т.і.) промивають водою. Дезбар'єри Дезбар'єри з 0,5% розчином Віросану поновлюють раз на тиждень, або в міру висихання.

Віросан, 1 л Опис Засіб для дезінфекції. Склад 100 мл препарату містять діючі речовини: алкілдиметилбензиламонію хлорид — 25 г, глутаровий альдегід — 11 г; допоміжні речовини. Фармакологічні властивості Віросан — комплексний дезінфікуючий засіб, діє бактерицидно (Staphylococcus aureus, Streptococcus faecalis, Pseudomonas aeruginosa, E.coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis Listeria monocytogenes, Mycoplasma spp.), фунгіцидно (Candida spp., Aspergillus spp., Fusarium spp., Penicillium spp.), віруліцидно (Newcastle disease virus, Reovirus, Rotavirus, Coronavirus, Paramyxovirus, Poxvirus, Orthomyxovirus, Pestivirus). Застосування Застосовується для миття та дезінфекції тваринницьких та птахівничих приміщень, інкубаторів, пунктів штучного осіменіння, транспортних засобів, поверхонь, об'єктів і обладнання, які підлягають ветеринарному нагляду, для заповнення дезбар'єрів. Препарат зберігає свою активність при інтенсивному освітленні, при використанні жорсткої води, в присутності органічних матеріалів (гній, залишки корму тощо), діє в широкому діапазоні температур: від 5°C до 50°C. Дозування Дезінфекцію проводять після ретельної механічної та санітарної очистки поверхонь об'єктів знезараження. Дезінфекцію проводять методом протирання, зрошення, туманоутворення та методом генерування піни. Для дезінфекції використовують водні розчини препарату. Робочі розчини препарату готують у промаркованих місткостях із будь-яких матеріалів шляхом розведення засобу водопровідною водою. Кількість засобу Віросан, необхідну для приготування робочого розчину, визначають згідно з розрахунками, наведеними у таблиці.

Ветадекс, 50 м Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину: дексаметазону натрію фосфат - 2,64 мг (еквівалентно 2 мг дексаметазону). Допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, динатрію едетат, метилпарабен, пропілпарабен, натрію дигідрофосфат, динатрію фосфат. Фармакологічні властивості Склад Ветадекс - глюкокортикостероїдний препарат, який чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, імунодепресивну та антипроліферативну дії. Дексаметазон зменшує або запобігає відгуку тканин на запальний процес шляхом зниження розвитку ознак запалення без впливу на причину. Дексаметазон впливає на всі стадії запального процесу. Зменшує проникність кровоносних судин, зумовлену вивільненням гістаміну, гальмує вивільнення кінінів і утворення антитіл. Дексаметазон також пригнічує фагоцитоз і вивільнення хімічних посередників запалення. Дексаметазон зменшує концентрацію тимусзалежних лімфоцитів (Т-лімфоцитів), моноцитів і эозинофільных лейкоцитів. Він також зменшує зв'язування імуноглобуліну з рецепторами поверхневих тканин та інгібує синтез і вивільнення інтерлейкінів шляхом зменшення зародкових Т-лімфоцитів і зниження розповсюдження первинного імунного відгуку. Обмежує міграцію лейкоцитів у вогнищі запалення, порушує утворення інтерлейкіну-1, що сприяє стабілізації лізосомальних мембран і тим самим знижує концентрацію протеолітичних ферментів у вогнищі запалення. Пригнічує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів. Пригнічує вивільнення циклооксигенази (переважно ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню продукції простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (Т - і В-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судин в лімфоїдну тканину, пригнічує утворення антитіл. Дексаметазон стимулює білковий катаболізм та індукує ензими, відповідальні за метаболізм амінокислот. Він зменшує синтез і збільшує розпад білків у лімфоїдній тканині, сполучній тканині, м'язах і шкірі. Тривале застосування може призвести до атрофії цих тканин. Дексаметазон збільшує засвоєння глюкози шляхом індукції печінкових ферментів, що беруть участь у глюконеогенезі, стимулює білковий катаболізм (який збільшує концентрацію амінокислот, необхідних для глюконеогенезу в печінці) і знижує периферичну утилізацію глюкози. Ці дії призводять до збільшення накопичення глікогену в печінці, збільшення концентрації глюкози в крові та інсулінової стійкості. Дексаметазон збільшує ліполіз і метаболізує жирні кислоти з жирових тканин, приводячи до збільшення концентрації жирних кислот у плазмі. При тривалому застосуванні може статися аномальний перерозподіл жиру. Дексаметазон зменшує кісткоутворення і посилює кісткову резорбцію. Він зменшує концентрацію кальцію у плазмі, приводячи до вторинного гиперпаратиреозу і подальшого стимулювання остеокластів, і прямого інгібування остеобластів. Дексаметазон пригнічує вивільнення з гіпофіза кортикотропіну і β-ліпопротеїну, але не зменшує рівень циркулюючого β-ендорфіну, пригнічує продукцію тиреотропного та фолікулостимулюючого гормонів. Внаслідок катаболічної дії при тривалому застосуванні, можливо пригнічення росту у молодняка. Дексаметазон добре абсорбується після внутрішньосуглобової та локальної (у вогнище запального процесу) ін'єкції. Об'єм розподілу речовини у тварин різних статево-вікових груп однаковий. Дексаметазон метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить близько 200 хв. Дія препарату у тканинах організму продовжується протягом 72 годин. Дексаметазон виводиться з організму переважно нирками (в незначних кількостях) - з жовчю. Після внутрішньовенного введення дія препарату починається швидко, а після внутрішньом'язового клінічний ефект досягається через 8 годин. Застосування Призначений для лікування великої рогатої худоби (в тому числі молодняку), коней, свиней, овець, кіз, собак і кішок: метаболічні процеси: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія в овець і свиноматок; неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язово-скелетні запалення такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль; гострі інфекційні захворювання (гострий мастит, метрит, пневмонія), у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією; алергічні стани, наприклад, астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, свербіж та ін.), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій; стресовий і шоковий стан; токсемія під час останньої стадії вагітності (протягом 2-4 днів).

Бутокс, 1 мл Склад: 1 мл препарату містить: циперметрин - 100 мг. Застосування: Лікування ектопаразитозів тварин, спричинених іксодовими, коростяними кліщами, вошами, мухами, гнусом, клопами та іншими. Дезінфекція приміщень для тварин. Дозування: Для купання та обприскування препарат розводять водою у наступних співвідношеннях: Вид тварин Розведення водою (робочий розчин) Примітки ВРХ 1:1000 Обприскувати все тіло Свині 1:1000 При наявності струпів зчистити їх щіткою Вівці 1:1000 1:830 Короткошерсні Довгошерсні Собаки, хутрові звірі 1:1000 Обприскування шерсті та кліток Домашня птиця 1:1000 60 л на 1000 голів Приміщення для тварин 20 мл на 1 л води 5 літрів робочого розчину на 100 м2 площі Послідовність обробки: вушні раковини, голова, тіло, хвіст, кінцівки. Необхідно добитись рівномірного змочування розчином шерсті і шкіри тварини. Захисний ефект триває протягом декількох тижнів.

Бровасептол, 500 г Опис Порошок світло-жовтого кольору, погано розчиняється у воді. Склад 1 г препарату містить: сульфатіазол натрію — 80 мг; сульфагуанідин — 70 мг; триметоприму лактат — 38 мг; тилозину тартрат — 25 мг. Фармакологічні властивості Комбінований антибактеріальний препарат широкого спектра дії. Сульфатіазол та сульфагуанідин — протимікробні бактеріостатичні засоби з групи сульфаніламідів. Сульфатіазол має короткотривалу дію, сульфагуанідин — дію середньої тривалості. Обидва сульфаніламіди схожі за спектром властивостей і активні проти грампозитивних мікроорганізмів — Clostridium perfringens, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Actinomyces israelii, грамнегативних — E. coli, Shigella spp., Klebsiella spp., Vibrio cholerae, Chlamydia spp., Yersinia pestis, найпростіших виду Toxoplasma gondii, кокцидій Eimeria stiedae. Механізми протимікробної дії сульфатіазолу та сульфагуанідину також схожі і обумовлені антагонізмом з параамінобензойною кислотою (ПАБК) і конкурентним пригніченням дигідроптероатсинтетази. Це призводить до порушення синтезу тетрагідрофолієвої кислоти, необхідної для синтезу пуринів і піримідинів, пригнічує ріст кишкової палички, знижує синтез тіаміну, рибофлавіну, нікотинової кислоти в кишечнику. Триметоприм — хімієтерапевтичний засіб, що за хімічною будовою є похідною диамінопіримідину. Діє бактеріостатично проти грампозитивних мікроорганізмів — Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Clostridium spp., Corynebacterium spp., грамнегативних мікроорганізмів — Е. coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Bordetella spp. тощо. Механізм дії пов’язаний з пригніченням ферменту дигідрофолатредуктази в процесі синтезу тетрагідрофолієвої кислоти. Це призводить до недостатності фолатів, основного кофактору синтезу нуклеїнових кислот. У результаті продукування нуклеїнових кислот і білка бактерій порушується. Дигідрофолатредуктаза бактерій приблизно в 50000-60000 разів міцніше зв’язується триметопримом, ніж відповідним ферментом ссавців. Ефект проявляється на етапі синтезу фолату, що наступає після того, як сульфаніламіди починають діяти. Одночасне застосування з сульфаніламідами підсилює гальмування продукування тетрагідрофолієвої кислоти. Тилозину тартрат — антибіотик з групи макролідів. Ефективний проти грампозитивних мікроорганізмів — Corynebacterium spp., Clostridium spp., Erysipelothrix spp., Diplococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, деяких грамнегативних мікроорганізмів — Pasteurella spp., Vibrio spp., Leptospira spp., Brucella spp., Neisseria spp., Haemophilus spp., рикетсій Rickettsia spp., спірохет Spirochaetales, мікоплазм Mycoplasma gallisepticum, M. synoviae, M. meleagridis. Тилозин діє бактеріостатично, гальмуючи синтез білка, через незворотне з’єднання із 50S субодиницею бактеріальних рибосом. Зупиняє ріст та розмноження мікробної клітини, гальмує синтез РНК в рибосомах бактеріальних клітин на будь-якій стадії рибосомального циклу. Сульфатіазол добре всмоктується із ШКТ та діє системно. Сульфагуанідин майже не всмоктується, через що спостерігається висока концентрація в кишечнику та досягається максимальний ефект при лікуванні захворювань ШКТ. Сульфаніламіди добре проникають в тканини і рідини організму, включаючи плевральний випіт, перитонеальну і синовіальну рідини, ексудат середнього вуха, камерну вологу, тканини урогенітального тракту, проходять через плаценту і потрапляють у молоко. Метаболізуються у печінці, в основному шляхом ацетилювання, з утворенням мікробіологічно неактивних, але токсичних метаболітів. Екскретуються нирками приблизно наполовину в незміненому вигляді (при лужній реакції сечі виведення посилюється), невелика кількість виводиться з жовчю. При нирковій недостатності можлива кумуляція сульфаніламідів та їх метаболітів в організмі, що спричинює токсичний ефект. За перорального застосування тилозин швидко всмоктується з ШКТ і за годину спостерігається достатній бактеріостатичний рівень в крові і тканинах. Терапевтичні концентрації препарату зберігаються в сироватці крові 6-8 годин. Метаболізується в основному у печінці і виводиться в незміненому вигляді переважно з сечею і частково з калом, у птахів-несучок — з яйцями, у лактуючих тварин — з молоком. Абсорбція триметоприму з ШКТ відбувається швидко і майже повністю (90-100%), зв’язування з білками плазми — до 70%. Висока концентрація триметоприму спостерігається у секреті бронхіальних залоз, передміхуровій залозі та жовчі. Він долає плацентарний бар’єр і проникає в молоко. Період напіврозпаду в плазмі крові становить 8-10 годин. Нирками виводиться 50-60% протягом 24 годин в основному шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції, причому 80-90% — в незміненому вигляді, решта — у вигляді неактивних метаболітів, невелика кількість (4%) — з жовчю. Показання Лікування тварин та свійської птиці за захворювань ШКТ, органів дихання і сечостатевої системи, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату: телята віком до 3 місяців — гастроентерит, сальмонельоз, пастерельоз, вібріоз; свині — ензоотична пневмонія, артрит, дизентерія, набрякова хвороба, бешиха, сальмонельоз, пастерельоз; ягнята віком до 3 місяців — септицемія, еймеріоз; кролики — гастроентерит, колібактеріоз, пастерельоз, кокцидіоз, пневмонія; свійська птиця (кури-бройлери, індички, качки, гуси) — тиф, холера, сальмонельоз, мікоплазмоз, риніт. Протипоказання Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функції печінки і нирок, лактуючим та вагітним самицям. Не застосовувати жуйним тваринам з функціонально розвиненими передшлунками, курям-несучкам, яйця яких вживають в їжу люди. Не використовувати одночасно з пеніцилінами, цефалоспоринами, лінкоміцином, параамінобензойною кислотою та її сполуками. Спосіб застосування та дози Препарат застосовують перорально з кормом. Добова норма препарату для всіх видів тварин становить 1,5-2 г на 10 кг маси тіла (111-148 мг сульфатіазолу, 105-140 мг сульфагуанідину, 44-58 мг триметоприму, 32-43 мг тилозину). Розраховану дозу дають у два прийоми. При першому застосуванні залежно від стану тварини дозу можна збільшити на 30-100%. Лікування свиней, свійської птиці і кроликів проводиться переважно груповим методом. Для цього препарат ретельно перемішують із добовою нормою комбікорму. На 100 кг комбікорму додають препарату: свині — 350-400 г; свійська птиця, кролики — 400-450 г. Курс лікування — 3-6 днів.

Анфлурон 2 МО, 2 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Склад Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- и g-інтерферонів - аналогів людських a-2а- и g-інтерферонів, загальний білок <15мкг / мл. Фармакологічні властивості Інтерферони (ІФН) - це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти - вірусну інфекцію, антигенну або мітогенний вплив. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотним складом, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму, останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьом токсинів білкової та іншої природи. ІФН на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН) є потужними модуляторами імунної системи. a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти - віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет. g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність в 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижче, ніж в a-ІФН. Застосування Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційна, інвазійних, онкологічна, імунодефіцитні): - як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій; - як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, в тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійних агентом, антибіотико-і хіміотерапією. - як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.). Дозування При вірусних інфекціях Початковий курс анфлурона внутрішньом'язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше). Ударні дози: - собакам дрібних і великих порід - 1-2 мл на голову; - котам, кролям, норкам, нутріям - 0,5-1 мл на голову; - свиням, козам, вівцям - в залежності від ваги - 1-2 мл на голову; - великій рогатій худобі, коням - в залежності від ваги - 2-3 мл на голову. При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) - 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При іммунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико-і / або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози - курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз. При злоякісних захворюваннях органів і систем Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов'язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину - не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапії. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик. При паразитарних захворюваннях Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, - ударні дози перші 3 дні, підтримувані - 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико-і хіміотерапією. Інші інвазії - для імунокорекції підтримувані дози 10 днів в комбінації з хіміотерапією. При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресії): - при курсах не більш 1 місяця - через день підтримувані дози; - при курсах більше 1 місяця - протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов'язковим контролем імунологічних та гематологічних показників. При хворобах очей Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон'юнктивіти і т.п. по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово). хвороби шкіри Посттравматичні, післяопераційні рани - анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і / або аспірація в порожнину рани через дренаж в комбінації з антибіотико або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози в день при курсі до 5-ти днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб. При трихофітії - внутрішньом'язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом'язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз в 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз в тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип'яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів'я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату. Протипоказання Підвищена чутливість до препаратів ІФН. Важкі форми алергічних захворювань. Застереження при застосуванні При розрахунку дозування на тривалі курси, уникати високих доз анфлурона, замінюючи їх підтримуваними дозами (1/2 від ударних доз). При виражених порушеннях функцій печінки та нирок, важких серцево-судинних захворюваннях анфлурон застосовують з обережністю (кратність введення - не частіше 1 разу в 2-3 дня). Не застосовувати препарат разом з імуностимуляторами і індукторами ендогенного інтерферону. Вагітним тваринам препарати застосовують з обережністю, враховуючи можливість виникнення побічних реакцій (підвищення температури, занепокоєння, і т.п.).

Анфлурон 2 МО, 10 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Склад Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- и g-інтерферонів - аналогів людських a-2а- и g-інтерферонів, загальний білок <15мкг / мл. Фармакологічні властивості Інтерферони (ІФН) - це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти - вірусну інфекцію, антигенну або мітогенний вплив. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотним складом, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму, останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьом токсинів білкової та іншої природи. ІФН на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН) є потужними модуляторами імунної системи. a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти - віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет. g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність в 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижче, ніж в a-ІФН. Застосування Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційна, інвазійних, онкологічна, імунодефіцитні): - як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій; - як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, в тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійних агентом, антибіотико-і хіміотерапією. - як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.). Дозування При вірусних інфекціях Початковий курс анфлурона внутрішньом'язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше). Ударні дози: - собакам дрібних і великих порід - 1-2 мл на голову; - котам, кролям, норкам, нутріям - 0,5-1 мл на голову; - свиням, козам, вівцям - в залежності від ваги - 1-2 мл на голову; - великій рогатій худобі, коням - в залежності від ваги - 2-3 мл на голову. При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) - 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При іммунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико-і / або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози - курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз. При злоякісних захворюваннях органів і систем Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов'язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину - не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапії. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик. При паразитарних захворюваннях Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, - ударні дози перші 3 дні, підтримувані - 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико-і хіміотерапією. Інші інвазії - для імунокорекції підтримувані дози 10 днів в комбінації з хіміотерапією. При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресії): - при курсах не більш 1 місяця - через день підтримувані дози; - при курсах більше 1 місяця - протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов'язковим контролем імунологічних та гематологічних показників. При хворобах очей Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон'юнктивіти і т.п. по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово). хвороби шкіри Посттравматичні, післяопераційні рани - анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і / або аспірація в порожнину рани через дренаж в комбінації з антибіотико або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози в день при курсі до 5-ти днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб. При трихофітії - внутрішньом'язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом'язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз в 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз в тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип'яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів'я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24-х годин при (4-8) ° С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату.

Отримане до зазначеного терміну м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Стрептоцид, 10 г Склад Стрептоцид білий, сульфаніламід - не менше 99%. Фармакологічні властивості Механізм антимікробної дії стрептоциду пов'язаний з конкурентним антагонізмом з параамінобензойної кислотою (ПАБК). Завдяки хімічному спорідненості з ПАБК препарат перешкоджає її включенню в дигидрофолиевую кислоту. Крім того, він конкурентно пригнічує дигидроптероатсинтетазу. Порушення синтезу дигідрофолієвої кислоти зменшує утворення з неї тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна для синтезу пуринових і піримідинових основ. Внаслідок цього пригнічується синтез нуклеїнових кислот, внаслідок чого ріст і розмноження мікроорганізмів придушуються. Препарат чинить протимікробну дію на стрептококів, менінгококів, пневмококів, кишкову паличку, збудника газової гангрени та деякі інші мікроорганізми, але майже неактивний відносно стафілококів. Стрептоцид швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, підшкірної клітковини і з ранової поверхні. Особливо добре всмоктується з тонкого відділу кишечника, дещо гірше - з шлунку і товстого відділу кишечника. При місцевому застосуванні не дратує тканин. Застосування Стрептоцид застосовують при ангінах, стрептококових тонзіллярних абсцесах, мыте, бронхопневмонії, післяпологовий сепсис, циститах, пієлітах, ентероколітах і інших захворюваннях, а також для профілактики і лікування ранових інфекцій. Дозування і спосіб застосування Препарат призначають всередину 4-6 разів на добу протягом 5-7 днів у наступних дозах: коням і великій рогатій худобі 5-10 г, дрібному рогатій худобі і свиням 0,5-2 г, собакам 0,5-1 г, песцам і лисицям 0,3-0,5 р. Зовнішньо стрептоцид використовують для лікування інфікованих ран, виразок, опіків у формі присипки, суспензії, лініменту. Перев'язки проводять через 1-2 дні, так як гній і продукти розпаду тканин знижують лікувальну дію стрептоциду.

Цефтіфур-50, 10 мл Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: цефтіфур (у формі гідрохлориду) - 50 мг. Допоміжні речовини Фармакологічні властивості Цефтиофур - антибіотик цефалоспоринового ряду третього покоління. Володіє широким спектром дії, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамазу, і деякі анаероби, у тому числі: Pasteurella (Mannheimia) haemolytica, Pasteurella multocida, Haemophilius somnus, Actinobacillus pleuropneumoniae, Haemophilius parasuis, Salmonella cholerasuis, Streptococcus suis, Streptococcus zooepidemicus, Streptococcus equi, Pasteurella spp., Staphylococcus spp., Actynomyces pyogenes, Salmonella typhimurium, Streptococcus agalactiae, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus bovis, Klebsiela spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Bacillus spp., Proteus spp., Fusobacterium necrophorum іPorphyromonas asaccharolytica (Bacteroides melaninogenicus).Механізм бактерицидної дії цефтиофура полягає у пригніченні функціональної активності бактеріальних ферментів транспептидаз і карбоксипептидази, беруть участь у зв'язуванні основного компонента клітинної стінки мікроорганізмів - пептидоглікану, що призводить до порушення осмотичного балансу і руйнування бактеріальної клітини. Цефтиофур після парентерального введення метаболізується з утворенням десфуроилцефтиофура, що володіє еквівалентною цефтиофуру активність щодо бактерій. Даний метаболіт зворотно зв'язується з білками плазми і накопичується у вогнищі запалення. Виводиться цефтиофур і його метаболіти з організму тварини переважно із сечею і меншою мірою-з жовчю. Цільові тварини ВРХ, птиця, свині, вівці, кози, собаки, коти Показання до застосування лікування великої рогатої худоби, овець, кіз при гострому післяродовому метриті, маститі, некробактериозе (панариції, гнитті копит), а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру. лікування свиней при гострому метриті, при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру. лікування собак і котів при захворюваннях травного тракту (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання(бронхіт, бронхопневмонія, риніт) і сечостатевої системи (метрит, ендометрит, мастит, агалактія, цистит, уретрит, пієлонефрит), суглобів, шкіри і м'яких тканин; гострих і хронічних отитах, операційних, ранових, післяпологових та інших первинних та вторинних інфекціях бактеріальної етіології, спричинених мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру.

Фармазин 50, 50 мл Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: тилозин (як основа) - 50 мг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості Тилозин – антибіотик групи макролідів, активний по відношенню до грамнегативних та грампозитивних мiкроорганiзмiв (Erysipelothrix rhusiopathiae, Bacteriodes nodosus, Moraxella bovis, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Diplococcus spp., Corynebacterium spp., Clostridium spp., Neisseria spp., Pasteurella spp., Spirochetes spp.). Особливо чутливі до тилозину мікоплазми (Mycoplasma gallisepticum, M. hyopneumoniae, M. synoviae, M. meleagridis, M. agalactiae, M. bovigenitalium), хламідії (Chlamydia spp.) та рикетсії (Rickettsia spp.). Механізм дії препарату полягає в зв’язуванні його з пептидилтрансферазою 50S рибосомальної субодиниці чутливих до препарату бактерій, що призводить до пригнічення синтезу білків. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація препарату у сироватці крові відмічається через 0,5-1 годину. Після абсорбції, тилозин розподіляється в тканинах нерівномірно, але проникає в клітини всіх органів і біологічні рідини. Тилозин, після надходження через цитоплазматичну мембрану всередину клітини, взаємодіє з рецепторами, що призводить до зміни внутрішньоклітинного метаболізму у бік анаболізму або катаболізму залежно від дози. Терапевтична концентрація зберігається в організмі протягом 24 годин.Метаболізується в основному в печінці, виводиться, головним чином, з сечею і жовчю, також з яйцями свійської птиці і молоком тварин. Застосування Велика рогата худоба: лікування тварин, хворих на пневмоентерит, дифтерит, некротичний пододерматит, метрит, мастит, артрит, а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину. Вівці, кози: лікування тварин, хворих на бронхопневмонію, пневмонію, плевропневмонію, контагіозну агалактію, хламідійний викидень, мікоплазмозний артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину. Свині: лікування тварин, хворих на ензоотичну бронхопневмонію, дизентерію, лептоспіроз, ММА-синдром, атрофічний риніт, мікоплазмозний та стафілококовий артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину. Собаки,коти: лікування тварин, хворих на пневмонію,риніт,ларингіт,тонзиліт,бронхіт,отит, екзему,цистит ,метрит,біогенний дерматит,лептоспіроз,що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину.

Присипка антибактеріальна з йодоформом, 45 г Опис Порошок від білого до світло-сірого кольору із специфічним запахом. Склад 1 г препарату містить діючі речовини: стрептоцид – 50 мг; цинку оксид – 100 мг; йодоформ – 2 мг. Допоміжна речовина: тальк. Фармакологiчнi властивості АТС vet QD06, антибіотики та хіміотерапевтичні ветеринарні препарати для застосування в дерматології Препарат має антисептичну, протимікробну, протизапальну та адсорбуючу дії, які зумовлені вмістом стрептоциду, йодоформу та цинку оксиду. Стрептоцид – сульфаніламідний препарат бактеріостатичної дії, активний щодо грампозитивних (Streptococcus spp., Staphylococcusspp., Clostridium spp., Corynebacterium spp. та інші) і грамнегативних мікроорганізмів (Escherichia coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Proteus spp., Pasteurella spp., Bordetella sрр., Shigella spp. та інші ). Як конкурентний антагоніст пара-амінобензойної (ПАБ) кислоти стрептоцид включається у метаболічний ланцюг мікроорганізмів, що призводить до порушення синтезу дигідрофолієвої, а потім тетрагідрофолієвої кислот і, як наслідок, до порушення синтезу нуклеїнових кислот і обмінних процесів в мікробній клітині. Йодоформ є сильнодіючим антисептиком широкого спектру дії. Під впливом світла, кисню, ферментів організму тварини і раневого ексудату йодоформ повільно розпадається з виділенням чистого йоду, який має протимікробну та протизапальну дії, посилює ріст грануляційних тканин і сприяє очищенню рани. Цинку оксид проявляє слабку протимікробну, в’яжучу, адсорбуючу дії, підсушує шкіру, що призводить до зменшення ексудації та сприяє зменшенню місцевих проявів запалення і подразнення. Застосування Лікування та профілактика у великої рогатої худоби, коней, овець, кіз, свиней, собак, котів, хутрових звірів та декоративних тварин захворювань та пошкоджень шкіри (інфіковані, свіжоутворені та гнійні рани; виразки, фістули, мокнучі екземи, дерматити); травм та хвороб копит, кігтів та рогів; для обробки післякастраційних і післяопераційних ран, абсцесів і флегмон після хірургічного втручання. Дозування Зовнішньо. Припудрюють препаратом очищені від бруду і залишків ексудату уражені ділянки шкіри і на 2-3 см навколо них. Для ран після хірургічного втручання достатньо одноразової обробки, в інших випадках уражені ділянки обробляють 1-2 рази на добу до епітелізації або рубцювання ран. Протипоказання Підвищена індивідуальна чутливість до препарату. Застереження Обмеження щодо застосування м‘яса і молока в їжу людям не встановлено.

Пенбекс, 100 мл Склад 1 мл препарату містить: пеніцилін G (прокаїн) - 200 000 М О; дегідрострептоміцину (сульфат) - 250 мг; бетаметазон - 0,5 мг; хлорфеніламіну (малеат) - 8 мг; прокаїну (гідрохлорид) - 15 мг. Фармакологічна дія Протибактерiальний засiб для системного застосування. Синергiчне поєднання пенiцилiну G прокаїну повiльного всмоктування та дигiдрострептомiцину, представленого у виглядi готової до вживання суспензiї для iн’єкцiй для внутрiшньом’язового застосування. Пенiцилiн G прокаїн швидко досягає високого рiвня в кровi, який зберiгається протягом 24 годин. Дегiдрострептомiцин сульфат доповнює та пiдсилює протимiкробну дiю. Вони дiють на Clostridium spp., Corynebacterium spp., Haeamophilus spp., Klebsiella pneumoniae, стафiлококи та стрептококи. Хлорфенiламiн малеат дiє як десенсибiлiзуючий, протигiстамiнний агент та полiпшує дихальнi процеси. Бетаметазон має протизапальну дiю. Призначення Велика рогата худоба, свинi, конi, вiвцi, кози, собаки i кiшки. Лiкування бактерiальних iнфекцiй, спричинених мiкроорганiзмами, чутливими до дiї комплексу пенiцилiну-дигiдрострептомiцину сульфату. Дозування та спосіб застосування Дозу визначає ветеринар. Ми рекомендуємо дозу 1-1,5 мл на 10 кг маси тiла протягом 3-4 днiв, а саме: Велика рогата худоба та конi: 15-25 мл на тварину на добу; свинi: 10-12 мл на тварину на добу; собаки та кiшки: 0,5-2 мл на тварину на добу. Внутрішньом’язове введення. Протипоказання За наявностi у тварин пiдвищеної чутливостi до певних компонентiв препарату. У сенсибiлiзованих тварин можуть виникати алергiйнi реакцiї, яких слiд лiкувати ангигiстамiнами та/або кортикостероїдами. Застосування наприкiнцi перiоду вагiтностi у великої рогатої худоби може прискорити пологи. Застереження Не дозволяється вводити коням, м’ясо яких використовується у їжу людям. Не застосовувати вагітним тваринам. Період виведення (каренції) М’ясо - 30 днiв. Молоко - 3 днi (6 доїнь). Зберігання Зберiгати в сухому, захищеному вiд свiтла мiсцi при температурi вiд +5°С до +25°С. Термін придатності - 2 роки з дати виготовлення.

Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Комбікел 40 ПД, 100 мл Препарат потребує обов'язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс! Масляниста суспензія жовтувато-білого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючі речовини: прокаїну бензилпеніцилін (покритий лецитином) - 120000 MO (120 мг), бензатину бензилпеніцилін (цитрат буферний та покритий лецитином) - 80000 MO (61,21 мг), дигідрострептоміцину сульфат (еквівалентний дигідрострептоміцину) - 200000 MO (200 мг). Допоміжні речовини: прокаїну гідрохлорид, натрію метилпарагідроксибензоат, натрію формальдегіду сульфат, повідон, сорбітол 70% некристалізований, двонатрію едетат, натрію кармелоза, натрію цитрат, натрію метабісульфіт, двонатрієвий водневий фосфіт пентагідрат, натрію дітіоніт, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості АТС vet класифікаційний код QJ01- антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. J01RA01 - Пеніцилін, комбінації з іншими протимікробними препаратами. Бензилпеніцилін - це бета-лактамний антибіотик, механізм дії якого полягає у порушенні синтезу пептидоглікану - мукопептиду клітинної оболонки, що приводить до інгібування синтезу клітинної стінки мікроорганізму, гальмування росту і розмноження бактерій. Він активний проти грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Corynebacterium spp., Pasteurella multocida, Haemophilus strains, Fusobacterium spp., Clostridium spp., Bacteroides spp., Listeria spp., Arcanobacterium spp.). Дигідрострептоміцин - це аміноглікозидний антибіотик, механізм дії якого полягає у порушенні білкового синтезу внаслідок зв’язування з 30S субодиницею бактеріальної рибосоми. Активний проти грамнегативних бактерій (Pasteurella spp., Salmonella spp., E. coli, Leptospira spp.), а також проти деяких грампозитивних бактерій (Staphylococcus aureus, Mycobacterium spp. та Rhodococcus equi). Комбінація дигідрострептоміцину та пеніциліну забезпечує бактерицидну синергічну дію широкого спектру. Завдяки швидкій абсорбції прокаїнової солі бензилпеніциліну G після парентерального застосування досягаються високі початкові рівні пеніциліну в крові. Бензатинова сіль, яка абсорбується повільніше, забезпечує терапевтичні рівні у сироватці крові протягом 72 годин. Бензилпеніцилін G не може легко проникати в тканини, а розподіляється у міжклітинній рідині. Препарат виводиться з організму в незміненому вигляді нирками (60-80%), а також з жовчю, слиною і з молоком. Прокаїн метаболізується повністю в печінці і плазмі крові. Дигідрострептоміцин добре абсорбується з місця ін’єкції. Абсорбція дигідрострептоміцину є швидкою та майже повною. Розповсюджуючись з кров’ю, накопичується у зовнішньоклітинному просторі. Пік концентрації дигідрострептоміцину у сироватці крові виявляється через 1-2 години. Виводиться з організму в незміненому вигляді нирками (70-90%) і з молоком. Застосування Лікування коней, великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, собак та котів при захворюваннях органів дихання (пастерельозу, бронхопневмонії, плевропневмонії, риніту, ларингіту), сечостатевої системи (пієлонефриту, нефриту, ендометриту), шкіри та ранах, а також тварин, хворих на перитоніт, мит (у коней), мастит, менінгіт, бешиху (у свиней), отит (у собак та котів), панарицій, лептоспіроз, актиномікоз (у великої рогатої худоби), актинобацильоз (у коней), поліартрит (пупковий сепсис) та септицемія, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до бензилпеніциліну та дигідрострептоміцину. Препарат також може бути використаний для запобігання інфекцій у післяопераційний період (наприклад, після кесаревого розтину). Дозування Внутрішньом’язово або підшкірно у дозах: велика рогата худоба - 5-10 мл препарату на 100 кг маси тіла (дозу 5 мл на 100 кг маси тіла застосовують при лікуванні респіраторних захворювань) одноразово; коні, свині, вівці, кози - 5 мл препарату на 50 кг маси тіла одноразово; собаки, коти - 0,5 мл препарату на 5 кг маси тіла одноразово. За необхідності лікування слід повторити через 3 доби. Перед застосуванням флакон ретельно струсити.

Доксіціл, 10 мл Опис В'язкий розчин від жовтого до коричневого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину доксицикліну гідрохлорид - 200 мг. Допоміжні речовини: пропіленгліколь, магнію хлорид, лідокаїн, вода для ін'єкцій. Фармакологічні властивості Доксициклін, що входить до складу препарату, належить до напівсинтетичним антибіотиків тетрациклінової групи з широким спектром дії, активний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у т. ч. Escherichia coli., Yersinia enterocolitica, Bordettela pertussis, Shigella spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Leptospira spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium pyogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Fusobacterium necroforum, Actinobacillus spp., Rickettsiae spp., Chlamidia spp., а також Mycoplasma spp. Механізм бактеріостатичної дії доксицикліну пов'язаний з пригніченням ферментів, що каталізують зв'язування аминоацетил-РНК з рибосомальными акцепторами, що приводить до блокування взаємодії аминоацилтранспортной РНК з матричної РНК і порушення синтезу білка мікробної клітини. Після парентерального введення препарату доксициклін добре і швидко всмоктується з місця ін'єкції, досягаючи терапевтичних концентрацій через 0,5-1 годину; легко проникає у більшість органів і тканин тварини, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму головним чином з жовчю і частково із сечею. Доксицил за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має эмбриотоксическими, тератогенні і гепатотоксичними властивостями. Застосування Доксициклін застосовують для лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і собак при інфекціях, викликаних чутливими до доксицикліну мікроорганізмами, у тому числі при колибактериозе, сальмонельозі, стафілококкоз, пневмонії, гемофилезе, энзоотической пневмонії свиней, бешисі свиней, пастерелізі, копитної гнилі, эрлихиозе у собак, кератокон'юнктивіт, ранової інфекції, артритах, пупочном сепсисі, абсцесах, хламидиозах та інших захворюваннях бактеріальної і мікоплазмової етіології. Дозування Доксициклін вводять тваринам одноразово в дозах: велика рогата худоба, вівці і кози - 1,0 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 20 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини); свині - 0,5 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 10 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини); собаки - 0,25 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 5 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини). При необхідності лікарський препарат застосовують повторно через 48 годин після першої ін'єкції. У зв'язку з можливою больовою реакцією при введенні лікарського засобу в обсязі, що перевищує для поросят і ягнят 2,5 мл, дорослих свиней, овець і телят 5 мл, для великої рогатої худоби 10 мл, ін'єкції слід проводити в кілька місць. Лікування собак при хламідійних інфекціях повинен тривати не менше 7 діб. Препарат слід застосовувати з обережністю телятам у віці до 12 міс. і поросятам до 6 міс. у зв'язку з можливістю прояву побічних ефектів - больової реакції при введенні і набряків в місці ін'єкції.

Спосіб застосування та дози Застосовують коровам внутрішньоматково в таких дозах: профілактика - 7,5-10 г у першу добу після отелення, одноразово; лікування - 12,5-15 г, курс - 3 дні.

Амоксицилін 15% LA 10 мл Опис Суспензія сіро-кремового кольору. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: амоксицилін (тригідрат) - 150 мг. Допоміжні речовини: спирт бензиловий, алюмінію моностеарат, фракціонована кокосова олія. Фармакологічні властивості АТС vet класифікаційний код QJ01 - антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування.QJ01CА04 - Амоксицилін. Амоксицилін належить до антибіотиків амінопеніцилінової групи широкого спектру дії. Амоксицилін діє бактерицидно на грампозитивні (Staphylococcus spp, Streptococcus spp., Arcanobacterium spp., Clostridium spp., Bacillus anthracis, Listeria monocytogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae) та грамнегативні (Pasteurella spp., Haemophilus spp., Actinobacillus spp., Escherichia coli, Salmonella spp., Moraxella spp., Fusobacterium spp.) мікрорганізми. Амоксицилін напівсинтетичний пеніцилін, чутливий до впливу ß-лактамаз. Механізм дії амоксицикліну полягає у гальмуванні біохімічних процесів при синтезі клітинних стінок бактерій завдяки вибірковій та незворотній блокаді деяких ензимів, насамперед транспептидаз, ендопептидаз та карбоксипептидаз. Недостатня міцність клітинних стінок чутливих мікроорганізмів впливає на осмотичну стійкість, що викликає клітинний лізис бактерії. Після внутрішньом’язового застосування амоксицилін добре всмоктується з місця ін’єкції та розподіляється в більшості тканин та рідин організму. Амоксицилін, головним чином, знаходиться в позаклітинному просторі. Його вміст в тканинах обумовлений низьким зв'язуванням з протеїнами плазми. У великої рогатої худоби після внутрішньом’язового введення амоксицилін засвоюється на 97%. Після внутрішньом’язового введення у свиней максимальну концентрацію його у плазмі крові спостерігають за 2 години. Розподілення у тканинах травного каналу незначна. Біодоступність при внутрішньом’язовому введенні становить 80%. З білками плазми зв’язується на 17%. Після внутрішньом’язового введення вівцям максимальну концентрацію амоксициліну спостерігають через годину. Біодоступність становить 95%. Амоксицилін швидко поширюється в організмі собак та котів, досягає високих концентрацій в м’язах, печінці, нирках та травному каналі, що пов’язано з його низьким зв’язуванням з плазматичними протеїнами (17-20%). Препарат проходить через плацентарну оболонку. Метаболізм препарату незначний, виводиться з сечею, у меншій мірі з молоком та жовчю. Виводиться амоксицилін переважно нирками у незміненому вигляді шляхом канальцевої секреції, але незначна частина метаболізується шляхом гідролізу до неактивної пеніцилінової кислоти та виводиться із сечею. Застосування Лікування великої рогатої худоби, овець, свиней, собак та котів при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, шкіри та м’яких тканин, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну. Дозування Внутрішньом’язово або підшкірно одноразово у дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла). За необхідності ін’єкцію повторюють через 48 годин.

Енрофлокс 5%, 100 мл Опис Прозорий розчин блідо-жовтого або жовтого кольору. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: енрофлоксацин 50 мг. Допоміжні речовини: гідроксид калію, бензиловий спирт, лимонна кислота моногідрат, вода для ін’єкцій. Фармакологічні властивості Енрофлоксацин належить до антибіотиків групи фторхінолонів. Механізм його бактерицидної дії пов’язаний з пригніченням субодиниці А ДНК-гідрази (топоізомераза II) бактерії, що блокує процес суперспіралізації молекули ДНК. У грампозитивних бактерій, цей процес впливає на топоізомеразу IV, а не на топоізомеразу II. При цьому блокуються розмноження, транскрипція та рекомбінаційні процеси у ДНК бактерії. Препарат ефективний проти грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: Е. соlі, Salmonella spp., Klebsiella spp., Haemophilus spp., Pasterella spp., Clostridia spp., Bordetella spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. та інші, а також діє на мікоплазми (Mycoplasma spp.). Застосування Телята: лікування тварин при захворюваннях органів дихання (бронхопневмонія, геморагічна септицемія, мікоплазмоз), травного каналу (колібактеріоз та інші), що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну. Свині: лікування тварин, хворих на діарею, ентеротоксемію, синдром ММА ( метрит-мастит- агалактія), що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну. Собаки: лікування тварин при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, а також шкіри, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну. Дозування Підшкірно у дозі: телята - 0,5 - 1 мл препарату ( 2,5 - 5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на 10 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб. При лікуванні сальмонельозу або важких інфекцій препарат застосовується протягом 5 діб. Не застосовувати більш, ніж 10 мл ін’єкції в одне місце введення; собаки - 0,1 мл препарату ( 5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на І кг маси тіла один раз на добу протягом 5 діб. Внутрішньом'язово у дозі: свині - 0,5 - 1 мл препарату ( 2,5 - 5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на 10 кг маси тіла один раз на добу, протягом 3 діб. При лікуванні сальмонельозу або важких інфекцій препарат застосовується протягом 5 діб. Не вводити більш, ніж 2,5 мл ін’єкції в одне місце введення.

Енроксил 10%, 100 мл Загальні відомості Енроксил 10 % (Enroxil 10 %) – антибактеріальний лікарський засіб у формі розчину для ін’єкцій, який містить в якості діючої речовини 100 мг/мл енрофлоксацину та допоміжні компоненти – воду для ін’єкцій, гідрооксид калію, бутанол. Зовнішній вигляд – прозорий розчин жовтого кольору. Випускають препарат, розфасованим у флакони із темного скла закриті гумовим корком під алюмінієву обкатку по 50 та 100 мл. Зберігають в сухому, темному, недоступному для дітей місці при темпе­ратурі від +8° до +25°С. Термін придатності – 3 роки. Фармакологічні властивості Енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів нового поколін­ня, він перешкоджає синтезу ДНК в ядрах клітин мікроорганізмів і за­побігає, таким чином, розвитку паралельної резистентності. Пре­парат має бактерицидну дію проти грампозитивних (Staphylococcusspp., Streptococcusspp., Clostridiumspp., Listeriamonocytogenes, Corynebacteriumspp. та інші) і грамнегативних мікроорганізмів (E.сoli, Salmonellaspp., Klebsiellaspp., Proteusspp., Pasterellaspp., Bordetellaspp. та інші), а також діє проти мікоплазм та хламідій. Застосування препарату Велика рогата худоба: лікування тварин при шлунково-кишкових та респіраторних хворобах, які спричинені мікроорганізмами чутливими до енрофлоксацину (колі-діарея, колісептицемія, пастерельоз, сальмо­нельоз, стафілококоз, мікоплазмоз), а також вторинних інфекцій при ві­русних захворюваннях. Свині: лікування тварин при шлунково-кишкових і респіраторних хво­робах, які спричинені мікроорганізмами чутливими до енрофлоксацину (пастерельоз, лептоспіроз, ензоотична пневмонія, бактері­альна бронхопневмонія, колідіарея, колісептицемія, сальмонельоз, ММА-синдром, атрофічний риніт, мікоплазмоз, хламідіоз). Дозування Доза становить 2,5-5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла: Підшкірно: велика рогата худоба – 2,5 мл на 100 кг маси тіла один раз на добу. При лікуванні частих респіраторних інфекцій і сальмонельозу дозу збільшують удвічі (5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла), тобто до 5 мл препарату на 100 кг маси тіла. Курс лікування триває 2-3 доби, а при сальмонельозі – 5 діб. Внутрішньом’язово: свині – 2,5 мл на 100 кг маси тіла один раз на добу. При лікуванні частих респіраторних інфекцій і сальмонельозу дозу збільшують удвічі, тобто до 5 мл препарату на 100 кг маси тіла. Курс лікування триває 2-3 доби, а при сальмонельозі – 5 діб. При ММА-синдромі у свиней тривалість ліку­вання становить 1-2 доби. В одне і те саме місце можна вводити не більше ніж 5 мл. Протипоказання Підвищена чутливість до енрофлоксацину. Не вводити собакам у перші 12 місяців життя, а великим породам – пер­ші 18 місяців життя, вагітним сукам та свиноматкам, а також сукам у пе­ріод лактації. Не лікувати тварин з ознаками захворювань центральної нервової сис­теми. Не застосовувати одночасно з препаратами тетрациклінового ряду, макролідами (еритроміцином), хлорамфеніколом, теофіліном, щоб уник­нути виникнення побічних ефектів. Не застосовувати при виявленні стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до хінолонів.