Ветадекс, 50 мл

Описание

Ветадекс, 50 м

Склад:
1 мл препарату містить діючу речовину:

дексаметазону натрію фосфат - 2,64 мг (еквівалентно 2 мг дексаметазону).
Допоміжні речовини: гліцерин, пропіленгліколь, динатрію едетат, метилпарабен, пропілпарабен, натрію дигідрофосфат, динатрію фосфат.

Фармакологічні властивості Склад
Ветадекс - глюкокортикостероїдний препарат, який чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу, протишокову, імунодепресивну та антипроліферативну дії.

Дексаметазон зменшує або запобігає відгуку тканин на запальний процес шляхом зниження розвитку ознак запалення без впливу на причину. Дексаметазон впливає на всі стадії запального процесу. Зменшує проникність кровоносних судин, зумовлену вивільненням гістаміну, гальмує вивільнення кінінів і утворення антитіл. Дексаметазон також пригнічує фагоцитоз і вивільнення хімічних посередників запалення.

Дексаметазон зменшує концентрацію тимусзалежних лімфоцитів (Т-лімфоцитів), моноцитів і эозинофільных лейкоцитів. Він також зменшує зв'язування імуноглобуліну з рецепторами поверхневих тканин та інгібує синтез і вивільнення інтерлейкінів шляхом зменшення зародкових Т-лімфоцитів і зниження розповсюдження первинного імунного відгуку.

Обмежує міграцію лейкоцитів у вогнищі запалення, порушує утворення інтерлейкіну-1, що сприяє стабілізації лізосомальних мембран і тим самим знижує концентрацію протеолітичних ферментів у вогнищі запалення.

Пригнічує активність фосфоліпази А2, що призводить до пригнічення синтезу простагландинів і лейкотрієнів.

Пригнічує вивільнення циклооксигенази (переважно ЦОГ-2), що також сприяє зменшенню продукції простагландинів. Зменшує кількість циркулюючих лімфоцитів (Т - і В-клітин), моноцитів, еозинофілів та базофілів внаслідок їх переміщення з судин в лімфоїдну тканину, пригнічує утворення антитіл.

Дексаметазон стимулює білковий катаболізм та індукує ензими, відповідальні за метаболізм амінокислот. Він зменшує синтез і збільшує розпад білків у лімфоїдній тканині, сполучній тканині, м'язах і шкірі.

Тривале застосування може призвести до атрофії цих тканин.

Дексаметазон збільшує засвоєння глюкози шляхом індукції печінкових ферментів, що беруть участь у глюконеогенезі, стимулює білковий катаболізм (який збільшує концентрацію амінокислот, необхідних для глюконеогенезу в печінці) і знижує периферичну утилізацію глюкози. Ці дії призводять до збільшення накопичення глікогену в печінці, збільшення концентрації глюкози в крові та інсулінової стійкості.

Дексаметазон збільшує ліполіз і метаболізує жирні кислоти з жирових тканин, приводячи до збільшення концентрації жирних кислот у плазмі.

При тривалому застосуванні може статися аномальний перерозподіл жиру. Дексаметазон зменшує кісткоутворення і посилює кісткову резорбцію. Він зменшує концентрацію кальцію у плазмі, приводячи до вторинного гиперпаратиреозу і подальшого стимулювання остеокластів, і прямого інгібування остеобластів. Дексаметазон пригнічує вивільнення з гіпофіза кортикотропіну і β-ліпопротеїну, але не зменшує рівень циркулюючого β-ендорфіну, пригнічує продукцію тиреотропного та фолікулостимулюючого гормонів. Внаслідок катаболічної дії при тривалому застосуванні, можливо пригнічення росту у молодняка.

Дексаметазон добре абсорбується після внутрішньосуглобової та локальної (у вогнище запального процесу) ін'єкції. Об'єм розподілу речовини у тварин різних статево-вікових груп однаковий. Дексаметазон метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить близько 200 хв. Дія препарату у тканинах організму продовжується протягом 72 годин. Дексаметазон виводиться з організму переважно нирками (в незначних кількостях) - з жовчю. Після внутрішньовенного введення дія препарату починається швидко, а після внутрішньом'язового клінічний ефект досягається через 8 годин.

Застосування
Призначений для лікування великої рогатої худоби (в тому числі молодняку), коней, свиней, овець, кіз, собак і кішок:

метаболічні процеси: кетоз у великої рогатої худоби або післяпологова токсемія в овець і свиноматок;
неінфекційні запальні процеси, особливо гострі м'язово-скелетні запалення такі як: артрит, періартрит, тендовагініт, бурсит, вивихи, запалення м'язів, кісток і сухожиль;
гострі інфекційні захворювання (гострий мастит, метрит, пневмонія), у комбінації з відповідною антибактеріальною терапією;
алергічні стани, наприклад, астма, алергічні ураження шкіри (екзема, кропив'янка, свербіж та ін.), ламініт у коней і великої рогатої худоби, укуси змій;
стресовий і шоковий стан;
токсемія під час останньої стадії вагітності (протягом 2-4 днів).