Антибіотики для корів

Фармазин 50, 50 мл

Склад:

1 мл препарату містить діючу речовину: тилозин (як основа) – 50 мг.

Допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості: тилозин – антибіотик групи макролідів, активний по відношенню до грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів (Erysipelothrix rhusiopathiae, Bacteriodes nodosus, Moraxella bovis, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Diplococcus spp., Corynebacterium spp., Clostridium spp., Neisseria spp., Pasteurella spp., Spirochetes spp.). Особливо чутливі до тилозину мікоплазми (Mycoplasma gallisepticum, M. hyopneumoniae, M. synoviae, M. meleagridis, M. agalactiae, M. bovigenitalium), хламідії (Chlamydia spp.) та рикетсії (Rickettsia spp.).

Механізм дії препарату полягає в зв’язуванні його з пептидилтрансферазою 50S рибосомальної субодиниці чутливих до препарату бактерій, що призводить до пригнічення синтезу білків. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація препарату у сироватці крові відмічається через 0,5-1 годину. Після абсорбції тилозин розподіляється в тканинах нерівномірно, але проникає в клітини всіх органів і біологічні рідини. Тилозин після надходження через цитоплазматичну мембрану всередину клітини взаємодіє з рецепторами, що призводить до зміни внутрішньоклітинного метаболізму у бік анаболізму або катаболізму залежно від дози. Терапевтична концентрація зберігається в організмі протягом 24 годин. Метаболізується в основному в печінці, виводиться головним чином з сечею і жовчю, також з яйцями свійської птиці і молоком тварин.

Застосування:

• велика рогата худоба – лікування тварин, хворих на пневмоентерит, дифтерит, некротичний пододерматит, метрит, мастит, артрит, а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• вівці, кози – лікування тварин, хворих на бронхопневмонію, пневмонію, плевропневмонію, контагіозну агалактію, хламідійний викидень, мікоплазмозний артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• свині – лікування тварин, хворих на ензоотичну бронхопневмонію, дизентерію, лептоспіроз, ММА-синдром, атрофічний риніт, мікоплазмозний та стафілококовий артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• собаки, коти – лікування тварин, хворих на пневмонію, риніт, ларингіт, тонзиліт, бронхіт, отит, екзему, цистит, метрит, біогенний дерматит, лептоспіроз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину.

Пенбекс, 100 мл

Склад 1 мл препарату містить:

• пеніцилін G (прокаїн) – 200 000 МО;
• дегідрострептоміцину (сульфат) – 250 мг;
• бетаметазон – 0,5 мг;
• хлорфеніламіну (малеат) – 8 мг;
• прокаїну (гідрохлорид) – 15 мг.

Фармакологічна дія: протибактеріальний засіб для системного застосування. Синергічне поєднання пеніциліну G прокаїну повільного всмоктування та дигідрострептоміцину, представленого у вигляді готової до вживання суспензії для ін’єкцій для внутрішньом’язового застосування. Пеніцилін G прокаїн швидко досягає високого рівня в крові, який зберігається протягом 24 годин. Дегідрострептоміцин сульфат доповнює та підсилює протимікробну дію. Вони діють на Clostridium spp., Corynebacterium spp., Haeamophilus spp., Klebsiella pneumoniae, стафілококи та стрептококи. Хлорфеніламін малеат діє як десенсибілізуючий, протигістамінний агент та поліпшує дихальні процеси. Бетаметазон має протизапальну дію.

Призначення: велика рогата худоба, свині, коні, вівці, кози, собаки і кішки. Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до дії комплексу пеніциліну-дигідрострептоміцину сульфату.

Дозування та спосіб застосування: дозу визначає ветеринар. Ми рекомендуємо дозу 1-1,5 мл на 10 кг маси тіла протягом 3-4 днів, а саме:

• велика рогата худоба та коні: 15-25 мл на тварину на добу;
• свині: 10-12 мл на тварину на добу;
• собаки та кішки: 0,5-2 мл на тварину на добу.

Внутрішньом’язове введення.

Протипоказання: за наявності у тварин підвищеної чутливості до певних компонентів препарату. У сенсибілізованих тварин можуть виникати алергійні реакції, яких слід лікувати ангигістамінами та/або кортикостероїдами. Застосування наприкінці періоду вагітності у великої рогатої худоби може прискорити пологи.

Застереження: не дозволяється вводити коням, м’ясо яких використовується у їжу людям. Не застосовувати вагітним тваринам.

Період виведення (каренції): м’ясо – 30 днів. Молоко – 3 дні (6 доїнь).

Зберігання: зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від +5°С до +25°С. Термін придатності – 2 роки з дати виготовлення.

Присипка антибактеріальна з йодоформом, 45 г.

Порошок від білого до світло-сірого кольору зі специфічним запахом.

Склад 1 г препарату містить діючі речовини:

• стрептоцид – 50 мг;
• цинку оксид – 100 мг;
• йодоформ – 2 мг.

Допоміжна речовина: тальк.

Фармакологічні властивості: АТС vet QD06, антибіотики та хіміотерапевтичні ветеринарні препарати для застосування в дерматології. Препарат має антисептичну, протимікробну, протизапальну та адсорбуючу дії, які зумовлені вмістом стрептоциду, йодоформу та цинку оксиду.

Стрептоцид – сульфаніламідний препарат бактеріостатичної дії, активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Як конкурентний антагоніст пара-амінобензойної кислоти стрептоцид включається у метаболічний ланцюг мікроорганізмів, що призводить до порушення синтезу дигідрофолієвої, а потім тетрагідрофолієвої кислот і, як наслідок, до порушення синтезу нуклеїнових кислот і обмінних процесів в мікробній клітині.

Йодоформ є сильнодіючим антисептиком широкого спектру дії. Під впливом світла, кисню, ферментів організму тварини і раневого ексудату йодоформ повільно розпадається з виділенням чистого йоду, який має протимікробну та протизапальну дії, посилює ріст грануляційних тканин і сприяє очищенню рани.

Цинку оксид проявляє слабку протимікробну, в’яжучу, адсорбуючу дії, підсушує шкіру, що призводить до зменшення ексудації та сприяє зменшенню місцевих проявів запалення і подразнення.

Застосування: лікування та профілактика у великої рогатої худоби, коней, овець, кіз, свиней, собак, котів, хутрових звірів та декоративних тварин захворювань та пошкоджень шкіри; травм та хвороб копит, кігтів та рогів; для обробки післякастраційних і післяопераційних ран, абсцесів і флегмон після хірургічного втручання.

Дозування: зовнішньо. Припудрюють препаратом очищені від бруду і залишків ексудату уражені ділянки шкіри і на 2-3 см навколо них. Для ран після хірургічного втручання достатньо одноразової обробки, в інших випадках уражені ділянки обробляють 1-2 рази на добу до епітелізації або рубцювання ран.

Протипоказання: підвищена індивідуальна чутливість до препарату.

Застереження: обмеження щодо застосування м'яса і молока в їжу людям не встановлено.

Комбікел 40 ПД, 100 мл.

Масляниста суспензія жовтувато-білого кольору.

Склад 1 мл препарату містить діючі речовини:

• прокаїну бензилпеніцилін (покритий лецитином) – 120000 МО (120 мг);
• бензатину бензилпеніцилін (цитрат буферний та покритий лецитином) – 80000 МО (61,21 мг);
• дигідрострептоміцину сульфат (еквівалентний дигідрострептоміцину) – 200000 МО (200 мг).

Допоміжні речовини: прокаїну гідрохлорид, натрію метилпарагідроксибензоат, натрію формальдегіду сульфат, повідон, сорбітол 70% некристалізований, двонатрію едетат, натрію кармелоза, натрію цитрат, натрію метабісульфіт, двонатрієвий водневий фосфіт пентагідрат, натрію дітіоніт, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. J01RA01 – пеніцилін, комбінації з іншими протимікробними препаратами.

Застосування: лікування коней, великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, собак та котів при захворюваннях органів дихання (пастерельозу, бронхопневмонії, плевропневмонії, риніту, ларингіту), сечостатевої системи (пієлонефриту, нефриту, ендометриту), шкіри та ранах, а також тварин, хворих на перитоніт, мит (у коней), мастит, менінгіт, бешиху (у свиней), отит (у собак та котів), панарицій, лептоспіроз, актиномікоз (у великої рогатої худоби), актинобацильоз (у коней), поліартрит (пупковий сепсис) та септицемія, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до бензилпеніциліну та дигідрострептоміцину. Препарат також може бути використаний для запобігання інфекцій у післяопераційний період (наприклад, після кесаревого розтину).

Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно у дозах:

• велика рогата худоба – 5-10 мл препарату на 100 кг маси тіла (дозу 5 мл на 100 кг маси тіла застосовують при лікуванні респіраторних захворювань) одноразово;
• коні, свині, вівці, кози – 5 мл препарату на 50 кг маси тіла одноразово;
• собаки, коти – 0,5 мл препарату на 5 кг маси тіла одноразово.

За необхідності лікування слід повторити через 3 доби. Перед застосуванням флакон ретельно струсити.

В'язкий розчин від жовтого до коричневого кольору.

Склад:

1 мл препарату містить діючу речовину доксицикліну гідрохлорид – 200 мг.

Допоміжні речовини: пропіленгліколь, магнію хлорид, лідокаїн, вода для ін'єкцій.

Фармакологічні властивості:

Доксициклін, що входить до складу препарату, належить до напівсинтетичних антибіотиків тетрациклінової групи з широким спектром дії, активний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у т. ч. Escherichia coli, Yersinia enterocolitica, Bordettela pertussis, Shigella spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Leptospira spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium pyogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Fusobacterium necroforum, Actinobacillus spp., Rickettsiae spp., Chlamidia spp., а також Mycoplasma spp.

Механізм бактеріостатичної дії доксицикліну пов'язаний з пригніченням ферментів, що каталізують зв'язування аминоацетил-РНК з рибосомальными акцепторами, що приводить до блокування взаємодії аминоацилтранспортной РНК з матричної РНК і порушення синтезу білка мікробної клітини.

Після парентерального введення препарату доксициклін добре і швидко всмоктується з місця ін'єкції, досягаючи терапевтичних концентрацій через 0,5-1 годину; легко проникає у більшість органів і тканин тварини, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму головним чином з жовчю і частково із сечею.

Доксицил за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має эмбриотоксическими, тератогенні і гепатотоксичними властивостями.

Застосування:

Доксициклін застосовують для лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і собак при інфекціях, викликаних чутливими до доксицикліну мікроорганізмами, у тому числі при колибактериозе, сальмонельозі, стафілококкоз, пневмонії, гемофилезе, энзоотической пневмонії свиней, бешисі свиней, пастерелізі, копитної гнилі, эрлихиозе у собак, кератокон'юнктивіт, ранової інфекції, артритах, пупочном сепсисі, абсцесах, хламидиозах та інших захворюваннях бактеріальної і мікоплазмової етіології.

Дозування:

• велика рогата худоба, вівці і кози – 1,0 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 20 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• свині – 0,5 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 10 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• собаки – 0,25 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 5 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини).

При необхідності лікарський препарат застосовують повторно через 48 годин після першої ін'єкції.

У зв'язку з можливою больовою реакцією при введенні лікарського засобу в обсязі, що перевищує для поросят і ягнят 2,5 мл, дорослих свиней, овець і телят 5 мл, для великої рогатої худоби 10 мл, ін'єкції слід проводити в кілька місць.

Лікування собак при хламідійних інфекціях повинен тривати не менше 7 діб.

Препарат слід застосовувати з обережністю телятам у віці до 12 міс. і поросятам до 6 міс. у зв'язку з можливістю прояву побічних ефектів – больової реакції при введенні і набряків в місці ін'єкції.

Амоксицилін 15% LA 10 мл.

Суспензія сіро-кремового кольору.

Склад:

• амоксицилін (тригідрат) – 150 мг у 1 мл препарату;
• спирт бензиловий;
• алюмінію моностеарат;
• фракціонована кокосова олія.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01CА04 – Амоксицилін. Амоксицилін належить до антибіотиків амінопеніцилінової групи широкого спектру дії. Діє бактерицидно на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Амоксицилін – напівсинтетичний пеніцилін, чутливий до впливу ß-лактамаз. Механізм дії полягає у гальмуванні біохімічних процесів при синтезі клітинних стінок бактерій завдяки вибірковій та незворотній блокаді деяких ензимів. Після внутрішньом’язового застосування добре всмоктується з місця ін’єкції та розподіляється в більшості тканин та рідин організму. Виводиться переважно нирками у незміненому вигляді.

Застосування: лікування великої рогатої худоби, овець, свиней, собак та котів при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, шкіри та м’яких тканин, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно одноразово у дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла). За необхідності ін’єкцію повторюють через 48 годин.

Цефтіфур-50, 10 мл

Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину – цефтіфур (у формі гідрохлориду) – 50 мг. Допоміжні речовини.

Фармакологічні властивості: цефтиофур – антибіотик цефалоспоринового ряду третього покоління. Володіє широким спектром дії, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамазу, і деякі анаероби, у тому числі:

• Pasteurella (Mannheimia) haemolytica;
• Pasteurella multocida;
• Haemophilius somnus;
• Actinobacillus pleuropneumoniae;
• Haemophilius parasuis;
• Salmonella cholerasuis;
• Streptococcus suis;
• Streptococcus zooepidemicus;
• Streptococcus equi;
• Pasteurella spp.;
• Staphylococcus spp.;
• Actynomyces pyogenes;
• Salmonella typhimurium;
• Streptococcus agalactiae;
• Streptococcus dysgalactiae;
• Streptococcus bovis;
• Klebsiela spp.;
• Citrobacter spp.;
• Enterobacter spp.;
• Bacillus spp.;
• Proteus spp.;
• Fusobacterium necrophorum;
• Porphyromonas asaccharolytica (Bacteroides melaninogenicus).

Механізм бактерицидної дії цефтиофура полягає у пригніченні функціональної активності бактеріальних ферментів транспептидаз і карбоксипептидази, що беруть участь у зв'язуванні основного компонента клітинної стінки мікроорганізмів – пептидоглікану, що призводить до порушення осмотичного балансу і руйнування бактеріальної клітини.

Цефтиофур після парентерального введення метаболізується з утворенням десфуроилцефтиофура, що володіє еквівалентною цефтиофуру активністю щодо бактерій. Даний метаболіт зворотно зв'язується з білками плазми і накопичується у вогнищі запалення. Виводиться цефтиофур і його метаболіти з організму тварини переважно із сечею і меншою мірою – з жовчю.

Цільові тварини: ВРХ, птиця, свині, вівці, кози, собаки, коти.

Показання до застосування:

лікування великої рогатої худоби, овець, кіз при гострому післяродовому метриті, маститі, некробактеріозі (панариції, гнитті копит), а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру;

лікування свиней при гострому метриті, при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру;

лікування собак і котів при захворюваннях травного тракту (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт) і сечостатевої системи (метрит, ендометрит, мастит, агалактія, цистит, уретрит, пієлонефрит), суглобів, шкіри і м'яких тканин; гострих і хронічних отитах, операційних, ранових, післяпологових та інших первинних та вторинних інфекціях бактеріальної етіології, спричинених мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру.

Стрептоцид, 10 г.

Склад: стрептоцид білий, сульфаніламіду – не менше 99%.

Фармакологічні властивості: механізм антимікробної дії стрептоциду пов'язаний з конкурентним антагонізмом з параамінобензойною кислотою (ПАБК). Завдяки хімічній спорідненості з ПАБК препарат перешкоджає її включенню в дигідрофолієву кислоту. Крім того, він конкурентно пригнічує дигідроптероатсинтетазу. Порушення синтезу дигідрофолієвої кислоти зменшує утворення з неї тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна для синтезу пуринових і піримідинових основ. Внаслідок цього пригнічується синтез нуклеїнових кислот, через що ріст і розмноження мікроорганізмів пригнічуються.

Препарат чинить протимікробну дію на:

• стрептококів;
• менінгококів;
• пневмококів;
• кишкову паличку;
• збудника газової гангрени;
• деякі інші мікроорганізми.

Майже неактивний щодо стафілококів. Стрептоцид швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, підшкірної клітковини і з ранової поверхні. Особливо добре всмоктується з тонкого відділу кишечника, дещо гірше – зі шлунка і товстого відділу кишечника. При місцевому застосуванні не подразнює тканин.

Застосування: стрептоцид застосовують при ангінах, стрептококових тонзилярних абсцесах, мыте, бронхопневмонії, післяпологовому сепсисі, циститах, пієлітах, ентероколітах і інших захворюваннях, а також для профілактики і лікування ранових інфекцій.

Дозування і спосіб застосування: препарат призначають всередину 4–6 разів на добу протягом 5–7 днів у таких дозах:

• коням і великій рогатій худобі 5–10 г;
• дрібній рогатій худобі і свиням 0,5–2 г;
• собакам 0,5–1 г;
• песцям і лисицям 0,3–0,5 г.

Зовнішньо стрептоцид використовують для лікування інфікованих ран, виразок, опіків у формі присипки, суспензії, лініменту. Перев'язки проводять через 1–2 дні, так як гній і продукти розпаду тканин знижують лікувальну дію стрептоциду.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують коровам внутрішньоматково в таких дозах:

• профілактика – 7,5-10 г у першу добу після отелення, одноразово;
• лікування – 12,5-15 г, курс – 3 дні.

Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.