Антибіотики

Доксіціл, 100 мл

В'язкий розчин від жовтого до коричневого кольору.

Склад:

• 1 мл препарату містить діючу речовину доксицикліну гідрохлорид – 200 мг;
• допоміжні речовини: пропіленгліколь, магнію хлорид, лідокаїн, вода для ін'єкцій.

Фармакологічні властивості: доксициклін, що входить до складу препарату, належить до напівсинтетичних антибіотиків тетрациклінової групи з широким спектром дії, активний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у т. ч. Escherichia coli, Yersinia enterocolitica, Bordettela pertussis, Shigella spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Leptospira spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium pyogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Fusobacterium necroforum, Actinobacillus spp., Rickettsiae spp., Chlamidia spp., а також Mycoplasma spp.

Механізм бактеріостатичної дії доксицикліну пов'язаний з пригніченням ферментів, що каталізують зв'язування аминоацетил-РНК з рибосомальними акцепторами, що приводить до блокування взаємодії аминоацилтранспортної РНК з матричною РНК і порушення синтезу білка мікробної клітини.

Після парентерального введення препарату доксициклін добре і швидко всмоктується з місця ін'єкції, досягаючи терапевтичних концентрацій через 0,5-1 годину; легко проникає у більшість органів і тканин тварини, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму головним чином з жовчю і частково із сечею.

Доксицил за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має ембріотоксичних, тератогенних і гепатотоксичних властивостей.

Застосування: доксициклін застосовують для лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і собак при інфекціях, викликаних чутливими до доксицикліну мікроорганізмами, у тому числі при колибактеріозі, сальмонельозі, стафілококозі, пневмонії, гемофільозі, ензоотичній пневмонії свиней, бешисі свиней, пастерельозі, копитній гнилі, ерліхіозі у собак, кератокон'юнктивіті, рановій інфекції, артритах, пупочному сепсисі, абсцесах, хламідіозах та інших захворюваннях бактеріальної і мікоплазмової етіології.

Дозування: доксициклін вводять тваринам одноразово в дозах:

• велика рогата худоба, вівці і кози – 1,0 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 20 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• свині – 0,5 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 10 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• собаки – 0,25 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 5 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини).

При необхідності лікарський препарат застосовують повторно через 48 годин після першої ін'єкції.

У зв'язку з можливою больовою реакцією при введенні лікарського засобу в обсязі, що перевищує для поросят і ягнят 2,5 мл, дорослих свиней, овець і телят 5 мл, для великої рогатої худоби 10 мл, ін'єкції слід проводити в кілька місць.

Лікування собак при хламідійних інфекціях повинно тривати не менше 7 діб.

Препарат слід застосовувати з обережністю телятам у віці до 12 міс. і поросятам до 6 міс. у зв'язку з можливістю прояву побічних ефектів – больової реакції при введенні і набряків в місці ін'єкції.

Фармазин 50, 50 мл

Склад:

1 мл препарату містить діючу речовину: тилозин (як основа) – 50 мг.

Допоміжні речовини: пропіленгліколь, спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості: тилозин – антибіотик групи макролідів, активний по відношенню до грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів (Erysipelothrix rhusiopathiae, Bacteriodes nodosus, Moraxella bovis, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Diplococcus spp., Corynebacterium spp., Clostridium spp., Neisseria spp., Pasteurella spp., Spirochetes spp.). Особливо чутливі до тилозину мікоплазми (Mycoplasma gallisepticum, M. hyopneumoniae, M. synoviae, M. meleagridis, M. agalactiae, M. bovigenitalium), хламідії (Chlamydia spp.) та рикетсії (Rickettsia spp.).

Механізм дії препарату полягає в зв’язуванні його з пептидилтрансферазою 50S рибосомальної субодиниці чутливих до препарату бактерій, що призводить до пригнічення синтезу білків. Після внутрішньом’язового введення максимальна концентрація препарату у сироватці крові відмічається через 0,5-1 годину. Після абсорбції тилозин розподіляється в тканинах нерівномірно, але проникає в клітини всіх органів і біологічні рідини. Тилозин після надходження через цитоплазматичну мембрану всередину клітини взаємодіє з рецепторами, що призводить до зміни внутрішньоклітинного метаболізму у бік анаболізму або катаболізму залежно від дози. Терапевтична концентрація зберігається в організмі протягом 24 годин. Метаболізується в основному в печінці, виводиться головним чином з сечею і жовчю, також з яйцями свійської птиці і молоком тварин.

Застосування:

• велика рогата худоба – лікування тварин, хворих на пневмоентерит, дифтерит, некротичний пододерматит, метрит, мастит, артрит, а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• вівці, кози – лікування тварин, хворих на бронхопневмонію, пневмонію, плевропневмонію, контагіозну агалактію, хламідійний викидень, мікоплазмозний артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• свині – лікування тварин, хворих на ензоотичну бронхопневмонію, дизентерію, лептоспіроз, ММА-синдром, атрофічний риніт, мікоплазмозний та стафілококовий артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину;
• собаки, коти – лікування тварин, хворих на пневмонію, риніт, ларингіт, тонзиліт, бронхіт, отит, екзему, цистит, метрит, біогенний дерматит, лептоспіроз, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до тилозину.

Енроксил 10 % (Enroxil 10 %) – антибактеріальний лікарський засіб у формі розчину для ін’єкцій, який містить як діючу речовину 100 мг/мл енрофлоксацину та допоміжні компоненти – воду для ін’єкцій, гідрооксид калію, бутанол.

Зовнішній вигляд – прозорий розчин жовтого кольору. Випускають препарат у флаконах із темного скла, закритих гумовим корком під алюмінієву обкатку, по 50 та 100 мл. Зберігають у сухому, темному, недоступному для дітей місці при температурі від +8° до +25°С. Термін придатності – 3 роки.

Фармакологічні властивості: енрофлоксацин належить до групи фторхінолонів нового покоління, перешкоджає синтезу ДНК в ядрах клітин мікроорганізмів і запобігає розвитку паралельної резистентності. Препарат має бактерицидну дію проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також діє проти мікоплазм та хламідій.

Застосування препарату:

• велика рогата худоба – лікування тварин при шлунково-кишкових та респіраторних хворобах, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину (колі-діарея, колісептицемія, пастерельоз, сальмонельоз, стафілококоз, мікоплазмоз), а також вторинних інфекцій при вірусних захворюваннях;
• свині – лікування тварин при шлунково-кишкових і респіраторних хворобах, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацину (пастерельоз, лептоспіроз, ензоотична пневмонія, бактеріальна бронхопневмонія, колідіарея, колісептицемія, сальмонельоз, ММА-синдром, атрофічний риніт, мікоплазмоз, хламідіоз).

Дозування: доза становить 2,5–5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла.

• підшкірно: велика рогата худоба – 2,5 мл на 100 кг маси тіла один раз на добу. При лікуванні частих респіраторних інфекцій і сальмонельозу дозу збільшують удвічі (5 мг енрофлоксацину на 1 кг маси тіла), тобто до 5 мл препарату на 100 кг маси тіла. Курс лікування триває 2–3 доби, а при сальмонельозі – 5 діб;
• внутрішньом’язово: свині – 2,5 мл на 100 кг маси тіла один раз на добу. При лікуванні частих респіраторних інфекцій і сальмонельозу дозу збільшують удвічі, тобто до 5 мл препарату на 100 кг маси тіла. Курс лікування триває 2–3 доби, а при сальмонельозі – 5 діб. При ММА-синдромі у свиней тривалість лікування становить 1–2 доби;
• в одне і те саме місце можна вводити не більше ніж 5 мл.

Протипоказання: підвищена чутливість до енрофлоксацину. Не вводити собакам у перші 12 місяців життя, а великим породам – перші 18 місяців життя, вагітним сукам та свиноматкам, а також сукам у період лактації. Не лікувати тварин з ознаками захворювань центральної нервової системи. Не застосовувати одночасно з препаратами тетрациклінового ряду, макролідами (еритроміцином), хлорамфеніколом, теофіліном, щоб уникнути виникнення побічних ефектів. Не застосовувати при виявленні стійких штамів патогенних бактерій, резистентних до хінолонів.

Отримане до зазначеного терміну м’ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Пенбекс, 100 мл

Склад 1 мл препарату містить:

• пеніцилін G (прокаїн) – 200 000 МО;
• дегідрострептоміцину (сульфат) – 250 мг;
• бетаметазон – 0,5 мг;
• хлорфеніламіну (малеат) – 8 мг;
• прокаїну (гідрохлорид) – 15 мг.

Фармакологічна дія: протибактеріальний засіб для системного застосування. Синергічне поєднання пеніциліну G прокаїну повільного всмоктування та дигідрострептоміцину, представленого у вигляді готової до вживання суспензії для ін’єкцій для внутрішньом’язового застосування. Пеніцилін G прокаїн швидко досягає високого рівня в крові, який зберігається протягом 24 годин. Дегідрострептоміцин сульфат доповнює та підсилює протимікробну дію. Вони діють на Clostridium spp., Corynebacterium spp., Haeamophilus spp., Klebsiella pneumoniae, стафілококи та стрептококи. Хлорфеніламін малеат діє як десенсибілізуючий, протигістамінний агент та поліпшує дихальні процеси. Бетаметазон має протизапальну дію.

Призначення: велика рогата худоба, свині, коні, вівці, кози, собаки і кішки. Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до дії комплексу пеніциліну-дигідрострептоміцину сульфату.

Дозування та спосіб застосування: дозу визначає ветеринар. Ми рекомендуємо дозу 1-1,5 мл на 10 кг маси тіла протягом 3-4 днів, а саме:

• велика рогата худоба та коні: 15-25 мл на тварину на добу;
• свині: 10-12 мл на тварину на добу;
• собаки та кішки: 0,5-2 мл на тварину на добу.

Внутрішньом’язове введення.

Протипоказання: за наявності у тварин підвищеної чутливості до певних компонентів препарату. У сенсибілізованих тварин можуть виникати алергійні реакції, яких слід лікувати ангигістамінами та/або кортикостероїдами. Застосування наприкінці періоду вагітності у великої рогатої худоби може прискорити пологи.

Застереження: не дозволяється вводити коням, м’ясо яких використовується у їжу людям. Не застосовувати вагітним тваринам.

Період виведення (каренції): м’ясо – 30 днів. Молоко – 3 дні (6 доїнь).

Зберігання: зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від +5°С до +25°С. Термін придатності – 2 роки з дати виготовлення.

Присипка антибактеріальна з йодоформом, 45 г.

Порошок від білого до світло-сірого кольору зі специфічним запахом.

Склад 1 г препарату містить діючі речовини:

• стрептоцид – 50 мг;
• цинку оксид – 100 мг;
• йодоформ – 2 мг.

Допоміжна речовина: тальк.

Фармакологічні властивості: АТС vet QD06, антибіотики та хіміотерапевтичні ветеринарні препарати для застосування в дерматології. Препарат має антисептичну, протимікробну, протизапальну та адсорбуючу дії, які зумовлені вмістом стрептоциду, йодоформу та цинку оксиду.

Стрептоцид – сульфаніламідний препарат бактеріостатичної дії, активний щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Як конкурентний антагоніст пара-амінобензойної кислоти стрептоцид включається у метаболічний ланцюг мікроорганізмів, що призводить до порушення синтезу дигідрофолієвої, а потім тетрагідрофолієвої кислот і, як наслідок, до порушення синтезу нуклеїнових кислот і обмінних процесів в мікробній клітині.

Йодоформ є сильнодіючим антисептиком широкого спектру дії. Під впливом світла, кисню, ферментів організму тварини і раневого ексудату йодоформ повільно розпадається з виділенням чистого йоду, який має протимікробну та протизапальну дії, посилює ріст грануляційних тканин і сприяє очищенню рани.

Цинку оксид проявляє слабку протимікробну, в’яжучу, адсорбуючу дії, підсушує шкіру, що призводить до зменшення ексудації та сприяє зменшенню місцевих проявів запалення і подразнення.

Застосування: лікування та профілактика у великої рогатої худоби, коней, овець, кіз, свиней, собак, котів, хутрових звірів та декоративних тварин захворювань та пошкоджень шкіри; травм та хвороб копит, кігтів та рогів; для обробки післякастраційних і післяопераційних ран, абсцесів і флегмон після хірургічного втручання.

Дозування: зовнішньо. Припудрюють препаратом очищені від бруду і залишків ексудату уражені ділянки шкіри і на 2-3 см навколо них. Для ран після хірургічного втручання достатньо одноразової обробки, в інших випадках уражені ділянки обробляють 1-2 рази на добу до епітелізації або рубцювання ран.

Протипоказання: підвищена індивідуальна чутливість до препарату.

Застереження: обмеження щодо застосування м'яса і молока в їжу людям не встановлено.

Біцилін-3, 600 000 ОД.

Порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.

Склад 1 флакона препарату:

• бензатину бензилпеніциліну стерильного (Біцилін-1) – 200 000 ОД;
• бензилпеніциліну натрієвої солі стерильної – 200 000 ОД;
• бензилпеніциліну новокаїнової солі стерильної – 200 000 ОД.

Біцилін®-3 належить до групи пеніцилінів, чутливих до дії ß-лактамаз. Препарат перешкоджає утворенню пептидних зв'язків за рахунок інгібування транспептидази, порушує пізні етапи синтезу пептидоглікану клітинної оболонки, що призводить до лізису клітин, що діляться.

Біцилін®-3 діє бактеріостатично на грампозитивні бактерії (Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Bacillus spp., з меншою мірою по відношенню до Enterococcus spp., листерий (L. monocytogenes), эризипилотрикс (E. rhusiopathie), більшості коринобактерий, більшості анаеробних бактерій (актиноміцети, Peptostreptococcus spp., Clostridium spp.), спірохет (Treponema spp., Borrelia spp., Leptospira spp.). Бактерії травного каналу, бруцелы, мікобактерії, найпростіші, віруси, гриби і рікетсії не реагують на дію препарату. З грамнегативних бактерій до препарату чутливі Neisseria spp., P. multocida, H. dugreyi.

Лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, коней, лисиць, песців, норок, собак, свиней, хворих на некробактеріоз, пастерельоз, пневмонію, мастит, метрит, ранову інфекцію, отит, інфекції сечовивідних шляхів, септицемію, флегмону; актіномікоз, эмфизематозный карбункул; стрептококову септицемію великої рогатої худоби, овець і кіз; мит коней, стахиоботриотоксикоз, стрептококоз, стафилококоз, інфекційний стоматит, риніт, чума хутряних звірів і собак, пики свиней, які викликані мікроорганізмами, чутливими до складових препарату.

Суспензію препарату готують безпосередньо перед введенням, для чого у флакон додають 5-6 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій, або 0,25-0,5 % розчину новокаїну, перемішують до отримання рівномірної суміші.

Комбікел 40 ПД, 100 мл.

Масляниста суспензія жовтувато-білого кольору.

Склад 1 мл препарату містить діючі речовини:

• прокаїну бензилпеніцилін (покритий лецитином) – 120000 МО (120 мг);
• бензатину бензилпеніцилін (цитрат буферний та покритий лецитином) – 80000 МО (61,21 мг);
• дигідрострептоміцину сульфат (еквівалентний дигідрострептоміцину) – 200000 МО (200 мг).

Допоміжні речовини: прокаїну гідрохлорид, натрію метилпарагідроксибензоат, натрію формальдегіду сульфат, повідон, сорбітол 70% некристалізований, двонатрію едетат, натрію кармелоза, натрію цитрат, натрію метабісульфіт, двонатрієвий водневий фосфіт пентагідрат, натрію дітіоніт, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. J01RA01 – пеніцилін, комбінації з іншими протимікробними препаратами.

Застосування: лікування коней, великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, собак та котів при захворюваннях органів дихання (пастерельозу, бронхопневмонії, плевропневмонії, риніту, ларингіту), сечостатевої системи (пієлонефриту, нефриту, ендометриту), шкіри та ранах, а також тварин, хворих на перитоніт, мит (у коней), мастит, менінгіт, бешиху (у свиней), отит (у собак та котів), панарицій, лептоспіроз, актиномікоз (у великої рогатої худоби), актинобацильоз (у коней), поліартрит (пупковий сепсис) та септицемія, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до бензилпеніциліну та дигідрострептоміцину. Препарат також може бути використаний для запобігання інфекцій у післяопераційний період (наприклад, після кесаревого розтину).

Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно у дозах:

• велика рогата худоба – 5-10 мл препарату на 100 кг маси тіла (дозу 5 мл на 100 кг маси тіла застосовують при лікуванні респіраторних захворювань) одноразово;
• коні, свині, вівці, кози – 5 мл препарату на 50 кг маси тіла одноразово;
• собаки, коти – 0,5 мл препарату на 5 кг маси тіла одноразово.

За необхідності лікування слід повторити через 3 доби. Перед застосуванням флакон ретельно струсити.

Інсектозол спрей 100 мл (дельтаметрин).

Прозора рідина від світло-жовтого до жовтого кольору зі специфічним запахом.

Склад:

• 1 мл препарату містить діючу речовину дельтаметрин – 0,25 мг;
• допоміжні речовини: диметилацетамід, о-ксилол, ефірна олія, спирт ізопропіловий.

Фармакологічні властивості: ATCvet QP53F, інсектициди (QP53FА03. дельтаметрин). Синтетичний піретроїд дельтаметрин діє на ектопаразитів як контактна отрута, при безпосередньому контакті ефективний проти волосоїдів (Trichodectidae), вошей (Наеmatopinidae, Holopeuridae, Linognathidae), кровосисних комах (Hіppoboscidae, Muscidae, Calliphoridae, Sarcophagidae), кліщів (Demodecidae, Psoroptidae, Sarcoptidae та сімейств Ixodidae, Argasidae, Dermanyssidae), клопів (Hemiptera), бліх (Ctenocephalides canis, Ct. Felis) та інших паразитів. Дельтаметрин блокує передачу нервових імпульсів паразитів, в результаті чого настає їх параліч і загибель. Препарат помірно токсичний для теплокровних тварин. Токсичний для риб і бджіл.

Застосування: лікування собак, котів, хутрових звірів, декоративних гризунів, великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз при ураженні ектопаразитами: блохами, вошами, коростяними та іксодовими кліщами, волосоїдами; для захисту тварин проти кровосисних комах (мухи, мошки, гедзі тощо). Дезінсекція та дезакаризація приміщень і місць утримання тварин, а також для знищення червоного кліща птахів, пухоїдів, тарганів, мурах та інших комах.

Дозування: зовнішньо. Препарат наносять на волосяний покрив і шкіру тварин шляхом обприскування, уникаючи попадання на слизові оболонки. Використовують препарат в залежності від віку та маси тіла тварини у дозах:

• собаки – 5-30 мл;
• коти – 3-10 мл;
• хутрові звірі – 5-20 мл;
• декоративні гризуни – 0,5-2 мл;
• велика рогата худоба – 30-100 мл;
• свині – 10-30 мл;
• кози та вівці – 10-30 мл.

Собак, хутрових звірів та котів обприскують протягом декількох секунд проти шерсті до її легкого зволоження. Ретельно обприскують уражені місця. Місця навколо очей, рота і носа тварин обробляють змоченим у препараті тампоном.

Обробку тварин рекомендується повторювати:

• від бліх та кліщів у сезон інтенсивного нападу – через 10-14 діб, в подальшому – в залежності від ступеня зараження;
• для захисту від мух та мошки – через 6-8 діб.

З метою захисту тварин від повторного зараження ектопаразитами місця їх утримання і відпочинку та інші місця, де можуть перебувати паразити (підстилка, щілини у підлозі і меблях), піддають дворазовій обробці препаратом з інтервалом у 10 діб. 11-12 натискань на дозатор становить 1 мл препарату.

Протипоказання: не обробляти хворих і ослаблених тварин, тварин із захворюваннями шкіри. Не обробляти тварин віком до 2-х місяців, самок в останню третину вагітності і в період лактації.

Анфлурон 2 МО, 2 мл.

Препарат потребує обов’язкового температурного режиму під час транспортування. Купуйте термобокс!

Склад

Стерильний ізотонічний (0,15 NaCl, 0,1 Na, К-фосфати рН 7,2-7,4) водний розчин рекомбінантних a- і g-інтерферонів – аналогів людських a-2а- і g-інтерферонів, загальний білок <15 мкг / мл.

Фармакологічні властивості

Інтерферони (ІФН) – це група біологічно активних білків або глікопротеїдів, синтезованих клітинами в процесі захисної реакції на чужорідні агенти – вірусну інфекцію, антигенну або мітогенну дію. ІФН різних видів тварин, незважаючи на незначні міжвидові розбіжності в амінокислотному складі, ефективно працюють в організмах гетерогенних тварин. При контакті ІФН з різноманітними клітинами організму останні стають несприйнятливими до майже всіх відомих вірусів і багатьох токсинів білкової та іншої природи. ІФН, на відміну від імуностимуляторів (індукторів ІФН), є потужними модуляторами імунної системи.

a-ІФН виробляється лімфоїдними клітинами у відповідь на чужорідні агенти – віруси, бактерії або неопластичні агенти. Активізує майже всі клітини імунної системи, сприяє виробленню антитіл. Модулює В-клітинний імунітет.

g-ІФН продукується активованими Т-лімфоцитами. Активізує клітини імунної системи, особливо макрофаги (підвищує активність у 1000 разів). Модулює Т-клітинний імунітет. Противірусна активність нижча, ніж у a-ІФН.

Застосування

Препарат призначений для лікування і профілактики сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці при захворюваннях різної етіології (інфекційної, інвазійної, онкологічної, імунодефіцитної):

• як противірусний засіб у випадках гострих, хронічних і персистуючих вірусних інфекцій;
• як імуномодулятор загальної дії для активації клітинного і гуморального імунітету при багатьох патологіях, у тому числі імунодефіцитних і імуносупресивних станах, викликаних інфекційним або інвазійним агентом, антибіотико- і хіміотерапією;
• як імуномодулятор локальної дії для створення locus rezіstentіo majorіs (захворювання суглобів, рани різної етіології, локальні захворювання шкіри і слизових, і т.п.).

Дозування

При вірусних інфекціях

Початковий курс анфлурона внутрішньом’язово 1-3 дні до досягнення лікувального ефекту. Дорослі тварини (1 рік і старше).

Ударні дози:

• собакам дрібних і великих порід – 1-2 мл на голову;
• котам, кролям, норкам, нутріям – 0,5-1 мл на голову;
• свиням, козам, вівцям – залежно від ваги – 1-2 мл на голову;
• великій рогатій худобі, коням – залежно від ваги – 2-3 мл на голову.

При продовженні лікування у випадках хронічних персистуючих вірусних інфекцій переходять на підтримувані дози (1/2 від ударних), курс 7-10 днів, максимальний до 30 днів. Молодняк тварин (до 1 року) – 1/2 від дорослих (ударних і підтримуваних) доз відповідно. При імунодепресивних станах, викликаних інтоксикацією внаслідок тривалої антибіотико- і/або хіміотерапії, на тлі поточного лікування підтримувані дози – курс до 10 днів, подальше лікування 1/2 підтримуваних доз.

При злоякісних захворюваннях органів і систем

Триразові ударні дози анфлурона, курс 14-28 днів з обов’язковою симптоматичною терапією та контролем лабораторних показників (кров, сеча і т.п.). Якщо є можливість введення безпосередньо в пухлину – не більше 0,5 мл на 1 кг маси тварини за один раз. Можлива комбінація з хіміо- та радіотерапією. Ефективний при післяопераційному лікуванні як цитостатик.

При паразитарних захворюваннях

Внутрішньоклітинні інвазії, в т.ч. хламідіози, – ударні дози перші 3 дні, підтримувані – 7-10 днів. Можлива комбінація з антибіотико- і хіміотерапією. Інші інвазії – для імунокорекції підтримувані дози 10 днів у комбінації з хіміотерапією.

При хворобах імунної системи (хронічна імуносупресія)

• при курсах не більш 1 місяця – через день підтримувані дози;
• при курсах більше 1 місяця – протягом 14 днів підтримувані дози через день, потім перейти на 1/2 підтримуваних доз через день під обов’язковим контролем імунологічних та гематологічних показників.

При хворобах очей

Вірусні, посттравматичні (в т.ч. післяопераційні) кератити, кон’юнктивіти і т.п. – по 2-3 краплі в око 3-4 рази на день. У більш серйозних випадках можлива ретробульбарна блокада з анфлуроном (ударна доза одноразово чи підтримувані багаторазово).

Хвороби шкіри

Посттравматичні, післяопераційні рани – анфлурон 1:10 на стерильному фізіологічному розчині у вигляді аплікацій на рани і/або аспірація в порожнину рани через дренаж у комбінації з антибіотико- або хіміотерапією. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24 годин при (4-8) °С.

Дозування анфлурона не повинна перевищувати 1,5 ударної дози на день при курсі до 5 днів і 0,75 ударної дози при курсі лікування понад 5 діб.

При трихофітії – внутрішньом’язово ударна доза анфлурона в комбінації з вакциною. Розчин анфлурона готують перед застосуванням, зберігають не більше 24 годин при (4-8) °С.

Для профілактики використовують анфлурон внутрішньом’язово 1/2 від ударних доз з кратністю 1 раз на 2 тижні, або внутрішньо шляхом випоювання розчином препарату з розрахунку ударна доза на голову з кратністю 1 раз на тиждень. Для випоювання анфлурон розводять холодною кип’яченою або відстояною водою з розрахунку на поголів’я і гарантованого разового вживання розведеного препарату усіма тваринами. Розчин препарату готують перед застосуванням, зберігають не більше 24 годин при (4-8) °С. Несприйнятливість до інфекцій, як правило, зберігається до 30 діб після введення препарату.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препаратів ІФН. Важкі форми алергічних захворювань.

Застереження при застосуванні

При розрахунку дозування на тривалі курси уникати високих доз анфлурона, замінюючи їх підтримуваними дозами (1/2 від ударних доз). При виражених порушеннях функцій печінки та нирок, важких серцево-судинних захворюваннях анфлурон застосовують з обережністю (кратність введення – не частіше 1 разу на 2-3 дні). Не застосовувати препарат разом з імуностимуляторами і індукторами ендогенного інтерферону. Вагітним тваринам препарати застосовують з обережністю, враховуючи можливість виникнення побічних реакцій (підвищення температури, занепокоєння, і т.п.).

Побічні ефекти

При введенні ударних доз – підвищення температури, грипоподібний синдром, млявість, сонливість. У котів протягом 1-ї години – занепокоєння, рідше блювота, після 4 годин перераховані реакції проходять. При подальшому застосуванні підтримуваних доз побічні реакції не відновлюються.

Упаковка

Скляні флакони або ампули по 1, 2, 3, 4, 5, 10, 20, 50, 100 мл.

Зберігання

Анфлурон зберігають при температурі від 2 °С до 8 °С; не заморожувати! Термін придатності – 18 місяців.

Прозорий розчин блідо-жовтого або жовтого кольору.

Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину – енрофлоксацин 50 мг. Допоміжні речовини: гідроксид калію, бензиловий спирт, лимонна кислота моногідрат, вода для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості: енрофлоксацин належить до антибіотиків групи фторхінолонів. Механізм його бактерицидної дії пов’язаний з пригніченням субодиниці А ДНК-гідрази (топоізомераза II) бактерії, що блокує процес суперспіралізації молекули ДНК. У грампозитивних бактерій цей процес впливає на топоізомеразу IV, а не на топоізомеразу II. При цьому блокуються розмноження, транскрипція та рекомбінаційні процеси у ДНК бактерії. Препарат ефективний проти грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів: E. coli, Salmonella spp., Klebsiella spp., Haemophilus spp., Pasterella spp., Clostridia spp., Bordetella spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium spp. та інші, а також діє на мікоплазми (Mycoplasma spp.).

Застосування:

• телята – лікування тварин при захворюваннях органів дихання (бронхопневмонія, геморагічна септицемія, мікоплазмоз), травного каналу (колібактеріоз та інші), що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну;
• свині – лікування тварин, хворих на діарею, ентеротоксемію, синдром ММА (метрит-мастит-агалактія), що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну;
• собаки – лікування тварин при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, а також шкіри, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до енрофлоксацйну.

Дозування: підшкірно у дозі:

• телята – 0,5 - 1 мл препарату (2,5 - 5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на 10 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб. При лікуванні сальмонельозу або важких інфекцій препарат застосовується протягом 5 діб. Не застосовувати більш, ніж 10 мл ін’єкції в одне місце введення;
• собаки – 0,1 мл препарату (5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на І кг маси тіла один раз на добу протягом 5 діб.

Внутрішньом’язово у дозі:

• свині – 0,5 - 1 мл препарату (2,5 - 5,0 мг енрофлоксацина на кг маси тіла тварини) на 10 кг маси тіла один раз на добу протягом 3 діб. При лікуванні сальмонельозу або важких інфекцій препарат застосовується протягом 5 діб. Не вводити більш, ніж 2,5 мл ін’єкції в одне місце введення.

В'язкий розчин від жовтого до коричневого кольору.

Склад:

1 мл препарату містить діючу речовину доксицикліну гідрохлорид – 200 мг.

Допоміжні речовини: пропіленгліколь, магнію хлорид, лідокаїн, вода для ін'єкцій.

Фармакологічні властивості:

Доксициклін, що входить до складу препарату, належить до напівсинтетичних антибіотиків тетрациклінової групи з широким спектром дії, активний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у т. ч. Escherichia coli, Yersinia enterocolitica, Bordettela pertussis, Shigella spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Leptospira spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium pyogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Fusobacterium necroforum, Actinobacillus spp., Rickettsiae spp., Chlamidia spp., а також Mycoplasma spp.

Механізм бактеріостатичної дії доксицикліну пов'язаний з пригніченням ферментів, що каталізують зв'язування аминоацетил-РНК з рибосомальными акцепторами, що приводить до блокування взаємодії аминоацилтранспортной РНК з матричної РНК і порушення синтезу білка мікробної клітини.

Після парентерального введення препарату доксициклін добре і швидко всмоктується з місця ін'єкції, досягаючи терапевтичних концентрацій через 0,5-1 годину; легко проникає у більшість органів і тканин тварини, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму головним чином з жовчю і частково із сечею.

Доксицил за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має эмбриотоксическими, тератогенні і гепатотоксичними властивостями.

Застосування:

Доксициклін застосовують для лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і собак при інфекціях, викликаних чутливими до доксицикліну мікроорганізмами, у тому числі при колибактериозе, сальмонельозі, стафілококкоз, пневмонії, гемофилезе, энзоотической пневмонії свиней, бешисі свиней, пастерелізі, копитної гнилі, эрлихиозе у собак, кератокон'юнктивіт, ранової інфекції, артритах, пупочном сепсисі, абсцесах, хламидиозах та інших захворюваннях бактеріальної і мікоплазмової етіології.

Дозування:

• велика рогата худоба, вівці і кози – 1,0 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 20 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• свині – 0,5 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 10 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• собаки – 0,25 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 5 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини).

При необхідності лікарський препарат застосовують повторно через 48 годин після першої ін'єкції.

У зв'язку з можливою больовою реакцією при введенні лікарського засобу в обсязі, що перевищує для поросят і ягнят 2,5 мл, дорослих свиней, овець і телят 5 мл, для великої рогатої худоби 10 мл, ін'єкції слід проводити в кілька місць.

Лікування собак при хламідійних інфекціях повинен тривати не менше 7 діб.

Препарат слід застосовувати з обережністю телятам у віці до 12 міс. і поросятам до 6 міс. у зв'язку з можливістю прояву побічних ефектів – больової реакції при введенні і набряків в місці ін'єкції.

Доксіціл, 10 мл

В'язкий розчин від жовтого до коричневого кольору.

Склад:

• 1 мл препарату містить діючу речовину доксицикліну гідрохлорид – 200 мг;
• допоміжні речовини: пропіленгліколь, магнію хлорид, лідокаїн, вода для ін'єкцій.

Фармакологічні властивості: доксициклін, що входить до складу препарату, належить до напівсинтетичних антибіотиків тетрациклінової групи з широким спектром дії, активний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у т. ч. Escherichia coli., Yersinia enterocolitica, Bordettela pertussis, Shigella spp., Haemophilus spp., Pasteurella spp., Salmonella spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Klebsiella pneumoniae, Leptospira spp., Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Corynebacterium pyogenes, Erysipelothrix rhusiopathiae, Fusobacterium necroforum, Actinobacillus spp., Rickettsiae spp., Chlamidia spp., а також Mycoplasma spp.

Механізм бактеріостатичної дії доксицикліну пов'язаний з пригніченням ферментів, що каталізують зв'язування аминоацетил-РНК з рибосомальными акцепторами, що приводить до блокування взаємодії аминоацилтранспортной РНК з матричної РНК і порушення синтезу білка мікробної клітини.

Після парентерального введення препарату доксициклін добре і швидко всмоктується з місця ін'єкції, досягаючи терапевтичних концентрацій через 0,5-1 годину; легко проникає у більшість органів і тканин тварини, метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться з організму головним чином з жовчю і частково із сечею.

Доксицил за ступенем впливу на організм відноситься до помірно небезпечних речовин (3 клас небезпеки по ГОСТ 12.1.007-76), у рекомендованих дозах добре переноситься тваринами, не має эмбриотоксическими, тератогенні і гепатотоксичними властивостями.

Застосування: доксициклін застосовують для лікування великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней і собак при інфекціях, викликаних чутливими до доксицикліну мікроорганізмами, у тому числі при колибактериозе, сальмонельозі, стафілококкоз, пневмонії, гемофилезе, энзоотической пневмонії свиней, бешисі свиней, пастерелізі, копитної гнилі, эрлихиозе у собак, кератокон'юнктивіт, ранової інфекції, артритах, пупочном сепсисі, абсцесах, хламидиозах та інших захворюваннях бактеріальної і мікоплазмової етіології.

Дозування: доксициклін вводять тваринам одноразово в дозах:

• велика рогата худоба, вівці і кози – 1,0 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 20 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• свині – 0,5 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 10 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини);
• собаки – 0,25 мл на 10 кг маси тварини (що відповідає 5 мг доксицикліну на 1 кг маси тіла тварини).

При необхідності лікарський препарат застосовують повторно через 48 годин після першої ін'єкції.

У зв'язку з можливою больовою реакцією при введенні лікарського засобу в обсязі, що перевищує для поросят і ягнят 2,5 мл, дорослих свиней, овець і телят 5 мл, для великої рогатої худоби 10 мл, ін'єкції слід проводити в кілька місць.

Лікування собак при хламідійних інфекціях повинен тривати не менше 7 діб.

Препарат слід застосовувати з обережністю телятам у віці до 12 міс. і поросятам до 6 міс. у зв'язку з можливістю прояву побічних ефектів – больової реакції при введенні і набряків в місці ін'єкції.

Протипоказання: лікарський препарат забороняється застосовувати тваринам в період вагітності і в лактаційний період. Забороняється застосування лікарського препарату одночасно з антибіотиками груп пеніцилінів та цефалоспоринів, а також препаратами кальцію з-за можливого зниження його активності.

Бровасептол, 500 г

Порошок світло-жовтого кольору, погано розчиняється у воді.

Склад 1 г препарату містить:

• сульфатіазол натрію – 80 мг;
• сульфагуанідин – 70 мг;
• триметоприму лактат – 38 мг;
• тилозину тартрат – 25 мг.

Комбінований антибактеріальний препарат широкого спектра дії.

Показання: лікування тварин та свійської птиці за захворювань ШКТ, органів дихання і сечостатевої системи, які спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату:

• телята віком до 3 місяців – гастроентерит, сальмонельоз, пастерельоз, вібріоз;
• свині – ензоотична пневмонія, артрит, дизентерія, набрякова хвороба, бешиха, сальмонельоз, пастерельоз;
• ягнята віком до 3 місяців – септицемія, еймеріоз;
• кролики – гастроентерит, колібактеріоз, пастерельоз, кокцидіоз, пневмонія;
• свійська птиця (кури-бройлери, індички, качки, гуси) – тиф, холера, сальмонельоз, мікоплазмоз, риніт.

Амоксицилін ЛА – ветеринарний антибіотик тривалої дії, що містить в 1 мл як діючу речовину 150 мг амоксициліну у формі тригідрату та маслянистий наповнювач.

Фармакологічні властивості: амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком із групи пеніцилінів. Має широкий спектр бактерицидної дії щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Препарат не діє на пеніцилінозатворні штами мікроорганізмів з родів Klebsiella та Enterobacter, а також Pseudomonas. Маслянистий наповнювач поступово виділяє мікронізований амоксицилін у кров, забезпечуючи тривалу дію антибіотика. При парентеральному застосуванні амоксицилін 15% добре всмоктується з місця введення в кров і швидко розподіляється в організмі. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1–2 години після введення препарату і зберігається на терапевтичному рівні протягом 48 годин. Амоксицилін практично не метаболізується, виділяється з організму переважно із сечею, меншою мірою з молоком та жовчю.

Показання до застосування: амоксицилін ЛА 15% призначають великій рогатій худобі, вівцям, козам, свиням, собакам та кішкам для лікування:

• бактеріальних інфекцій шлунково-кишкового тракту, включаючи ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт;
• респіраторних захворювань, включаючи бронхіт, бронхопневмонію, риніт;
• хірургічних хвороб, включаючи рани, абсцеси, запалення суглобів;
• захворювань сечостатевої системи: метрит, ендометрит, цистит, уретрит, пієлонефрит;
• хвороб шкіри та м'яких тканин, включаючи пупкові інфекції;
• ускладнень, спричинених мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну;
• лептоспірозу, маститу, агалактії у свиней;
• актиномікозу, пики свиней;
• парагрипу та паратифу.

Дози та спосіб застосування: амоксицилін для тварин вводять внутрішньом'язово або підшкірно в дозі 1 мл на 10 кг маси тіла (15 мг діючої речовини на 1 кг маси тіла). Для тварин із нирковою недостатністю рекомендується точно вивірити дозу препарату. Перед використанням вміст флакона ретельно струшують до отримання однорідної суспензії. При необхідності можливе повторне введення препарату через 48 годин. Для введення суспензії амоксициліну використовують лише сухі стерильні шприци та голки. Якщо доза препарату, що вводиться, перевищує 20 мл для великої рогатої худоби, 5 мл для свиней і овець, рекомендується вводити її кількома ін'єкціями в різні точки. Місце ін'єкції після введення амоксициліну 15% рекомендується злегка помасажувати. Вводити внутрішньом'язово чи підшкірно. Не вводити внутрівенно.

Побічні дії: у тварин можливі алергічні реакції на амоксицилін, що швидко проходять після припинення застосування препарату. Інтоксикація через передозування практично неможлива. У разі виникнення алергічних реакцій доцільно вводити тваринам кортикостероїди та адреналін.

Протипоказання: підвищена чутливість до амоксициліну та інших пеніцилінів. Забороняється вводити внутрішньовенно. Не дозволяється застосовувати коням, кроликам, хом'якам, морським свинкам та піщанкам. Амоксицилін не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному шприці, а також не можна використовувати одночасно з бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами. Антибіотик для тварин не слід призначати при інфекціях, що викликаються бактеріями, які утворюють пеніциліназ. Рекомендується не продовжувати курс лікування для жуйних тварин, оскільки це може спричинити дестабілізацію румінальної флори.

Для застосування у ветеринарній медицині!

Амоксицилін 15% LA 10 мл.

Суспензія сіро-кремового кольору.

Склад:

• амоксицилін (тригідрат) – 150 мг у 1 мл препарату;
• спирт бензиловий;
• алюмінію моностеарат;
• фракціонована кокосова олія.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01CА04 – Амоксицилін. Амоксицилін належить до антибіотиків амінопеніцилінової групи широкого спектру дії. Діє бактерицидно на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Амоксицилін – напівсинтетичний пеніцилін, чутливий до впливу ß-лактамаз. Механізм дії полягає у гальмуванні біохімічних процесів при синтезі клітинних стінок бактерій завдяки вибірковій та незворотній блокаді деяких ензимів. Після внутрішньом’язового застосування добре всмоктується з місця ін’єкції та розподіляється в більшості тканин та рідин організму. Виводиться переважно нирками у незміненому вигляді.

Застосування: лікування великої рогатої худоби, овець, свиней, собак та котів при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, шкіри та м’яких тканин, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно одноразово у дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла). За необхідності ін’єкцію повторюють через 48 годин.

Амоксицилін 15% LA 10 мл

Суспензія сіро-кремового кольору.

Склад:

• амоксицилін (тригідрат) – 150 мг у 1 мл препарату;
• допоміжні речовини: спирт бензиловий, алюмінію моностеарат, фракціонована кокосова олія.

Фармакологічні властивості: АТС vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01CA04 – Амоксицилін. Амоксицилін належить до антибіотиків амінопеніцилінової групи широкого спектра дії. Діє бактерицидно на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Амоксицилін – напівсинтетичний пеніцилін, чутливий до впливу ß-лактамаз. Механізм дії полягає у гальмуванні біохімічних процесів при синтезі клітинних стінок бактерій завдяки вибірковій та незворотній блокаді деяких ензимів, насамперед транспептидаз, ендопептидаз та карбоксипептидаз. Після внутрішньом’язового застосування амоксицилін добре всмоктується з місця ін’єкції та розподіляється в більшості тканин та рідин організму. Виводиться переважно нирками у незміненому вигляді.

Застосування: лікування великої рогатої худоби, овець, свиней, собак та котів при захворюваннях травного каналу, органів дихання та сечостатевої системи, шкіри та м’яких тканин, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Дозування: внутрішньом’язово або підшкірно одноразово у дозі 1 мл препарату на 10 кг маси тіла (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла). За необхідності ін’єкцію повторюють через 48 годин.

Суспензія білого або жовтуватого кольору, яка розшаровується при зберіганні.

1 мл препарату містить діючу речовину – амоксициліну тригідрат (у перерахунку на основу) – 150 мг. Допоміжні речовини: полівінілпіролідон, бензиловий спирт, вода для ін'єкцій.

Амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком пеніцилінового ряду бактерицидної дії, активний щодо більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів: Escherichia coli, Haemophilus spp., Proteus mirabilis, Salmonella spp., Clostridium spp., Bacillus anthracis, Corynebacterium spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. (крім штамів, які продукують β-лактамазу), Erysipelothrix rhusiopathiae, Pasteurella spp., Actinobacillus spp., Listeria monocytogenes, Campylobacter spp., Bordetella bronchiseptica, Fusobacterium spp., Moraxella spp. Механізм дії препарату полягає в порушенні синтезу мукопептиду клітинної оболонки бактерій шляхом інгібування транспептидази та карбоксипептидази, що призводить до порушення осмотичного балансу і руйнування мікроорганізмів на стадії розвитку.

Лікування великої рогатої худоби, телят, овець, кіз, свиней, собак та котів, хворих на ентерит, метрит, нефрит, цистит, уретрит, пододерматит, артрит, омфаліт, мастит, атрофічний риніт, синдром мастит-метрит-агалактія, а також при захворюваннях органів дихання, пупкових інфекціях, ранах, абсцесах та інших хворобах, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну. Профілактика післяопераційних ускладнень і вторинних бактеріальних інфекцій при вірусних хворобах.

Вводять один раз на добу у дозах:

• велика рогата худоба, телята, вівці, кози, свині – внутрішньом'язово 1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла тварини) протягом 2-3 діб;
• собаки, коти – внутрішньом'язово або підшкірно 1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла тварини) протягом 2 діб.

Якщо об'єм дози перевищує для великої рогатої худоби – 20 мл, для свиней – 10 мл, для телят, котів, собак, кіз та овець – 5 мл, його необхідно розділити і ввести в різні місця тіла тварини. Перед застосуванням флакон з препаратом необхідно збовтати до отримання однорідної суспензії. Після введення препарату злегка промасажувати місце ін'єкції.

Суспензія білого або жовтуватого кольору, яка розшаровується при зберіганні.

1 мл препарату містить діючу речовину – амоксициліну тригідрат (у перерахунку на основу) 150 мг. Допоміжні речовини: полівінілпіролідон, бензиловий спирт, вода для ін'єкцій.

Амоксицилін є напівсинтетичним антибіотиком пеніцилінового ряду бактерицидної дії, активний щодо більшості грамнегативних і грампозитивних мікроорганізмів: Escherichia coli, Haemophilus spp., Proteus mirabilis, Salmonella spp., Clostridium spp., Bacillus anthracis, Corynebacterium spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. (крім штамів, які продукують β-лактамазу), Erysipelothrix rhusiopathiae, Pasteurella spp., Actinobacillus spp., Listeria monocytogenes, Campylobacter spp., Bordetella bronchiseptica, Fusobacterium spp., Moraxella spp. Механізм дії препарату полягає в порушенні синтезу мукопептиду клітинної оболонки бактерій шляхом інгібування транспептидази та карбоксипептидази, що призводить до порушення осмотичного балансу і руйнування мікроорганізмів на стадії розвитку.

Застосування – лікування великої рогатої худоби, телят, овець, кіз, свиней, собак та котів, хворих на ентерит, метрит, нефрит, цистит, уретрит, пододерматит, артрит, омфаліт, мастит, атрофічний риніт, синдром мастит-метрит-агалактія, а також при захворюваннях органів дихання, пупкових інфекціях, ранах, абсцесах та інших хворобах, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну. Профілактика післяопераційних ускладнень і вторинних бактеріальних інфекцій при вірусних хворобах.

Вводять один раз на добу у дозах:

• велика рогата худоба, телята, вівці, кози, свині – внутрішньом'язово 1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла тварини) протягом 2-3 діб;
• собаки, коти – внутрішньом'язово або підшкірно 1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (15 мг амоксициліну на 1 кг маси тіла тварини) протягом 2 діб.

Якщо об'єм дози перевищує для великої рогатої худоби – 20 мл, для свиней – 10 мл, для телят, котів, собак, кіз та овець – 5 мл, його необхідно розділити і ввести в різні місця тіла тварини. Перед застосуванням флакон з препаратом необхідно збовтати до отримання однорідної суспензії. Після введення препарату злегка промасажувати місце ін'єкції.

Протипоказання – підвищена чутливість до антибіотиків групи пеніцилінів. Не застосовувати коням, кролям, шиншилам і мурчакам. Не застосовувати тваринам з важкими розладами функції нирок.

Цефтіфур-50, 10 мл

Склад: 1 мл препарату містить діючу речовину – цефтіфур (у формі гідрохлориду) – 50 мг. Допоміжні речовини.

Фармакологічні властивості: цефтиофур – антибіотик цефалоспоринового ряду третього покоління. Володіє широким спектром дії, активний відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамазу, і деякі анаероби, у тому числі:

• Pasteurella (Mannheimia) haemolytica;
• Pasteurella multocida;
• Haemophilius somnus;
• Actinobacillus pleuropneumoniae;
• Haemophilius parasuis;
• Salmonella cholerasuis;
• Streptococcus suis;
• Streptococcus zooepidemicus;
• Streptococcus equi;
• Pasteurella spp.;
• Staphylococcus spp.;
• Actynomyces pyogenes;
• Salmonella typhimurium;
• Streptococcus agalactiae;
• Streptococcus dysgalactiae;
• Streptococcus bovis;
• Klebsiela spp.;
• Citrobacter spp.;
• Enterobacter spp.;
• Bacillus spp.;
• Proteus spp.;
• Fusobacterium necrophorum;
• Porphyromonas asaccharolytica (Bacteroides melaninogenicus).

Механізм бактерицидної дії цефтиофура полягає у пригніченні функціональної активності бактеріальних ферментів транспептидаз і карбоксипептидази, що беруть участь у зв'язуванні основного компонента клітинної стінки мікроорганізмів – пептидоглікану, що призводить до порушення осмотичного балансу і руйнування бактеріальної клітини.

Цефтиофур після парентерального введення метаболізується з утворенням десфуроилцефтиофура, що володіє еквівалентною цефтиофуру активністю щодо бактерій. Даний метаболіт зворотно зв'язується з білками плазми і накопичується у вогнищі запалення. Виводиться цефтиофур і його метаболіти з організму тварини переважно із сечею і меншою мірою – з жовчю.

Цільові тварини: ВРХ, птиця, свині, вівці, кози, собаки, коти.

Показання до застосування:

лікування великої рогатої худоби, овець, кіз при гострому післяродовому метриті, маститі, некробактеріозі (панариції, гнитті копит), а також при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру;

лікування свиней при гострому метриті, при захворюваннях органів дихання, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру;

лікування собак і котів при захворюваннях травного тракту (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт) і сечостатевої системи (метрит, ендометрит, мастит, агалактія, цистит, уретрит, пієлонефрит), суглобів, шкіри і м'яких тканин; гострих і хронічних отитах, операційних, ранових, післяпологових та інших первинних та вторинних інфекціях бактеріальної етіології, спричинених мікроорганізмами, чутливими до цефтиофуру.

Амоксицилін 15% ПД 100 мл. Суспензія білого кольору.

Склад:

• 1 мл препарату містить діючу речовину: амоксицилін (амоксициліну тригідрат) – 150 мг;
• допоміжні речовини: бензиловий спирт, бутилгідрокситолуен, тригліцериди.

Фармакологічні властивості: АТС-vet класифікаційний код: QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик, що належить до групи β-лактамних антибіотиків. Володіє широким спектром бактерицидної дії проти грампозитивних (Actinomyces spp., Bacillus anthracis, Clostridium spp., Corynebacterium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp., Streptococcus spp.) та грамнегативних мікроорганізмів (Actinobacillus spp., Bordetella bronchiseptica, E. coli, Salmonella spp., Fusobacterium spp., Haemophilus spp., Moaxella spp., Pasteurella spp., Proteus mirabilis). Не діє на пеніциліназаутворюючі штами мікроорганізмів з родів Klebsiella і Enterobacter, а також Pseudomonas. Амоксицилін перешкоджає синтезу клітинних стінок бактерій, гальмуючи ферменти транспептидази і карбоксипептидази, викликаючи порушення осмотичного балансу, що призводить до загибелі бактерії на етапі росту. При парентеральному застосуванні амоксицилін добре всмоктується в кров з місця введення і швидко поширюється в організмі, досягаючи найвищої концентрації в м’язових тканинах, печінці, нирках, травному каналі внаслідок незначного поєднання з протеїнами плазми. Після введення амоксицилін досягає максимальної концентрації в плазмі крові через 1-2 години і зберігається на терапевтичному рівні протягом 48 годин. Амоксицилін практично не метаболізується. Виводиться з організму, переважно, з сечею, а також з молоком і жовчю.

Застосування: лікування великої рогатої худоби, свиней та собак при захворюваннях травного каналу (ентерит, гастроентерит, гастроентероколіт та ін.), органів дихання (бронхіт, бронхопневмонія, риніт та ін.), шкіри та м’яких тканин (рани, абсцеси, флегмона, гнійне запалення тканин ділянки пальця та ін.) та сечостатевої системи (метрити, мастит, синдром ММА та ін.), а також тварин, хворих на септицемію, омфалофлебіти, артрит, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну.

Дозування: внутрішньом’язово (велика рогата худоба, свині) або підшкірно (собаки) у дозі 1 мл препарату на 15 кг маси тіла тварини одноразово (10 мг діючої речовини на 1 кг маси тіла).

Стрептоцид, 10 г.

Склад: стрептоцид білий, сульфаніламіду – не менше 99%.

Фармакологічні властивості: механізм антимікробної дії стрептоциду пов'язаний з конкурентним антагонізмом з параамінобензойною кислотою (ПАБК). Завдяки хімічній спорідненості з ПАБК препарат перешкоджає її включенню в дигідрофолієву кислоту. Крім того, він конкурентно пригнічує дигідроптероатсинтетазу. Порушення синтезу дигідрофолієвої кислоти зменшує утворення з неї тетрагідрофолієвої кислоти, яка необхідна для синтезу пуринових і піримідинових основ. Внаслідок цього пригнічується синтез нуклеїнових кислот, через що ріст і розмноження мікроорганізмів пригнічуються.

Препарат чинить протимікробну дію на:

• стрептококів;
• менінгококів;
• пневмококів;
• кишкову паличку;
• збудника газової гангрени;
• деякі інші мікроорганізми.

Майже неактивний щодо стафілококів. Стрептоцид швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, підшкірної клітковини і з ранової поверхні. Особливо добре всмоктується з тонкого відділу кишечника, дещо гірше – зі шлунка і товстого відділу кишечника. При місцевому застосуванні не подразнює тканин.

Застосування: стрептоцид застосовують при ангінах, стрептококових тонзилярних абсцесах, мыте, бронхопневмонії, післяпологовому сепсисі, циститах, пієлітах, ентероколітах і інших захворюваннях, а також для профілактики і лікування ранових інфекцій.

Дозування і спосіб застосування: препарат призначають всередину 4–6 разів на добу протягом 5–7 днів у таких дозах:

• коням і великій рогатій худобі 5–10 г;
• дрібній рогатій худобі і свиням 0,5–2 г;
• собакам 0,5–1 г;
• песцям і лисицям 0,3–0,5 г.

Зовнішньо стрептоцид використовують для лікування інфікованих ран, виразок, опіків у формі присипки, суспензії, лініменту. Перев'язки проводять через 1–2 дні, так як гній і продукти розпаду тканин знижують лікувальну дію стрептоциду.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують коровам внутрішньоматково в таких дозах:

• профілактика – 7,5-10 г у першу добу після отелення, одноразово;
• лікування – 12,5-15 г, курс – 3 дні.

Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Отримане, до зазначеного терміну, м'ясо та молоко утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.