Гусь білолобий

<p>Сучасне підсобне господарство немислиме без утримання в ньому птиці. Серед усього пташиного різноманіття, здатного жити у дворі, окремо варто зупинитися на гусах. Ця велика невибаглива птиця здатна не лише забезпечити м’ясом, жиром, пухом і пір’ям, а й утилізувати харчові відходи або грубоволокнисті продукти. Окреме місце серед численних гусиних порід займають гуси великі сірі.</p><p>Згідно із сучасною класифікацією, велика сіра порода гусей належить до категорії важких м’ясо-сальних порід. В її основу покладено схрещування тулузьких гусей з роменськими у 30-ті роки в Україні в НДІ птахівництва, а коли почалася Велика Вітчизняна війна, племінних птахів було передано на збереження в Тамбовську область у радгосп «Арженка». Селекційний відбір на збільшення маси тіла, життєздатність і плодючість проводився в умовах годівлі низькоконцентрованими кормами. У підсумку отримано продуктивну породу сірих гусей, що поділяється на два екотипи за місцем отримання: борківський (український) і тамбовський степовий.</p><p>Представники великої сірої породи характеризуються міцною будовою тіла: широке тулуб, глибокі опуклі грудні м’язи, шия середньої довжини та масивна голова. Дзьоб товстий, червоно-оранжевий із рожевим кінчиком. Добре виражений живіт має подвійну складку. Помаранчево-червоні плюсни міцні, широко розставлені. Оперення сіре, темніше на спині, голові та верхній частині шиї і світліше на грудях. Нижня частина тіла та живіт білі.</p>

<p>Гусь куринний (Cereopsis novae-hollandiae) – велика, важка за складом птиця з коротким, із восковицею біля основи, дзьобом, вершина якого різко загнута вниз, як у курки. Шия коротка і товста, ноги з короткими пальцями, довгими кігтями і глибоко вирізаними перетинками. Загальний тон забарвлення світлий, аспідно-сірий з бурим відтінком.</p><p>Поширений куриний гусь в Австралії та на Тасманії. За способом життя це радше наземна, ніж водна птиця, оскільки більшу частину життя проводить на суші. На воду сходить рідко і неохоче, плаває погано. Зате по землі пересувається чудово. М’ясо куриного гусака відрізняється високими смаковими якостями.</p><p>Курині гуси тримаються в основному на суші, дуже швидко бігають і надають перевагу саме цьому способу пересування. Плавають ці гуси досить погано і неохоче, а літають важко. Тільки в період виведення пташенят вони пов’язані з водою, а решту часу уникають її. У позагніздовий час тримаються великими зграями, але в період гніздування розбиваються на окремі пари.</p><p>Живиться в основному травою. Ймовірно, більш рослиноїдні, ніж інші гуси.</p>

<p>Неудивительно, что нильские гуси считались у древних египтян декоративной домашней птицей, а греки посвящали этих красавцев богине любви Афродите: бросается в глаза их оперение с характерной пестрой окраской. Это единственный на сегодняшний день представитель рода Alopochen все более агрессивно отвоёвывает жизненное пространство в немецком регионе Хессиш-Ольдендорф (Hessisch Oldendorf).</p><p>Нильский гусь (Alopochen aegyptiacus) относится к водоплавающим птицам семейства утиных. По внешнему виду нильский гусь стоит между настоящими гусями и типичными утками. В Европе он содержится в парках с 18-ого столетия как декоративная птица. Им можно полюбоваться и на выставках домашней птицы. Ученые предполагают, что несколько этих красавцев улетело из парка в Нидерландах или их оттуда переселили.</p><p>С 70-ых годов происходит стремительное расширение популяции нильских гусей. Недаром их в 2007 году нижнесаксонским законом об охоте объявили охотничьей дичью, – говорит Юрген Циглер (Jürgen Ziegler), районный егермейстер района Гамельн-Пюрмонт (Hameln-Pyrmont). Обоснованием послужил экономический вред, который нильские гуси причиняют фермерам, к тому же, они вытесняют местные виды водоплавающих. Основное их питание – травы, однако, они не отказываются от зерна и рапса, уничтожая посевы.</p>

<p>Продаються дорослі гуси:</p> <ul> <li>в наявності 3 гусака;</li> <li>вирощені на натуральних кормах;</li> <li>пропоені згідно віку;</li> <li>вік 10 місяців;</li> <li>на вільному вигулі.</li> </ul> <p>Самовивіз із с. Добрівляни, біля Стрия.</p>