Девясил (Оман) (корневище) 1кг

<p>Медичне застосування кореня аїру болотного є досить широким. Корінь аїру допомагає зняти дратівливість, лікує неврози, порушення пам'яті та судоми. Його використовують при сечокам'яній хворобі та захворюваннях жовчного міхура.</p> <p>Цю рослину застосовують для полоскання при зубному болю, карієсі, пародонтозі та інших захворюваннях ротової порожнини. До списку хвороб, які піддаються лікуванню коренем аїру болотного, входять:</p> <ul> <li>анемія;</li> <li>грип;</li> <li>порушення обміну речовин;</li> <li>гнійні рани.</li> </ul> <p>Одна з основних сфер використання цієї частини рослини – кулінарія, де корінь аїру служить замінником багатьох приправ. Ще більше застосування він знайшов у народній медицині, де лікують неврози, порушення менструального циклу, патологічний клімакс, захворювання ШКТ, а також перхоть, зубний біль, карієс, грип, порушення пам'яті, судоми та безліч інших захворювань.</p> <p>Препарати, приготовані з кореня аїру болотного, мають спазмолітичні, протизапальні, заспокійливі та знеболювальні властивості. У корені рослини міститься значна кількість ефірної олії, частка якої досягає 5%. Крім того, в ньому виявлені валеріанова та оцтова кислоти, фітонциди, борнеол, каріофіллен, глікозиди, гіркоти, дубильні речовини, смоли, крохмаль, таніни та інші компоненти.</p>

<p>Склад: кореневища та коріння оману містять полісахариди (інулін – до 44%, псевдоінулін, інуленін), смоли, камедь, сліди алкалоїдів, сапоніни, органічні кислоти, ефірну олію (до 4,3%), до складу якої входять біциклічні сесквітерпенові лактони, алантол, проазулен та a-токоферол.</p><p>Властивості та дія кореня оману: має відхаркувальну, протизапальну, антимікробну, жовчогінну, сечогінну, тонізуючу дію, нормалізує моторну та секреторну функції різних відділів шлунково-кишкового тракту, зменшує активність запального процесу в шлунку. Оман збуджує апетит, покращує травлення, особливо при зниженій кислотності шлункового соку, регулює секреторну функцію шлунка і кишечника та стимулює загальний обмін речовин в організмі.</p><p>Лікувальне застосування кореня оману практикують при цукровому діабеті, геморої, гастриті, епілепсії, гіпертонії, головних болях і запамороченні. Засоби на його основі лікують недуги нирок, печінки, дихальної системи, сечового та жовчного міхура, ревматизм, артрит, подагру, сечокам’яну хворобу. До того ж рослина усуває збої в менструальному циклі і зцілює безплідність.</p><p>Рецепти з оману:</p><ul><li>відвар – корінь оману (1 чайну ложку) заливають 250 мл теплої води і кип’ятять протягом 1 хв. Після цього його потрібно настоювати протягом 0,5 години. Перед вживанням відвар процідити. Приймають його у теплому вигляді, 3 рази по 1 столовій ложці до початку їжі;</li><li>настій: 2 чайні ложки дрібно нарубаного коріння заливають 2 ст. води та дають настоятися 8 год у темному місці. Після цього проціджують та п’ють 3 р. на добу по 0,5 ст. перед їжею;</li><li>мазь: 1 столову ложку подрібнених до порошку коренів рослини перемішати з 0,5 ст. качиного чи свинячого жиру. Варити масу потрібно 10 хв., процідити відразу через кілька шарів марлі і зберігати в скляному посуді в холодильнику. Необхідно мазати уражені ділянки 1-2 рази на добу;</li><li>настоянки з оману: 120 г свіжих кореневищ з корінням оману залити 0,5 л червоного вина (наприклад, кагором, а для одужуючих – портвейном), варити 10 хвилин, процідити. Приймати настоянку по 50 мл 2-3 рази на день до їди як тонізуючий засіб, що зміцнює при ослабленому організмі, при гастритах і виразці шлунка. 250 г подрібнених кореневищ оману залити 0,5 л горілки, настояти 10-14 днів, періодично струшуючи, процідити. Приймати по 15-20 крапель із водою 3 рази на день. При виразковій хворобі дванадцятипалої кишки пити по 1 столовій ложці настоянки оману, потім 2-3 столові ложки свинячого жиру;</li><li>при ревматизмі: двадцять грамів коріння лопуха, 50 г оману доливають 200 мл дуже гарячої води, залишають на п’ятнадцять-двадцять хвилин і приймають по три або чотири рази на добу по столовій ложці;</li><li>для лікування дихальних захворювань дві чайні ложки коренів оману та коров’яку (дивина) поміщають у дві склянки води та залишають на вісім годин. Приймають засіб із чайною ложечкою меду по половинці склянки чотири рази протягом дня за тридцять або шістдесят хвилин до їди;</li><li>чай, який допомагає боротися з кашлем: потрібно додати на літр окропу чайну ложку кореневищ рослини і залишити хвилин на п’ятнадцять. Приймати настій слід по склянці 2-3 рази протягом дня разом із медом.</li></ul><p>Лікарська рослина оман традиційно застосовується в народній медицині при багатьох захворюваннях, у тому числі й гінекологічних. У народі вважається, що рослина дає силу дев’яти органам і лікує від дев’яти хвороб. І ці властивості їй приписують не даремно. Фармацевтична промисловість використовує підземні частини рослини для отримання препарату від виразки шлунка. Корені й кореневища оману містять велику кількість біологічно активних речовин, завдяки яким цю рослину застосовують у багатьох сферах медицини, в тому числі гінекології. Корені оману багаті на полісахариди, сапоніни, алкалоїди, вітаміни Е та С, мінерали, органічні кислоти й ефірні масла. Ще за часів Гіппократа оман використовували в якості цілющого настою або відвару не лише для лікування хвороб шлунка, а й при хворобливих і нерегулярних місячних. Приготовлені з коренів оману лікарські засоби позитивно впливають на функції яєчників, поліпшують кровообіг матки, зменшують запалення. Ці властивості забезпечили оману почесне місце серед лікарських рослин для жіночого здоров’я. Найчастіше відвар коренів оману рекомендують при нерегулярних і хворобливих менструаціях.</p><p>Корінь оману при затримці місячних: відвар коренів оману приймають, щоб «пришвидшити» появу місячних, якщо затримка викликана стресовим станом, запальними процесами органів малого таза, різким схудненням, тривалим прийомом оральних контрацептивів або іншими станами, що стали причиною порушення гормонального обміну. Важливо дотримуватися дозування, щоб не викликати сильної кровотечі. Безпечним буде вживання 100 мл відвару на добу, приготовленого з кореня оману. Щоб приготувати відвар, потрібно взяти 1 ст. ложку подрібненої сировини, залити 200 мл окропу й на киплячій водяній бані витримати протягом 30 хв. Зняти з водяної бані, охолодити протягом 10 хв, процідити. Цей же відвар кореня оману ефективний і при хворобливих місячних. Завдяки високому вмісту ефірних масел, які мають болезаспокійливу дію, прийом відвару сприяє усуненню болю.</p><p>Буду настоювати оман ( девясил) на виноградному оцті, вині, горілці і на оливковій олії для виготовлення мазі.</p>

<p>Мята перечна відома як сильний бактерицидний, серцевий, заспокійливий, шлунковий та жовчогінний засіб.</p> <p>З її допомогою лікують:</p> <ul> <li>порушення апетиту;</li> <li>шлунково-кишкові спазми;</li> <li>понос;</li> <li>метеоризм;</li> <li>печінкові коліки;</li> <li>захворювання печінки та жовчного міхура;</li> <li>сечокам'яну хворобу.</li> </ul> <p>М'ята позитивно впливає на серцево-судинну систему, тому її використовують проти стенокардії, болю в серці та інших серцевих захворювань. Заспокійливо вона діє також при головному болю, безсонні, істерії та підвищеній збудливості.</p> <p>Зовнішнє застосування м'яти допомагає позбутися:</p> <ul> <li>зуду;</li> <li>дерматозу;</li> <li>угрів;</li> <li>псоріазу;</li> <li>інших шкірних захворювань.</li> </ul> <p>Також ця трава допомагає при:</p> <ul> <li>бронхіті;</li> <li>захворюваннях верхніх дихальних шляхів;</li> <li>лихоманці;</li> <li>запальних процесах;</li> <li>болях невралгічного характеру.</li> </ul> <p>Рослина широко використовується в кулінарії, де її ароматні листя додають стравам неповторного запаху та смаку. Крім того, компоненти м'яти допомагають довше зберігати продукти. Вона часто використовується і в складі зубних паст, а відходи від переробки стають кормом для домашніх тварин.</p> <p>Основним компонентом усієї надземної частини м'яти перечної є ефірна олія, що складається, в свою чергу, переважно з ментолу, який визначає лікувальні властивості цієї рослини. Також у м'яті виявлені ментон, ментофуран, каротин, бетаїн, зола, урсолову та олеанову кислоти, калій, магній, залізо, кальцій, магній, цинк та багато інших корисних мікроелементів.</p>

<p>Дуб звичайний використовується народною медициною при різних захворюваннях. Його часто застосовують для лікування хвороб, зокрема запальних, порожнини рота – виразок, ангіни, гінгівіту, стоматиту, а також фарингіту.</p> <p>Існує багато шкірних недуг, при яких застосовують це рослина. До них належать:</p> <ul> <li>кандидоз;</li> <li>пролежні;</li> <li>нарива;</li> <li>гнійні рани;</li> <li>опіки та обмороження;</li> <li>екзема;</li> <li>свербіж;</li> <li>різні дерматити.</li> </ul> <p>Окрім цього, дуб застосовується як косметичний засіб при вуграх, прищах, зморшках та підвищеній пітливості ніг. Це рослина рекомендується при деяких гінекологічних захворюваннях, таких як кольпіт або ерозія шийки матки.</p> <p>Також його використовують для лікування хвороб печінки, гастриту, коліту, геморою, дизентерії, захворювань селезінки, отруєнь та шлунково-кишкових кровотеч. Діатез також відноситься до захворювань, при яких можна застосовувати препарати на основі дуба звичайного.</p> <p>Різні частини дуба знаходять застосування в багатьох сферах – від дубильної промисловості до кораблебудування. Кора дерева має велике медичне значення, будучи відмінною сировиною для виготовлення різних препаратів, що використовуються в боротьбі проти шкірних, запальних та інших захворювань.</p> <p>Такі засоби мають антисептичні, протизапальні, в'яжучі, кровоспинні та багато інших властивостей, високо цінованих народною медициною. У корі дуба міститься велика кількість (близько 10-20%) дубильних речовин. Окрім них, у рослинній сировині виявлені галлова та елагова кислоти, барвники, пентозани, катехіни, флавоноли, пектинові речовини, цукор, кверцетин тощо.</p>