Малина (лист) 1кг

<p>М'ята перцева відома як найсильніший бактерицидний, серцевий, заспокійливий, шлунковий і жовчогінний засіб.</p><p>За допомогою цієї трави лікують порушення апетиту, шлунково-кишкові спазми, пронос, метеоризм, печію, нудоту, печінкові коліки, захворювання печінки та жовчного міхура, сечокам'яну хворобу і діарею. М'ята сприятливо впливає на серцево-судинну систему, тому її використовують проти стенокардії, болю в серці та інших серцевих захворювань. Заспокійливо ця рослина діє і при головному болю, безсонні, істерії та підвищеній збудливості. Зовнішнє застосування м'яти позбавляє від свербежу, дерматозу, вугрів, псоріазу та інших шкірних захворювань. Також ця трава допомагає при бронхіті, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, лихоманці, запальних процесах і болях невралгічного характеру.</p><p>Рослина широко використовується в кулінарії, де її ароматне листя застосовують для надання стравам неповторного запаху і смаку. Крім того, компоненти м'яти допомагають довше зберігати продукти. Вона нерідко використовується і в складі зубних паст, а відходи від переробки стають кормом для домашніх тварин. Основним компонентом усієї надземної частини м'яти перцевої є ефірна олія, що складається, своєю чергою, переважно з ментолу, який багато в чому визначає лікувальні властивості цієї рослини. Також у м'яті виявлено ментон, ментофуран, каротин, бетаїн, золу, урсолову та олеанолову кислоти, калій, магній, залізо, кальцій, цинк і багато інших корисних мікроелементів.</p>

<p>Кропива дводомна застосовується при різного виду кровотечах, сприяє підвищенню згортання крові, загоєнню ран, поліпшенню обміну речовин.</p><p>Ефективна при захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура. Є сечогінним, антисептичним і протизапальним засобом, покращує склад крові, збільшує гемоглобін і еритроцити. Допомагає при шкірних захворюваннях, застосовується як полівітамінний засіб.</p><p>Кропива дводомна (Urtika dioica). Інші назви: жегала, жигалка, стракива, стрекава, стрекучка, жигачка, жгучка, стрекалка.</p><p>Про чудесні властивості кропиви відомо здавна, багато російських прислів’їв і приказок пов’язано з нею. З лікувальною метою збирають листя, корені та насіння кропиви. У листі містяться глікозид уртицин, каротиноїди, хлорофіл, органічні кислоти, мікро- і макроелементи (кремній, залізо, мідь, марганець, бор, титан, нікель), а також вітаміни С, В2, В3. У коренях містяться таніни, алкалоїд нікотин і вітамін С, у насінні – жирна олія, основною частиною якої є лінолева кислота.</p><p>Кропива дводомна (Urtika dioica) використовується в народній медицині як загальнозміцнювальний засіб, при різних кровотечах, при атеросклерозі, при захворюваннях ШКТ, при цукровому діабеті, при нирковокам’яній хворобі, при гепатитах, набряках і ревматизмі, при хронічних запорах. Препарати з кропиви підвищують згортання крові, збільшують відсоток гемоглобіну і кількість еритроцитів і в цілому нормалізують склад крові, активізують обмін речовин, посилюють діяльність серцево-судинної системи, підвищують регенерацію оболонок ШКТ. За лікувальною дією корінь перевершує листя. Йому віддають перевагу при лікуванні захворювань серцевого походження, аденоми передміхурової залози, сечокам’яної хвороби, фурункульозу.</p>

<p>Листя евкаліпта кулястого – один із найсильніших засобів, що застосовуються при захворюваннях дихальних шляхів. Їх використовують у лікуванні плевриту, запалень легень, бронхіту, трахеїту, абсцесу легені, а також при ангіні, гаймориті, ларингіті, нежиті, у тому числі хронічному, і кашлі.</p><p>Ця ж рослина застосовується при багатьох шкірних хворобах. При зовнішньому застосуванні вона має не лише антисептичний ефект, а й знеболювальний. Різними засобами на основі евкаліпта лікують фурункульоз, флегмони, гнійні рани та виразки, карбункули, опіки, обмороження, шкірний свербіж і багато інших захворювань. Окрім цього, рослину застосовують у лікуванні блефариту, кон'юнктивіту та інших запальних хвороб очей. Евкаліпт застосовують у лікуванні больових відчуттів у ділянці живота, що супроводжують деякі захворювання шлунково-кишкового тракту. Його використовують при гастриті зі зниженою секрецією, при грипі та ерозії шийки матки.</p><p>Евкаліпт використовується в корабельній і будівельній промисловості. Його листя знайшло застосування в дубильній і фарбувальній промисловості. Також воно може виконувати роль інсектицидного засобу, що відлякує комах. Основним компонентом евкаліптового листя є ефірна олія, що містить такі речовини, як евкаліптол, пінен, цинеол, дубильні речовини, гіркоти, терпенові сполуки, смоли та спирти. Також до складу листя входять калій, залізо, марганець, кальцій та інші мікроелементи.</p>

<p>Грушанка круглолиста – рослина, що має цілу низку корисних властивостей і активно використовується в народній медицині.</p><p>За її допомогою лікують багато шлункових і кишкових хвороб: коліти, ентерит, асцит, гастрит. Завдяки своїм протизапальним властивостям успішно бореться з хворобами, що належать до статевої сфери: вагінітом, уретритом, простатитом, крім того, є ефективним засобом при безплідді та гонореї. Грушанку застосовують і для лікування запалень та захворювань ротової порожнини: стоматиту, пародонтозу, цинги і карієсу. Препарати на основі цієї рослини успішно застосовуються для боротьби із захворюваннями суглобів: артритом, ревматизмом і подагрою. Також їх застосовують як ліки від епілепсії, кісткового туберкульозу, головного болю, набряків, водянки, бронхіту і кровотеч, у тому числі післяпологових. За деяких форм діабету грушанка здатна допомогти зниженню рівня цукру в крові. Лікує вона і шкірні захворювання: фурункули, екземи, виразки.</p><p>Грушанка, що має також заслужену назву «жива трава», часто використовується як декоративна рослина, що прикрашає сади і парки. Частини рослини використовуються для заварювання сурогату чаю. Основне застосування грушанка знайшла в медицині, де вважається сильним антисептичним і протизапальним засобом. Найбільшу частку хімічного складу грушанки становлять дубильні речовини і глікозид арбутин, кількість якого може становити до 18 і до 8 % відповідно. Також у живій траві трапляються сахароза, феноли та їхні похідні, флавоноїди, хінон, гідрохінон, ефірна олія і аскорбінова кислота.</p>