Оновлено 2026-05-08 в
Додано в обране
Удалено из избранного
Сок будры плющевидной
120 грн.
Опис
<p>Будра плющевидна: хімічний склад рослини. У траві містяться янтарна кислота, вищі жирні кислоти, фенолкарбонові кислоти, тритерпеноїди, амінокислота – метіонін, алкалоїди – 0,1 %, дубильні речовини – 6–7,5 %, гіркі речовини, флавоноїди, іридоїди – 1,28 %, вітамін С – 80 мг%, каротин, холін. Найбільше ефірної олії накопичується в листках. У трав’янистій частині рослини багато корисних речовин.</p><p>Саме багатий склад рослини зумовлює застосування будри плющевидної в багатьох галузях медицини, зокрема консервативної, для підвищення апетиту та в фармацевтичній промисловості – для створення віддушки лікарських препаратів.</p><p>Будра плющевидна: застосування в медицині. Для лікування і профілактики різних захворювань застосовується квітуча наземна частина будри плющевидної. Трава будри використовується переважно як загальнозміцнювальний засіб для організму. Лікувальні властивості будри плющевидної охоплюють і сферу гастроентерології: вона знімає біль при гастритах, колітах, ерозіях і виразках. Рослина – чудовий знеболювальний засіб при печінкових, ниркових коліках, проблемах із жовчним міхуром, підшлунковою залозою. У Великій Британії та ряді західних країн вона дуже популярна як традиційний засіб від пневмонії, астми, хвороб печінки, ендокринних патологій, проти конкрементів у нирках, при отруєнні важкими металами.</p><p>Будра плющевидна застосовується і як протизапальний засіб системної та зовнішньої дії не лише при будь-яких інфекційних хворобах, зокрема горла, легень, верхніх дихальних шляхів, а й як антисептичний засіб для протирання виразок, фурункулів, гнійних ран на шкірі, слизових оболонках, при лікуванні кон’юнктивітів, опіків і навіть корости за допомогою будри плющевидної. Лікування будрою дає позитивні результати при плевритах, астмі, запаленні легень, затяжних бронхітах, кашлюку, а також тромбофлебітах, варикозі вен. Рослина корисна і при хворобах суглобів, зокрема при подагрі, а також для виведення дрібного піску з нирок, лікування циститів і пієлонефритів, зміцнення імунітету та очищення крові при онкології.</p><p>У народній медицині сік будри застосовують:</p><ul><li>як жовчогінний – при жовтяниці, жовчнокам’яній хворобі, печінкових коліках;</li><li>як сечогінний – при захворюваннях сечового міхура і особливо сечокам’яній хворобі;</li><li>як загальнозміцнювальний – при нервово-психічних розладах (неврози, істерія, психози);</li><li>як шлунково-кишковий і протизапальний – при гострих і хронічних гастритах, ентеритах, ентероколітах, диспепсії;</li><li>як «кровоочисний» – при доброякісних і злоякісних пухлинах (особливо при раку печінки і цирозі печінки);</li><li>як знеболювальний – при болях у сечовому міхурі і нирках, шлунку і кишечнику, мігрені, гастралгії, ломоті в суглобах, зубному болю;</li><li>як відхаркувальний, потогінний, протилихоманковий, тонізувальний засіб;</li><li>при бронхітах, бронхіальній астмі, кашлі, трахеїті, плевриті, запаленні легень;</li><li>при туберкульозі легень, задишці, кровохарканні, легеневих кровотечах;</li><li>при хворобах селезінки;</li><li>при припиненні менструацій;</li><li>при зобі, задухі, запаленні мигдалин;</li><li>у вигляді спринцювань – при білях, гонореї, отиті;</li><li>у вигляді припарок – при пухлинах, панариції, флегмонах;</li><li>у вигляді примочок і обмивань – при кон’юнктивіті та сльозотечі;</li><li>у вигляді полоскань – при хворобах горла і виразках у порожнині рота;</li><li>зовнішньо (у вигляді ванн, компресів) – при золотусі, подагрі, переломах кісток і вивихах, судомах кінцівок;</li><li>зовнішньо (у вигляді ванн, компресів) – при болях у породіль;</li><li>у вигляді інгаляцій – при катарі верхніх дихальних шляхів і хронічному нежиті.</li></ul><p>Сік. Сік трави закапують у ніс при нежиті. Сік рослини дієвіший, ніж відвар і настоянка. Інгаляції із соком рекомендують при грипозних захворюваннях, гнильних бронхітах. Сік рослини закапують у ніс (1–2 краплі) при головному болю. Сік зі свіжої трави будри приймають по 10–15 крапель 3 рази на день до їди, розбавляючи водою. Свіжий сік із трави будри для тривалого застосування можна консервувати спиртом.</p><p>На Україні – при втраті слуху, жовтяниці, пухлинах печінки, водянці, малярії, недокрів’ї, золотусі, переломах кісток (як знеболювальний), корості (настоянкою листя на оцті натирають уражені місця 2 рази на день), а також як тонізувальний, відхаркувальний, сечогінний, антисептичний засіб. При сльозотечі роблять примочки з відвару, а ще краще зі свіжого соку. У Карелії її застосовують при захворюванні щитоподібної залози, респіраторних інфекціях, виразках, ларингіті (вдихають пари відвару будри), хворобах горла – у вигляді компресів і полоскань, як глистогінний засіб. У Болгарії будру використовують при болях у ділянці шлунка і кишечнику, при малярії, як засіб, що сприяє відділенню піску. Свіжий сік трави будри плющевидної є хорошим засобом від мігрені. Його закапують у ніс по 2–3 краплі в кожну ніздрю. Соком обмивають виразки й опіки, закапують у ніс при головному болю. Свіжий сік рослини є ефективнішим для лікування, ніж настоянка і відвар.</p>
