Продаж
Пайза. Насіння пайзи
<p>Пайза відома під назвою китайське просо, індійське просо, плоскуха хлібна. Це однорічна просовидна рослина з родини злакових. Використовують її як високоурожайну кормову культуру.</p><p>Урожай зеленої маси в районах з достатньою кількістю опадів вона перевершує будь-які однорічні кормові трави, у тому числі й суданську траву. За високого рівня агротехніки дає від 400 до 800 ц/га зеленої маси, а на осушених торфовищах – до 1000 ц/га за два–три укоси. Взагалі пайза практично ідеальна культура для торфовищ, що визначало її широке розповсюдження на цих угіддях у радянські часи.</p><p>Використовували її як зелений корм, сіно і навіть на силос. Широко використовували пайзу і на зерно, з якого отримували крупу, що мало відрізнялася від пшона. Особливу роль зерно відігравало в годуванні птиці, навіть зараз у кращі суміші для декоративних птахів включають пайзу, а в чистому вигляді вона є улюбленим делікатесом. Дуже поширена пайза в Китаї, Індії і Японії. Там вона вирощується як хлібна продовольча культура, з якої виготовляють безліч традиційних страв. Великі площі також розміщені в США.</p><p>Пайза – вологолюбна культура, проте на початку вегетації добре переносить засуху. Мінімальна температура проростання насіння 10–12 градусів, сходи гинуть від найменших приморозків. До ґрунтів пайза менш вимоглива, ніж інші злаки, вона добре вдається на чорноземах, сірих опідзолених та підзолистих ґрунтах, але найбільші урожаї дає на наносних і торфових ґрунтах. Негативною біологічною особливістю пайзи, як і інших просовидних культур, є дуже повільний ріст на початку вегетації – у перші 3–4 тижні, особливо коли весна посушлива і холодна. За теплої і вологої погоди цей період сповільненого росту триває лише кілька днів. Пайза – світлолюбна рослина короткого дня. Вегетаційний період її 100–130 днів, у тому числі від сходів до викидання волотей у ранніх сортів – 40–45 днів і пізніх – 65–75 днів. Цінною біологічною особливістю пайзи є добре відростання отави. За сприятливих умов вирощування вона дає 2–3 укоси.</p><p>До сівби пайзи приступають при температурі ґрунту 12–14°, коли минуть приморозки. При вирощуванні пайзи на зелений корм у районах Лісостепу України сівбу розпочинають у першій – другій декаді травня, закінчують на початку червня. При вирощуванні пайзи на зелений корм її сіють у 2–3 строки з інтервалами між ними приблизно 10–15 днів суцільним рядковим способом з нормою висіву насіння 12–15 кг/га. На зерно пайзу сіють на початку травня, з тим щоб до осінніх приморозків вона достигла. Ширина міжрядь 45–70 см, норма висіву 5–6 кг/га. Загортають насіння на глибину 2–3 см. При пересиханні верхнього шару ґрунту глибину загортання насіння збільшують до 4 см. Для поліпшення умов проростання насіння і одержання дружних сходів посіви коткують. Збирають урожай на зелений корм і сіно до викидання волотей, на силос при молочній стиглості зерна. Для кращого відростання отави пайзу скошують на висоті 10 см, після укосу площу боронують. При низькому скошуванні відростання пайзи відбувається тільки в результаті додаткового кущення. На зерно її збирають під час побуріння більшої частини волоті у фазі воскової стиглості насіння. Найменше запізнення із збиранням призводить до великих втрат внаслідок осипання насіння. Зберігають насіння при вологості 14–15%. Урожайність зерна пайзи становить 30–50 ц/га.</p>
