Якірці сланкі дикорослі трава.

<p>Упаковка 100 грам. Суха трава спориша. Лікарська рослина.</p><p>Як в'яжучий, кровоспинний засіб; при хворобах нирок, сечового міхура; при діабеті, жовчокам'яній та сечокам'яній хворобі; при порушенні обміну речовин. Для лікування незаживаючих ран та виразок, при авітамінозах, при запаленні легень, сильних бронхітах, при всіх видах гастритів, при стенокардії, радикулітах і невралгіях, при дизентерії, при діабеті, при гінекологічних хворобах запального характеру, для відновлення сили людей похилого віку та після хвороби, при нервовому виснаженні тощо.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Суха трава деревію.</p><p>Лікарська рослина. Деревій застосовується в медицині як кровоспинний засіб, при внутрішніх і зовнішніх кровотечах, хворобах шлунково-кишкового тракту, при запальних процесах в матці, а також як протівоконвульсівное, потогінний, апетитний, як такий що усуває порушення обміну речовин засіб.</p><p>У листі і квіткових кошиках деревію міститься багато ефірної олії, вітамін К, дубильні речовини, каротин, вітамін С і фітонциди. Деревій лікарський користується великою популярністю в традиційній і народній медицині, використовується він для лікування багатьох хвороб.</p><p>Застосовують деревій при туберкульозі легень, виразках і катарах шлунка, нирковокам’яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів’ї та головних болях, при простуді, нервових захворюваннях і гіпертонії у вигляді настоїв, відварів, соку.</p><p>Сік деревію застосовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах, а також внутрішніх кровотечах: носових, легеневих, маткових, шлунково-кишкових, а також при анемії, як лактогенное засіб, застережливий утворення каменів в нирках і печінці та ін.</p><p>Заготовлюють його в липні – серпні з трави під час цвітіння. Вживають всередину від 1-4 чайн. л. до 1/3 склянки, 3 рази на день до їжі. Свіжовидавлений сік, змішаний з медом, по 3 чайні ложечки на день п’ють для збудження апетиту і поліпшення обміну речовин, а також при хворобах печінки.</p><p>Настій деревію (всередину): 2 чайні ложки подрібненої трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 годину, випити протягом дня за кілька прийомів. Особливо корисно пити такий чай при маткових кровотечах та інших, та перерахованих вище хворобах.</p><p>Відвар деревію: 1 чайну ложку сухої трави залити 1 склянкою окропу, варити 5-10 хвилин на слабкому вогні, настояти 20 хв, процідити. Пити по 0,5 склянки 3 рази на день при хронічних гастритах, виразковій хворобі і ін.</p><p>При серцевих аритміях 20-30 крапель соку деревію приймають, змішавши їх з такою ж кількістю соку м’яти і виноградного вина. При запаленні сечового міхура використовують такий відвар із збору: 2 частини трави деревію, 1 частина кореня лепехи, 1 частина березових бруньок, 2 частини листя мучниці – перемішати. Взяти 2 столові ложки суміші і залити 0,5 л окропу, кип’ятити на слабкому вогні 5 хвилин, настояти і процідити. Пити по 0,5 склянки 3 рази на день.</p><p>При захворюванні верхніх дихальних шляхів радять пити сік деревію, разом з теплим кип’яченим олією або маслом 1:1. При сильних болях і спазмах шлунка використовують такий збір: деревій і ромашку (квітки) беремо порівну, змішуємо. 2 столові ложки збору заварити в 1 склянці кип’ятку, настоювати 20 хвилин, процідити і приймати по 0,5 склянки 3-4 рази на день.</p><p>Гарний лікувальний вплив при лікуванні підшлункової залози надає настій трави деревію і реп’яха, узятих у співвідношенні 1:3. Подрібнену траву, 1 столову ложку, залити 1 склянкою окропу, настояти 25 хвилин, процідити. 1 стакан настою випивати за добу в три прийоми, за півгодини до їжі. Якщо ефект буде малопомітний, можна домогтися поліпшення, приймаючи настій мелкорастертого плодокорешка кавуна.</p><p>Чай з трави звіробою і деревію, взятих порівну, корисний при холециститах. Якщо у вас розболівся живіт, то, прожувавши і проковтнувши кілька зелених листків деревію, ви позбавитеся від болю.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Суха трава грициків. Лікарська рослина.</p><p>Для лікарських потреб використовують траву грициків, зібрану під час цвітіння, коли почнуть утворюватися нижні плоди. Усі частини рослини містять органічні кислоти, алкалоїди, вітаміни С (до 200 мг%) і К, мікроелементи, кумарини та інші складні органічні сполуки. Насіння багате на жирну олію (до 28%) – не гірше за гірчицю. До того ж грицики виділяють фітонциди.</p><p>У лікувальній практиці рослина відома з найдавніших часів. Лікарі Давньої Греції та Давнього Риму використовували її кровоспинні властивості. Середньовічна медицина також успішно застосовувала цю рослину при внутрішніх кровотечах. Сучасна традиційна медицина використовує настої трави грициків звичайних для зупинки кровотеч різного походження. Зокрема їх успішно застосовують при легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. В акушерстві та гінекології препарати рослини вживають при маткових кровотечах у післяпологовому та клімактеричному періоді, при атонії матки, надмірних менструаціях. Траву застосовують не тільки для цього. В'яжучі властивості рослини використовують при лікуванні різних шлунково-кишкових розладів, зокрема проносу. Настої трави знижують артеріальний тиск, тому їх вживання доцільне при гіпертонії. Крім того, грицики звичайні застосовують як жарознижувальний і сечогінний засіб. Настій трави рослини п'ють при захворюваннях печінки (особливо при коліках), хворобах сечового міхура і нирок, зокрема сечокам'яній хворобі, а також при гарячкових станах. Траву грициків часто використовують у складі різних чаїв і зборів разом з іншими рослинами; при ниркових кровотечах доцільно поєднувати її з травою хвощу польового, а при маткових – з корою калини і травою гірчака перцевого.</p><ul><li>настій трави: 2 столові ложки сушеної сировини на 200 мл окропу, настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день після їди як кровоспинний засіб;</li><li>настій трави: 40-50 г трави на 1 л окропу, настоюють 20-30 хв., проціджують. Приймають по 1/2 склянки за годину до їди як жовчогінний засіб;</li><li>настій трави: 3 столові ложки сухої чи свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв., проціджують. Приймають по 1/3 склянки тричі на день як гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.</li></ul>

<p>Пижма обыкновенная используется как противоглистное средство:</p> <ul> <li>лечат аскаридоз;</li> <li>избавляются от глистов аскарид и остриц.</li> </ul> <p>Также это растение отлично помогает при:</p> <ul> <li>гастритах с пониженной кислотностью;</li> <li>колитах;</li> <li>гепатитах;</li> <li>холециститах;</li> <li>язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки.</li> </ul> <p>С помощью пижмы лечат:</p> <ul> <li>пониженное давление;</li> <li>нарушения аппетита;</li> <li>воспаления мочевого пузыря и почек;</li> <li>суставные болезни: подагру, ревматизм и полиартрит.</li> </ul> <p>Наружно используют при:</p> <ul> <li>кожных заболеваниях: язвах, чесотке, гноящихся ранах;</li> <li>вывихах и ушибах.</li> </ul> <p>Успокаивающее действие пижмы на организм используется для лечения:</p> <ul> <li>нервных расстройств;</li> <li>головных болей;</li> <li>переутомления;</li> <li>истерии;</li> <li>эпилепсии.</li> </ul> <p>Водянка, нарушения менструального цикла, туберкулёз лёгких и лихорадка тоже входят в список заболеваний, при которых показано применение пижмы обыкновенной.</p> <p>Растение используется во многих сферах быта, его свойства находили применение ещё во времена Древнего Египта, где пижму использовали в качестве бальзамирующего средства.</p> <p>Отдельные части растения могут стать сырьём для получения красящих веществ или кормом для скота.</p> <p>Велико применение пижмы в кулинарии и медицине. Также её используют в качестве моющего средства для головы: она избавляет от перхоти и вшей.</p> <p>В пижме содержатся алкалоиды, витамины группы B и C, органические кислоты, эфирное масло, флавоноиды, танацетин, каротин, сахар, камедь, смолы, дубильные и горькие вещества.</p>