Глід (квіти) 1кг

<p>Ромашка лікарська (вона ж аптечна) ефективно бореться з патогенними мікроорганізмами та використовується для знезараження порізів, ран і саден.</p><p>Завдяки своїм жовчогінним властивостям її рекомендують приймати при захворюваннях жовчного міхура. Також ромашка має хороші протизапальні, знеболювальні, протиалергічні, кровоспинні, ранозагоювальні, заспокійливі, седативні, потогінні, протисудомні, вітрогінні та інші властивості. Протизапальні властивості ромашки лікарської активно використовують для лікування запалення слизової, вона є хорошим засобом при лікуванні виразки та гастриту.</p><p>Корисні властивості ромашки лікарської (аптечної) були відомі людям з давніх часів. У Стародавній Греції Гіппократ рекомендував її як знеболювальний і спазмолітичний засіб. У Стародавньому Римі Пліній Старший рекомендував розжовувати ромашку для лікування хвороб ШКТ або використовувати її відвар для лікування захворювань очей, печінки та ШКТ. У складі ромашки лікарської присутні флавоноїди, ефірні олії, органічні кислоти, каротин, гіркоти, слиз, глікозиди, кумарини, камедь, цукри, похідні лютеоліну та апігеніну, дубильні речовини. Завдяки такому ефективному набору корисних мікроелементів ромашку лікарську також слід приймати при невралгічних болях, підвищеній збудливості, зубних болях, болях під час менструацій і при діареї.</p>

<p>Рекомендується застосовувати лаванду як сечогінний, жовчогінний засіб. Сушена лаванда допомагає при неврастенії, безсонні, мігрені, болях шлунково-кишкового тракту, головних болях, стимулює серцевий м’яз.</p><p>Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia) широко застосовується в парфумерній і миловарній промисловості та входить до складу більшості французьких духів. Лавандова олія й досі застосовується медициною для лікування гнійних ран, має бактерицидні властивості. Можна купити квіти лаванди і покласти з одягом, оскільки її запах відлякує міль.</p><p>Стародавні римляни і греки використовували лаванду для обмивань і прийняття ароматичних ванн. З латинської мови слово «Lavare», від якого власне й походить слово «Lavandula», перекладається як «мити». Ну а «angustifolia» перекладається як «вузьколиста». Батьківщиною зростання вважається Західне Середземномор’я, а в Росії росте переважно на півдні європейської частини. На вигляд сіруватий від опушення волосками у вигляді зірочок вічнозелений напівчагарник, висотою від 20 до 60 см. Має безліч розгалужених пагонів. Листки сидячі, лінійні, краї загнуті донизу. Квітки зібрані в квіткові кільця і утворюють колосоподібні суцвіття. Цвіте лаванда в липні-серпні, зазвичай блакитно-фіолетового кольору, рідше білого або рожевого. Має сильний аромат.</p>

<p>Безсмертник піщаний (цмин, сухоцвіт) Helichrysum arenarium.</p><p>Застосовується при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів, а також використовується при панкреатиті та хворобах шлунково-кишкового тракту. Має спазмолітичну, протизапальну, дезінфікуючу, легку сечогінну, глистогінну дію, підвищує апетит, покращує мікрофлору кишечника.</p><p>Насамперед безсмертник широко відомий у народній медицині для лікування хвороб печінки. Починаючи з холециститів, жовчнокам'яної хвороби, гепатитів, а також при цирозі печінки.</p><p>Квітки безсмертника здавна використовуються людьми в лікувальних цілях. Їхні квітки містять унікальну ефірну олію, аскорбінову кислоту, флавоноїди, каротини, стеарини, а також безліч вітамінів і мінералів.</p><p>Відвар із квіток безсмертника давно застосовують для лікування жовчовивідних і сечовивідних шляхів, жовчного міхура, нирок і кишечника. Квітки безсмертника сприяють розрідженню жовчі, покращують жовчовиділення та жовчоутворення. Знижують рівень білірубіну та холестерину в крові. Приводять у норму розміри печінки, зменшують біль. Широко застосовують як у чистому вигляді, так і у складі зборів.</p>

<p>М'ята перцева відома як найсильніший бактерицидний, серцевий, заспокійливий, шлунковий і жовчогінний засіб.</p><p>За допомогою цієї трави лікують порушення апетиту, шлунково-кишкові спазми, пронос, метеоризм, печію, нудоту, печінкові коліки, захворювання печінки та жовчного міхура, сечокам'яну хворобу і діарею. М'ята сприятливо впливає на серцево-судинну систему, тому її використовують проти стенокардії, болю в серці та інших серцевих захворювань. Заспокійливо ця рослина діє і при головному болю, безсонні, істерії та підвищеній збудливості. Зовнішнє застосування м'яти позбавляє від свербежу, дерматозу, вугрів, псоріазу та інших шкірних захворювань. Також ця трава допомагає при бронхіті, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, лихоманці, запальних процесах і болях невралгічного характеру.</p><p>Рослина широко використовується в кулінарії, де її ароматне листя застосовують для надання стравам неповторного запаху і смаку. Крім того, компоненти м'яти допомагають довше зберігати продукти. Вона нерідко використовується і в складі зубних паст, а відходи від переробки стають кормом для домашніх тварин. Основним компонентом усієї надземної частини м'яти перцевої є ефірна олія, що складається, своєю чергою, переважно з ментолу, який багато в чому визначає лікувальні властивості цієї рослини. Також у м'яті виявлено ментон, ментофуран, каротин, бетаїн, золу, урсолову та олеанолову кислоти, калій, магній, залізо, кальцій, цинк і багато інших корисних мікроелементів.</p>