Лапчатка біла

<p>Лапчатка біла має унікальні лікувальні властивості. У кореневій системі рослини міститься ціла гама корисних речовин: йод, цинк, залізо, кальцій та інші елементи.</p><p>У лікувальних цілях найчастіше використовують корінь рослини. Його застосовують при:</p><ul><li>лікуванні підвищеної та зниженої функції щитоподібної залози;</li><li>сприяє розсмоктуванню вузлів і ліквідації дифузних змін;</li><li>гіпертонії;</li><li>анемії;</li><li>ревматизмі;</li><li>задишці;</li><li>тахікардії;</li><li>підвищеній пітливості;</li><li>стоматиті;</li><li>захворюваннях печінки;</li><li>шлунково-кишкового тракту.</li></ul><p>Також використовують при лікуванні гінекологічних захворювань – для нормалізації місячного циклу, при опущенні матки, лікуванні міоми, для розсмоктування кіст. Порошки і присипки мають антисептичну дію, допомагають при лікуванні шкірних захворювань, загоєнні гнійних ран і опіків, фурункулів та абсцесів. Настій і відвари допомагають виводити радіоактивні речовини, токсини, шлаки, відновлюють організм після курсу хіміотерапії, покращують діяльність травного тракту. Ціна вказана за 50 грам.</p>

<p>У народній медицині відвар трави лапчатки білої застосовують також для лікування опущення матки. Лапчатка біла проявляє також антибактеріальну активність, тому її застосовують при колітах, ентероколітах, дизентерії та інших шлунково-кишкових захворюваннях.</p><p>Лапчатка біла рекомендується фітотерапевтами для профілактики і лікування захворювань печінки, серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, зокрема виразки, а також як антисептичний і ранозагоювальний засіб. Порошок із сухої трави лапчатки білої використовують для загоєння наривів, фурункулів, карбункулів, абсцесів.</p><p>Лікувальні властивості лапчатки білої різноманітні. Особливу цінність лапчатка біла становить для лікування хвороб щитоподібної залози, таких як дифузний зоб 1-4 ступеня, дифузно-вузловий і багатовузловий зоб, гіперплазія щитоподібної залози, аденома щитоподібної залози. Застосовується при лікуванні ентероколіту, коліту, дизентерії, інших захворювань, що супроводжуються діареєю. Лапчатку білу також застосовують при захворюваннях печінки, особливо якщо вони супроводжуються жовтяницею. Рекомендують застосування рослини для запобігання і лікування захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту (виразки шлунка). Підземна частина лапчатки білої містить вуглеводи (крохмаль), іридоїди, сапоніни, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди (кверцетин), дубильні речовини (галотанін) до 17% (максимум у фазу цвітіння). Надземна частина лапчатки містить іридоїди, сапоніни, фенолкарбонові кислоти, флавоноїди (рутин), дубильні речовини до 6%. У листі виявлені фенолкарбонові кислоти та їх похідні (n-кумарова, елагова кислоти), флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ціанідин). Лапчатка біла є концентратором Mn, Zn, Cu, Ce, Co, Fe, Si, Al. Також вона містить йод і аніон йодистої кислоти. Є дані, що насіння містить жирну олію, білок, глікозид, при розщепленні якого утворюється синильна кислота. Вона попереджає розвиток різних патологічних станів, нормалізує всі види обміну речовин і роботу ендокринної системи. Рослина покращує тонус і еластичність судин, нормалізує артеріальний тиск, сприятливо впливає на серцевий м'яз, виводить зайвий холестерин, зникають явища тиреотоксикозу (задишка, тахікардія, пітливість..).</p>

<p>Упаковка 50 грам. Сухий корінь лапчатки білої. Лікарська рослина. Коріння і кореневища перстачу білої (Potentilla alba L.).</p><p>На Поліссі ще з XYIII століття захворювання щитовидної залози успішно лікували за допомогою перстачу білої, листя і коріння якої поліщуки вживали у вигляді відвару замість чаю. Завдяки цьому в Білоруському Поліссі практично не було вогнищ ендемічного зобу, у той час як в районі Прип'яті та Чорнобиля вони були досить значними. Крім того, в білоруській народній медицині відвар трави перстачу білого п'ють при опущенні матки, а порошком із сухої трави посипають нариви [Лавренова, 1994]. У Західному Поліссі (Україна) місцеве населення вживає це рослина при тиреотоксикозі і деяких формах зоба [Смик, Кривенко, 1975; Смик, 1976]. У Болгарії відвар кореневищ цієї рослини використовують при діареї, шлунково-кишкових коліках як в'яжучий і гемостатичний засіб [Сучасна фітотерапія, 1988; Стоянов, 1973]. У народній медицині перстач білу застосовують також при опущенні матки [Миколаєва, 1964], хворобах серця, а також для регулювання менструацій [Іванов та ін, 1977]; порошком із трави і кореневищ посипають нариви [Чоловського, 1882]. Крім того, фітотерапевти рекомендують застосовувати перстач білу для лікування захворювань печінки, серцево-судинної системи та шлунково-кишкового тракту, зокрема, виразки, а також як антисептичний і ранозагоювальний засіб. Відвар коренів застосовують при подагрі, ревматизмі, жовтяниці, дизентерії.</p>

<p>Помічено, що при регулярному вживанні лікарських засобів із кореня лапчатки прямостоячої підвищується імунітет, збільшується працездатність, нормалізується сон. Під дією поліфенолів, що містяться в кореневищі рослини, знижується рівень холестерину в крові.</p><p>Калган застосовується ще й для підвищення чоловічої сили. У складі кореня містяться цинк і селен – мікроелементи, необхідні для нормального вироблення тестостерону. Під дією флавоноїдів поліпшується діяльність серцево-судинної системи, усуваються застійні явища в судинах. Це дає змогу поліпшити кровообіг в органах малого таза чоловіка та підвищити потенцію.</p><p>Якщо застосовувати корінь калгана при захворюваннях сечостатевої системи (простатиті, циститі), зменшується запалення в тканинах передміхурової залози або сечового міхура, знижується прояв таких неприємних симптомів, як біль і печіння під час сечовипускання.</p>