Ветреница лютикова

<p>Ветрениця лютикова – у ветрениці знайдено таніни, смолу, сапоніни (0,19-0,75%), ранікулін, який при висушуванні рослини розщеплюється на протоанемонін, що має властивості мітотичної отрути, і глюкозу, а також анемонол, що перетворюється на анемонін. Усі ці речовини отруйні, але отрута є і ліками.</p><p>Завдяки цьому рослина має антисептичні, протимікробні, протизапальні, спазмолітичні та знеболювальні властивості. Застосовують її зовнішньо: у вигляді спиртової настоянки – при набряках, болях у суглобах і кістковій тканині (остеохондрозі, ревматизмі, радикуліті, подагрі, зубному болю) та при шкірних захворюваннях (фурункульозі, абсцесах); сік рослини – щоб вивести бородавки. Всередину приймають як знеболювальний засіб при головному, менструальному болю, болю в животі та серці. Як протизапальну і сечогінну рослину використовують при захворюваннях ШКТ, нирок, сечового міхура, водянці, запаленні селезінки та печінки, жовчнокам'яній хворобі. Як відхаркувальну – при кашлюку та бронхіті. Вживають ветреницю також при паралічах, мігрені, імпотенції, сифілісі, гонореї, корості та рахіті. Холодний настій використовують для зміцнення слуху і зору.</p><p>Способи застосування:</p><ul><li>настій: 1 чайну ложку сухої сировини залити склянкою окропу. Настоювати трохи більше пів години. Процідити. Приймати по столовій ложці тричі на день;</li><li>настоянка: до 4 частин свіжої сировини або до 3 частин сухої додати 1 частину горілки. Щільно закупорити. Отриману масу нанести тонким шаром (не розтирати!) на хворе місце, залишити до висихання, видалити. Не накладати у вигляді компресу і не робити процедуру після прийняття ванни – це призведе до опіків;</li><li>настоянка для розтирань: готувати аналогічно попередній, але після закупорювання настоювати пів години і відфільтрувати через марлю. Відтиснути рештки сировини;</li><li>настій із трави ветрениці лютикової: залити 1 склянкою холодної кип'яченої води 1 ч. л. подрібненого сухого листя, настояти 24 год, процідити. Пити по 1–2 ковтки за 20 хв до їди протягом дня при запаленні печінки, жовчнокам'яній хворобі, запаленні селезінки, нирок і сечового міхура – добова норма;</li><li>сік із кореневищ ветрениці: сік із кореневищ лікує бородавки;</li><li>при невралгіях, радикуліті, ішіасі, остеохондрозі, артритах, ревматизмі, відкладенні солей: свіжозібрану траву на місці збору потрібно відразу ж пропустити через м'ясорубку і законсервувати спиртом (краще денатуратом) – 1 частина спирту на 4 частини трави – і щільно закрити;</li><li>при статевій слабкості у чоловіків: готують водний настій. Потрібно взяти 2 чайні ложки трави ветрениці, залити 300 мл холодної води, залишити настоюватися на 20 годин, процідити. Рекомендується приймати по 30 мл 3 рази на день для підвищення потенції у чоловіків. Цим самим настоєм можна промивати шкіру при екземі, знезаражувати гнійні рани, які довго не загоюються;</li><li>при запаленні печінки, жовчнокам'яній хворобі: готують водний настій листя ветрениці лютикової. Потрібно заварити 1 склянкою окропу 10 г свіжих (або близько 2 г сухих) подрібнених листків, настояти в термосі 2 години, процідити. Пити по чверті склянки за 20 хв до їди ковтками протягом дня. Цей самий рецепт добре допомагає при запаленні селезінки, нирок і сечового міхура;</li><li>при ревматичних і суглобових болях: готують відвар із кореневих пагонів анемони. Потрібно взяти 5 г подрібнених коренів на 200 мл окропу, варити на дуже слабкому вогні 3 хвилини, настояти 20 хвилин. Використовують для примочок і компресів на хворі місця;</li><li>останнім часом народна медицина радить застосовувати спиртову настоянку з рослини при раку, вважається, що отрута рослини згубно впливає на метастази і пухлину, і добре знеболює. Настоянка: 200 грамів сухої трави залити 1 літром 25% спирту (додати 375 мл води до 600 мл горілки). Настоювати 2 тижні в темному місці. Рекомендована добова доза: 1 чайна ложка перед їдою, можна злегка розбавити водою. Іноді навіть настає повне зцілення від раку. Усе залежить від того, як хворий налаштований, від його віри в себе. Від таких тяжких захворювань краще лікуватися за такою схемою. Додавати по 1 краплі настоянки щотижня: 1-й тиждень – 5 крапель, 2-й тиждень – 6, і так до 10 крапель. Після 10 тижнів лікування – перерва на тиждень. Потім повторити курс, починаючи знову з 5 крапель;</li><li>протипоказання ветрениці лютикової: вживання ветрениці, як сильно отруйної рослини, вимагає великої обережності. Листя має наркотичну властивість. При потраплянні на слизові оболонки соку трави – з'являються сильне печіння, біль у носоглотці, в очах, сльозотеча. При потраплянні на шкіру рук сік рослини викликає сильні опіки, аж до утворення пухирів. При цьому обпечені місця дуже повільно загоюються. Навіть звичайне вдихання парів призводить до тяжких отруєнь – головних болів, запаморочення, нудоти, блювання, болю в ділянці печінки і селезінки, безсоння. Такий стан триває кілька днів. При сильнішому отруєнні може настати смерть. Забороняється користуватися нею і при вживанні спиртних напоїв. Помічено, що в осіб, які зловживають алкогольними напоями, терапевтичний ефект проявляється меншою мірою і розвивається значно пізніше, ніж у тих, хто не п'є. При токсичних ураженнях шкіри слід провести промивання ураженої ділянки тіла достатньою кількістю води або води з милом. Обробка шкіри і слизових оболонок – відповідно 2%-ним і 0,1%-ним розчинами калію перманганату, шкіри – 40–50%-ним розчином метиленового спирту. Застосовуючи органічні розчинники, слід бути обережним, оскільки вони завдяки розчиненню в них різних інгредієнтів діючого начала рослини можуть сприяти швидшому всмоктуванню токсичних сполук (особливо через пошкоджену шкіру і слизові оболонки). При утворенні пухирів їх розкривають з подальшою обробкою розчином калію перманганату; на пошкоджену поверхню наносять нейтральні мазі, пасти, присипки. Для лікування некротичних, виразкових уражень показані 0,1%-ний розчин етакридину лактату (просочування пов'язок), мазь Вишневського (для компресів і пов'язок), неоміцину сульфат (500000 ОД розчиняють у 50 мл 0,5%-ного розчину новокаїну для зрошення), лінімент синтоміцину. Застосовують також мазі «Лока-кортен», «Синалар».</li></ul>