<p>Трава і листя зимолюбки зонтичної мають багато лікарських властивостей: сечогінну, кровоспинну, антибактеріальну, сечогінну та багато інших.</p><p>Цю рослину використовують при захворюваннях сечостатевої системи: при нефриті та пієлонефриті, циститі, гонореї, уретриті, простатиті, гематурії та альбумінурії. Також зимолюбка лікує камені в нирках, катар сечового міхура, гепатити, гастрит, коліт, холецистит, виразку шлунка, ентероколіт, запори, асцит і діарею.</p><p>Зовнішньо препарати цієї трави застосовують для прискорення загоєння опіків, пухирів, виразок та інших шкірних захворювань, а також подагри, ревматизму і зубного болю. Їх застосовують і при лікуванні набряків, цукрового діабету, туберкульозу та різноманітних кровотеч.</p><p>Рослина зимолюбка майже не використовується офіційною медициною, однак зимолюбка зонтична в народній медицині знайшла найширше застосування. Як ранозагоювальний і тонізуючий засіб вона повсюдно використовувалася ще кілька століть тому. Її використовують і зовнішньо, і всередину, насамперед як самостійний засіб, іноді в поєднанні з іншими методами лікування.</p><p>Частини зимолюбки багаті на флавоноїди: у цій траві можна виявити гіперин, кемпферол, авікулярин і кверцетин. Також до складу трави входять дубильні речовини, метилові ефіри, глікозид арбутин, урозон, смоли і ситостерин.</p>
<p>Зимолюбка – в’яжучий, тонізуючий і сечогінний засіб. Переважно використовується для лікування проблем сечостатевої системи, таких як цистит і уретрит. Також її застосовують при більш серйозних захворюваннях, наприклад, гонореї, нефриті, гематурії, альбумінурії та каменях у нирках.</p><p>Гідрохінони зимолюбки мають яскраво виражений знеболювальний і дезінфікуючий ефект у сечовивідних шляхах. Застосовується при запаленні уретри, у багатьох випадках за допомогою однієї лише зимолюбки можна вилікувати запалення передміхурової залози. Відвар зимолюбки корисний при хронічному гонорейному уретриті, затримці сечовипускання, катарі сечового міхура та при асциті. Збільшуючи сечовиділення, вона стимулює виведення продуктів життєдіяльності організму, і тому сприятливо діє при лікуванні ревматизму та подагри. Свіже листя можна прикладати до ревматичних суглобів і м’язів, так само як до пухирів, опіків, виразок і пухлин. Застосовується також як допоміжний засіб при лікуванні туберкульозу, хронічного простатиту, виразки шлунка, хронічних колітів та ентероколітів. За словами відомого травника Рима Ахметова, зимолюбка корисна при карциномі та ракових пухлинах губ і молочної залози. Відзначалися навіть випадки повного вилікування раку грудей. Є неперевірені відомості, що зимолюбка зменшує вміст сечової кислоти в сечі та допомагає при діабеті.</p><p>Чай із зимолюбки – смачний і добре освіжаючий напій. Особливо добре його пити при фізичному втомленні.</p><p>Рецепти із зимолюбкою:</p><ul><li>настоянка: 2/3 склянки сухої трави зимолюбки залити 0,5 л горілки, настоювати не менше 2-х тижнів, а краще місяць. Приймати при туберкульозі легень, туберкульозі кишечника, захворюваннях нирок, сечовивідних шляхів по половині чайної ложки на стопку води 3 рази на день перед їдою;</li><li>настій: чайну ложку трави залити склянкою окропу, накрити рушником, настоювати 3 години. Приймати по третині склянки 3 рази на день при уретриті, нефриті та інших захворюваннях нирок, діабеті. При набряках, асциті випити склянку настою вранці, поки настій ще теплий, можна злегка підігріти;</li><li>відвар: чайну ложку трави або коренів довести до кипіння і потримати на вогні хвилин 5, потім настояти близько години, процідити і пити по 2 столових ложки перед кожним прийомом їжі при простатиті. При раку дозу трави збільшити – 1-2 столових ложки на склянку води, пити по 1/3 склянки 3 рази на день. Можна і не кип’ятити, але настоювати довше;</li><li>примочки можна робити при твердих пухлинах: грудей, щоки, губи. Із свіжою травою слід бути обережнішим: сік зимолюбки може викликати подразнення шкіри.</li></ul><p>50 грам – 80 грн.</p>
<p>Упаковка 50 грам. Суха трава кропиви дводомної. Лікарська рослина.</p><p>Корисні властивості кропиви досить великі, вона має протизапальну, загальнозміцнюючу дію, сприяє поліпшенню здатності згущуватися крові. Кропива також використовується як лікарський засіб при недокрів’ї, допомагає усунути темні круги під очима, полегшує течію менструації, особливо щедрою і хворобливою. Потужний кровоспинний ефект – не лише користь, але і шкода кропиви. Людям із захворюваннями крові, а також тим, у кого занадто густа кров, кропиву вживати не можна, це може спровокувати появу тромбів. Не рекомендовано вживання кропиву і вагітним жінкам, це може викликати скорочення мускулатури матки і привести до передчасних пологів. Також трава застосовується при лікуванні радикуліту, ревматизму, при болях в м’язах і захворюваннях печінки, сечового міхура.</p><p>Кропива покращує роботу серця, стимулює вуглеводний і білковий обмін в організмі. Високий вміст каротиноїдів сприятливо позначається на функціях органів зору. У складі листя кропива є і органічні кислоти, які сприяють зміцненню організму в цілому, підняттю імунітету. Кропива допомагає швидше відновитися організму в післяопераційний період, вона здатна протистояти радіації, захистити тканини від нестачі кисню. Кропива – це відмінний засіб проти лупи і для зміцнення волосся. Користь відвару кропиви використовується навіть при облисінні, якщо 2 тижні підряд споліскувати голову відваром трави, випадання волосся значно скоротиться. Кропиву можуть використовувати у вигляді компресів, прикладати до відкритих ран, саден, порізів, виразок. Відвар трави можна застосовувати при внутрішніх кровотечах, це сприяє появі нових еритроцитів. У кропиві знаходиться речовина секретин, яке здатне привести в норму кількість цукру в крові. При цьому утворюється натуральний інсулін, а це корисно людям, які хворіють на цукровий діабет. Кропиву також широко використовують і в кулінарії, додаючи її в супи, салати.</p>
<p>Упаковка 100 грам. Суха трава материнки. Лікарська рослина.</p><p>Рослина діє заспокійливо на центральну нервову систему, застосовується при неврозах, безсонні, істерії, епілепсії, при гіпертонічній хворобі і атеросклерозі, в період клімактерію і при підвищеній статевій збудливості.</p><p>Материнка посилює секрецію бронхіальних залоз, надає спазмолітичну, відхаркувальну і сильну потогінну дію. Призначається при бронхітах, пневмоніях, бронхоектазах, а також при бронхіальній астмі та коклюші. Трава збуджує апетит, нормалізує діяльність шлунково-кишкового тракту, посилює перистальтику. Застосовується при спазмах шлунка і кишечника, при хронічних гастритах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при атонічних запорах. Виявляє жовчогінну, протизапальну і антибактеріальну дію. Материнка звичайна використовується при захворюваннях печінки і жовчного міхура, посилює сечовиділення. У народній медицині вживають при ревматичному ураженні суглобів і при подагрі. Застосовується при болісних менструаціях і при аменореї, надає абортивну дію. Трава як зовнішній засіб знаходить застосування при екземі, шкірних висипах, для промивання ран. Відвар і настій материнки застосовують для ароматичних фітованн. Материнка є складовою частиною потогінних, вітрогонних і важких зборів.</p>
