Купити сенна лист

<p>Упаковка 50 грам. Сухе листя ліщини. Лікарська рослина.</p><p>Відвар, настій листя рекомендують під час лікування аденоми передміхурової залози, для посилення сечовиділення. Кору використовують зовнішньо в мазях у разі запалених варикозних вен і трофічних виразок на гомілці. Найвідомішою лікувальною властивістю лісових горіхів здавна вважали їх здатність нормалізувати склад крові та поліпшувати еластичність самих кровоносних судин. Горіхи ліщини особливо корисні ослабленим хворим і людям похилого віку як натуральний засіб для виведення з організму надлишків холестерину та поліпшення обміну речовин. Застосування ліщини від простатиту передусім спрямоване на зняття запальних процесів в організмі чоловіків і налагодження діяльності кровоносної системи. Цьому значно сприяють ефірні олії, що містяться в листі й корі ліщини. Тривалість лікування цим засобом досить різна й залежить від стану хворого, перебігу самої хвороби.</p><p>Настій:</p><ul><li>2 ст. л. подрібненого листя й кори чагарнику залити 2 склянками окропу, настояти 2 години, укутавши. Процідити й пити по 0,5 склянки 4 рази на день до їди в разі запалення простати, нирок, а також за геморою, млявої перистальтики. Курс – до поліпшення стану;</li><li>1 ст. л. кори залити 2 склянками окропу, нагріти на киплячій водяній бані 10 хв, процідити, сировину віддушити, довести настій теплою перевареною водою до початкового об’єму. Приймати (по 0,5 склянки 4 рази на день до їди) в разі зазначених вище захворювань;</li><li>змішати по дві частини листя ліщини та берези й одну частину трави хвоща польового. 4 ст. л. суміші залити 3 склянками води, кип’ятити 5 хв, настояти в теплому місці 2 години. Потім процідити й пити по 0,5 склянки тричі на день до їди. Курс лікування – не менше місяця.</li></ul><p>Лікування простатиту ліщиною потребує обережного та професійного підходу. Застосовуючи рослину для лікування простатиту, варто пам’ятати, що вона підвищує тиск і в разі передозування може спричинити алергійну реакцію. Тому перед застосуванням порадьтеся з лікарем.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Сухий лист брусниці. Лікарська рослина.</p><p>У листі брусниці міститься велика кількість вітаміну С, вітамінів групи В, особливо В12, багато мінералів – натрій, калій, кальцій, марганець, залізо, фосфор, фітонциди з протимікробною дією, лимонна, яблучна, оцтова кислоти. Бензойна кислота також має протизапальний ефект. Є велика кількість рослинних білків, що особливо важливо для людей, які перебувають на дієті, щоб заповнювати їх втрати організмом.</p><p>Не всі властивості брусничного листа підходять усім хворим, тому людям із нирковою патологією слід призначати його з обережністю. Але дія його дуже хороша при сечокам'яній, жовчнокам'яній хворобі, оскільки має сечогінну дію. Потрібно пам'ятати, що також може вимиватися калій і кальцій з організму, тому не варто переборщувати, а робити перерви між прийомом відварів і настоїв із листя брусниці. Якщо підвищена кислотність шлунка, також слід бути уважним при використанні відварів і настоїв із брусничного листа. Настої і відвари з успіхом можуть пити люди, хворі на цукровий діабет, так як він має властивість знижувати рівень цукру в крові. Протизапальна дія листя брусниці використовується при лікуванні артритів, остеохондрозу, ревматизму, захворювань шлунка. Можна вживати слабо заварений чай із листя брусниці, якщо потрібно лише підняти тонус організму без лікування якогось захворювання. Фітонциди, що містяться в брусничному листі, являють собою природний антисептик, тому використовуються як допоміжний засіб при лікуванні різних бактеріальних інфекцій, особливо ефективні при стафілококу. Відзначається також, що він впливає на фагоцитоз – процес, при якому спеціальна клітина імунної системи, фагоцит, ніби з'їдає бактерію або вірус. Тому рекомендується при захворюваннях порожнини рота полоскання відваром із листя брусниці.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Сухе листя розмарину. Лікарська рослина.</p><p>Фармакологічна дія розмарину лікарського. Має спазмолітичну дію: знімає спазми гладенької мускулатури шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, периферичних кровоносних судин. З цим пов’язаний і сечогінний ефект розмарину, гіпотензивна дія, посилення відтоку жовчі. Під дією розмарину посилюється жовчоутворююча функція печінки, збільшується секреція шлункового соку, а також кількість молока у матерів-годувальниць. Має виражений протизапальний ефект, обумовлений наявністю розмаринової кислоти.</p><p>Показання до застосування розмарину лікарського:</p><ul><li>спазми жовчних і сечовивідних шляхів;</li><li>диспепсія;</li><li>спастичний коліт;</li><li>фізична і розумова перевтома;</li><li>неврози серця;</li><li>порушення менструального циклу;</li><li>безсоння;</li><li>вегетосудинна дистонія;</li><li>неврастенія;</li><li>нервові розлади в клімактеричний період;</li><li>мігрень;</li><li>запаморочення;</li><li>істерія;</li><li>гіпертонія;</li><li>імпотенція;</li><li>астма;</li><li>хронічний бронхіт;</li><li>запальні захворювання ротової порожнини і глотки для полоскання;</li><li>фурункули, рани для компресів і примочок.</li></ul><p>Спосіб застосування та дози розмарину лікарського. Для приготування настою розмарину 1 чайну ложку подрібненого листя заливають 500 мл окропу і настоюють 30 хвилин. Призначають по 1-2 столових ложки 3 рази на день при порушеннях менструального циклу, як тонізуючий і жовчогінний засіб, а також при неврозах серця. Для приготування припарок 2-3 столові ложки стебел з корінням потрібно ошпарити окропом, загорнути в марлю і прикладати до хворого місця.</p><p>Використання розмарину лікарського в їжу. У всьому світі розмарин лікарський широко використовується як прянощі. У свіжому вигляді його додають в м’ясні і рибні страви, салати і маринади.</p><p>Побічна дія розмарину лікарського. У терапевтичних дозах не чинить побічної дії. При передозуванні розмарину лікарського може виникати блювота, гастроентерит, жировий гепатоз (ожиріння печінки), подразнення нирок, маткова кровотеча, набряк легень.</p><p>Протипоказання до застосування розмарину лікарського. Протипоказаний при артеріальній гіпертензії, схильності до судом, а також в період вагітності. Не рекомендований до застосування у дітей молодшого віку. Застереження при прийомі розмарину лікарського. Ванна з розмарином може викликати безсоння.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Сухий лист кипрею.</p><p>Однією з унікальних рослин, відомих людині упродовж віків, є зніт вузьколистний. Почувши цю назву, не багато хто здогадається, що йдеться про одну з найвідоміших на Русі трав, з якої робили цілющий напій. Знайомтеся – іван-чай – справжня комора природи і універсальна домашня аптечка. Корисний іван-чай усім людям, як чоловікам, так і жінкам.</p><p>Склад іван-чаю: сама природа потурбувалася про корисні властивості іван-чаю, і зібрала в цій рослині основну масу елементів таблиці Менделєєва. У рослині міститься залізо, титан, нікель, мідь, марганець, бор, молібден, а також калій, кальцій, натрій, літій та ін. Також у ньому містяться біофлавоноїди, слизи, пектин, дубильні речовини. Вітамінний ряд іван-чаю представлений вітамінами групи В і аскорбіновою кислотою. За вмістом вітаміну С цей чай можна взагалі назвати рекордсменом, кількість аскорбінки досягає 400 міліграм на 100 г, це у декілька разів більше, ніж у цитрусових (лимоні, апельсині) і чорній смородині. У зеленій масі іван-чаю також знаходиться білок, який легко і швидко засвоюється організмом і сприяє швидкому насиченню енергією. У ньому немає кофеїну, пуринової, щавлевої і сечової кислоти, які згубно впливають на обмін речовин.</p><p>Дія іван-чаю на організм: іван-чай піднімає тонус і надає сили, за допомогою нього лікують головні болі, мігрень, він прекрасно заспокоює нерви, знімає напругу, нормалізує сон. Причому це дуже м’який засіб, що не викликає звикання. Іван-чай також приймають для полегшення симптоматики при епілептичних хворобах. За результатами досліджень в НДІ неврології, медики дійшли висновку, що іван-чай досить ефективний при лікуванні психічних розладів, неврозів, посттравматичних розладів. Його застосовують для нормалізації стану після найсильніших стресів, для мінімізації патологічних проявів при тривожно-депресивних розладах. Корисні властивості іван-чаю настільки потужні, що його застосовують при лікуванні захворювань органів шлунково-кишкового тракту: гастритів, виразкових хвороб, коліту, ентероколітів, метеоризму, чай приводить в норму слизову оболонку шлунку, нормалізує обмін речовин і перистальтику кишковика. Також позитивно впливає чай на ротову порожнину, є прекрасною профілактикою пародонтозу і карієсу, нормалізує стан слизової оболонки рота. Маючи неперевершені протизапальні властивості, іван-чай застосовується для лікування запалень в органах усіх систем організму: дихальною (бронхо-легеневі хвороби, ГРВІ), сечостатевою (при лікуванні чоловічих хвороб – аденоми простати і простатиту, конкурентів іван-чаю просто немає, також він посилює потенцію у чоловіків). Напій з рослини буде корисний при недокрів’ї. Вітамін С і велика кількість мінералів, які містяться в чаї, сприяють загальному зміцненню організму, чай значно підвищує імунітет і опірність до збудників різних хвороб. При респіраторних захворюваннях іван-чай нормалізує температуру, знімає жар, озноб. Іван-чай також хороший антиоксидантний засіб, захищає від вільних радикалів – часток, які руйнують клітини в організмі. Очищаючі властивості цієї рослини також високі, він виводить з організму шлаки, токсини, радіонукліди, з’єднання важких металів. Напій з іван-чаю надзвичайно корисний для нормалізації стану після алкогольної інтоксикації, його використовують навіть при білій лихоманці, при цьому чай сприяє зменшенню споживання спиртного надалі. Іван-чай в народній медицині застосовується для лікування раку. У цьому немає нічого дивного: адже такої великої кількості мікроелементів немає ні в одному чаї, а його користь одна з найсильніших і відчутніших.</p>