Бессмертник цвет Цмин пісковий цвіт

<p>Упаковка – 100 грам. Сухі суцвіття календули. Лікарська рослина.</p><p>Вживають календулу при захворюваннях печінки, жовчного міхура, при гастритах, колітах. Препарати календули впливають заспокійливо на центральну нервову систему, знижують артеріальний тиск, викликають загибель багатьох хвороботворних мікроорганізмів, особливо стрептококів і стафілококів. Календулу використовують для симптоматичного лікування неоперабельних форм раку стравоходу, шлунка, кишечника, досягаючи при цьому тимчасового поліпшення.</p><p>Настоянку на 70% спирті, яка відпускається аптеками, використовують для полоскань (1 чайна ложка на склянку теплої води) і всередину по 10-20 крапель 3 рази на день до їжі при стоматиті, ангіні. Календулу використовують для ароматизації і фарбування сирів. Препарати календули допомагають загоєнню ран, при ударах, при ангіні, стоматиті, шкірних висипаннях. У косметиці використовуються суцвіття, рідше листя і стебла, при чутливій і запаленій шкірі, при пористій шкірі, для виведення веснянок, при тріщинах на шкірі п’ят.</p>

<p>Упаковка – 50 грамів. Сухі квітки бузку. Лікарська рослина.</p><p>У народній медицині настій квіток бузку звичайного застосовували як протикашльовий засіб при бронхіті, коклюші, бронхіальній астмі; як потогінний і протималярійний засіб. Листя додавали до зборів, з яких готували настої для прийому всередину при туберкульозі легень, для зовнішнього застосування – як протизапальний засіб, для швидкого загоєння ран, при фурункульозі та мігрені. З квіток готували спиртову настоянку, яку використовували при невралгії, ревматизмі, ревматоїдному поліартриті, артралгії, діареї, виразковій хворобі шлунка, задусі та гінекологічних хворобах. Препарати кори застосовували при рожі.</p><p>Рецепти:</p><ul><li>до однієї столової ложки суміші квіток бузку звичайного і квіткових кошиків деревію (по 2 столові ложки) додати 1 столову ложку квіткових кошиків пижма звичайного. Одну столову ложку цієї маси залити 1 склянкою окропу, настояти протягом 3-4 год у закритому посуді та процідити. Приймати по 50 мл натщесерце при гострих і хронічних простудних захворюваннях;</li><li>дві столові ложки квіток бузку звичайного змішати і розтерти з 2 ложками свіжого вершкового масла або вазеліну. Мазь втирати при ревматизмі.</li></ul>

<p>З липового цвіту виготовляють багато лікарських препаратів, які завдяки лікувальним властивостям липи посилюють секрецію шлункового соку, збільшують жовчоутворення і полегшують надходження жовчі в дванадцятипалу кишку, мають потогінні властивості.</p><p>Крім того, суцвіття липи чинять м'який седативний вплив на центральну нервову систему, дещо зменшують в'язкість крові. Цілющі властивості липи зумовлені комплексом біологічно активних сполук рослини.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Сухий цвіт липи. Лікарська рослина.</p><p>У народі для лікування і профілактики різних захворювань застосовуються будь-які частини рослини. Офіційно доведено доцільність застосування цієї рослини в медицині, так як:</p><ul><li>в липі зосереджені глюкоза, аскорбінова кислота, фітонциди і флавоноїди, каротин, танін, білкові сполуки і маса інших речовин. Чай з квіток розкриває безліч лікувальних властивостей липи: допомагає виведенню рідини з організму, відділенню мокротиння у верхніх дихальних шляхах, знімає жар, прискорює виділення травних соків, заспокоює, надає загальнозміцнюючу дію;</li><li>квіти і деревина у великій кількості містять ефірні масла, знижують нервове збудження і розріджують кров;</li><li>листки містять каротин, вітамін «С», слиз і більш ніж на 12% складаються з цукрів. Вони проявляють високу фітонцидну активність, є відмінним засобом позбавлення від цинги. Нерозпущені бруньки та молоді листки вживають у свіжому вигляді, з зрілих листків готують відвари;</li><li>порошок з висушених плодів липи – відмінний засіб для усунення зовнішньої кровотечі. Подрібнене сухе листя і бруньки використовують при наривах;</li><li>відвар або порошок з кори липи вживають для поліпшення утворення жовчі. Розварена кора дає багато слизу – засіб від опіків, геморою і подагри;</li><li>подрібнені свіжі молоді листки зовнішньо застосовують при різних запаленнях, у тому числі у молочних залозах при маститі або застої грудного молока, а також при опіках. Для лікування опіків також використовують порошок з камбію липи – підкоркового зовнішнього шару деревини, що містить найбільшу кількість поживних речовин.</li></ul><p>Цілющі властивості липи поширюються також і на жіночу статеву сферу. Завдяки вмісту в листках і квітках липи речовин, які за своєю структурою нагадують жіночі статеві гормони, липа може використовуватися для нормалізації гормонального фону у жінок, лікування маси розладів репродуктивної системи, у тому числі і безпліддя.</p><p>Липа: застосування в лікувальних цілях. Найкращим чином лікувальні властивості липи розкриваються в чаї або відварі з її квітів. Для його приготування необхідно заварити столову ложку сухих суцвіть склянкою окропу і настояти третину години. У гарячому вигляді чай застосовують при наступних захворюваннях:</p><ul><li>простудних, ГРЗ, бронхіти, пневмонії як відхаркувальний засіб;</li><li>імуностимулюючого та антибактеріального засобу;</li><li>захворюваннях ШКТ, застої жовчі, сечо- і жовчнокам'яної хвороби як знезаражуючого, зміцнюючого, загоювального засобу, а також для стимуляції відтоку жовчі і вироблення травних соків;</li><li>головні болі, непритомності, ревматизмі;</li><li>при ослабленні захисних властивостей організму, а також просто як ароматного трав'яного чаю.</li></ul><p>Теплий настій приймають всередину при наступних станах:</p><ul><li>грип, ГРЗ, бронхіт;</li><li>захворюваннях горла і ротової порожнини;</li><li>разом з шавлією при різях у сечовипускальному каналі, піску в нирках, запаленні сечовивідних шляхів і нирок інфекційної природи;</li><li>розладах травлення.</li></ul><p>Зовнішньо настій застосовують для полоскання рота і горла, примочок при виразках, набряках, геморої, подагрі, ревматизмі. Настоєм з квіток і листя обполіскують або протирають жирну шкіру обличчя. Також додають у ванну перед сном при перезбудженні, безсонні.</p><p>Протипоказання. Попри численні корисні властивості липи, застосування її в лікувальних цілях не повинно бути необдуманим або безконтрольним. Сильний сечогінний і потогінний ефект липового чаю може позначитися на роботі серцево-судинної системи, яка при надмірному вживанні напою починає відчувати тиск. Також липовий чай з обережністю слід приймати при застої жовчі, наявності великих каменів у жовчному міхурі або нирках, оскільки жовчогінний і сечогінний ефект може привести до закупорки каналів відтоку сечі та жовчі. Не варто замінювати будь-які напої липовим чаєм: при надмірному його вживанні він може проявити збудливу дію і привести до розладів нервової системи. У рідкісних випадках липа викликає алергію, проте стосується це в основному пилку, нектару, ефірного масла і меду. Все добре в міру. Помірне споживання липи, застосування її цвіту і листя в якості підтримуючого і зміцнювального засобу допоможе позбутися від маси захворювань, не допустити їх ремісії і помітно зміцнити імунну систему.</p>