Сушеница топяная трава Сухоцвіт багновий трава

<p>Сухоцвіт болотний – рослина, що має протизапальні, антибактеріальні та в’яжучі властивості. Нею лікують виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, катар шлунка, гастрит і печію.</p><p>У гінекології використовують при трихомонадному кольпіті, ерозії та виразці шийки матки. Зовнішнє застосування рослини допомагає при різних ранах, виразках, опіках, наривах та інших шкірних захворюваннях, а також при ангіні, стоматиті, зубному болю, тонзиліті та виразках ротової порожнини.</p><p>Сухоцвіт зупиняє кровотечі, благотворно впливає на кровоносну систему, позбавляючи від тромбофлебіту, варикозного розширення вен, а також спазмів кровоносних судин, гіпертонії та стенокардії. Ця трава також має заспокійливу дію, що стає у пригоді в лікуванні безсоння, неврозів, мігрені, перезбудження та інших нервових хвороб. Також вона допомагає при туберкульозі легень і цукровому діабеті. Основна сфера застосування цієї трави – медицина, а також ветеринарія. Сухоцвіт благотворно впливає на шлунково-кишковий тракт, його протизапальні властивості допомагають при запальних хворобах порожнини рота. Допомагає зупиняти кровотечі та лікувати гінекологічні хвороби, входить до складу багатьох шлункових зборів.</p><p>У надземній частині сухоцвіту виявляються каротини, флавоноїди, дубильні та смолисті речовини, фітостерини, вітаміни, алкалоїди, ефірна олія, тіамін, аскорбінова кислота. Також вона містить кальцій, залізо, калій, магній, мідь, цинк та інші мікроелементи.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Суха трава спориша. Лікарська рослина.</p><p>Як в'яжучий, кровоспинний засіб; при хворобах нирок, сечового міхура; при діабеті, жовчокам'яній та сечокам'яній хворобі; при порушенні обміну речовин. Для лікування незаживаючих ран та виразок, при авітамінозах, при запаленні легень, сильних бронхітах, при всіх видах гастритів, при стенокардії, радикулітах і невралгіях, при дизентерії, при діабеті, при гінекологічних хворобах запального характеру, для відновлення сили людей похилого віку та після хвороби, при нервовому виснаженні тощо.</p>

<p>Упаковка 100 грам. Суха трава деревію.</p><p>Лікарська рослина. Деревій застосовується в медицині як кровоспинний засіб, при внутрішніх і зовнішніх кровотечах, хворобах шлунково-кишкового тракту, при запальних процесах в матці, а також як протівоконвульсівное, потогінний, апетитний, як такий що усуває порушення обміну речовин засіб.</p><p>У листі і квіткових кошиках деревію міститься багато ефірної олії, вітамін К, дубильні речовини, каротин, вітамін С і фітонциди. Деревій лікарський користується великою популярністю в традиційній і народній медицині, використовується він для лікування багатьох хвороб.</p><p>Застосовують деревій при туберкульозі легень, виразках і катарах шлунка, нирковокам’яній хворобі, малярії, проносі, геморої, жіночих хворобах, при нічному нетриманні сечі, хворобах печінки, недокрів’ї та головних болях, при простуді, нервових захворюваннях і гіпертонії у вигляді настоїв, відварів, соку.</p><p>Сік деревію застосовують як кровоспинний засіб при зовнішніх ранах, а також внутрішніх кровотечах: носових, легеневих, маткових, шлунково-кишкових, а також при анемії, як лактогенное засіб, застережливий утворення каменів в нирках і печінці та ін.</p><p>Заготовлюють його в липні – серпні з трави під час цвітіння. Вживають всередину від 1-4 чайн. л. до 1/3 склянки, 3 рази на день до їжі. Свіжовидавлений сік, змішаний з медом, по 3 чайні ложечки на день п’ють для збудження апетиту і поліпшення обміну речовин, а також при хворобах печінки.</p><p>Настій деревію (всередину): 2 чайні ложки подрібненої трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 1 годину, випити протягом дня за кілька прийомів. Особливо корисно пити такий чай при маткових кровотечах та інших, та перерахованих вище хворобах.</p><p>Відвар деревію: 1 чайну ложку сухої трави залити 1 склянкою окропу, варити 5-10 хвилин на слабкому вогні, настояти 20 хв, процідити. Пити по 0,5 склянки 3 рази на день при хронічних гастритах, виразковій хворобі і ін.</p><p>При серцевих аритміях 20-30 крапель соку деревію приймають, змішавши їх з такою ж кількістю соку м’яти і виноградного вина. При запаленні сечового міхура використовують такий відвар із збору: 2 частини трави деревію, 1 частина кореня лепехи, 1 частина березових бруньок, 2 частини листя мучниці – перемішати. Взяти 2 столові ложки суміші і залити 0,5 л окропу, кип’ятити на слабкому вогні 5 хвилин, настояти і процідити. Пити по 0,5 склянки 3 рази на день.</p><p>При захворюванні верхніх дихальних шляхів радять пити сік деревію, разом з теплим кип’яченим олією або маслом 1:1. При сильних болях і спазмах шлунка використовують такий збір: деревій і ромашку (квітки) беремо порівну, змішуємо. 2 столові ложки збору заварити в 1 склянці кип’ятку, настоювати 20 хвилин, процідити і приймати по 0,5 склянки 3-4 рази на день.</p><p>Гарний лікувальний вплив при лікуванні підшлункової залози надає настій трави деревію і реп’яха, узятих у співвідношенні 1:3. Подрібнену траву, 1 столову ложку, залити 1 склянкою окропу, настояти 25 хвилин, процідити. 1 стакан настою випивати за добу в три прийоми, за півгодини до їжі. Якщо ефект буде малопомітний, можна домогтися поліпшення, приймаючи настій мелкорастертого плодокорешка кавуна.</p><p>Чай з трави звіробою і деревію, взятих порівну, корисний при холециститах. Якщо у вас розболівся живіт, то, прожувавши і проковтнувши кілька зелених листків деревію, ви позбавитеся від болю.</p>

<p>Пижма звичайна використовується як протиглистовий засіб – за її допомогою лікують аскаридоз, позбавляються від глистів аскарид і гостриків.</p><p>Також ця рослина добре допомагає при гастритах зі зниженою кислотністю, колітах, гепатитах, холециститах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. За допомогою пижми лікують знижений тиск, порушення апетиту, запалення сечового міхура і нирок, а також суглобові хвороби: подагру, ревматизм і поліартрит. Зовнішньо використовують при шкірних захворюваннях: виразках, корості, гнійних ранах, а також при вивихах і забоях.</p><p>Заспокійлива дія пижми на організм використовується для лікування нервових розладів, головного болю, перевтоми, істерії та епілепсії. Водянка, порушення менструального циклу, туберкульоз легень і лихоманка теж входять до списку захворювань, при яких показане застосування пижми звичайної. Рослина використовується в багатьох сферах побуту, її властивості знаходили застосування ще за часів Стародавнього Єгипту, де пижму використовували як бальзамувальний засіб. Окремі частини рослини можуть стати сировиною для отримання барвних речовин або кормом для худоби. Велике застосування пижми в кулінарії та медицині. Також її використовують як мийний засіб для голови: вона позбавляє від лупи і вошей. У пижмі містяться алкалоїди, вітаміни групи B і C, органічні кислоти, ефірна олія, флавоноїди, танацетин, каротин, цукор, камедь, смоли, дубильні та гіркі речовини.</p>