<p>У народній медицині препарати з липового цвіту використовують при грипі, катарі бронхів, запаленні нирок і сечового міхура, підвищеному нервовому збудженні, головному болю, істерії, епілепсії, шлункових болях.</p><p>Як зовнішній засіб – при запаленнях слизової оболонки ротової порожнини та дихальних шляхів, опіках, виразках, запаленнях гемороїдальних вузлів, подагричних і ревматичних болях у суглобах. Квітки липи входять до складу, яким ароматизують лікери – зокрема знамениті кюрасао і бенедиктин. Подрібнене й розмочене листя липи використовують як зовнішній протизапальний, знеболювальний і пом’якшувальний засіб, що прикладається до опіків, запальних ущільнень, виразок, і застосовують при грудниці. Розварена молода кора дає слиз, що має протизапальні та хороші знеболювальні властивості. Слиз застосовують для змочування опіків, гемороїдальних запалених вузлів і при ревматичних та подагричних болях. Порошок із насіння липи використовують для зупинки носових кровотеч, а листям обв’язують голову при головному болю.</p>
<p>Бузок звичайний – кущ або деревце родини маслинових, заввишки до 7 м, з округлою або чашоподібною кроною. Старі стовбури мають темно-сіру кору, що відшаровується вузькими смужками. Однорічні пагони гладкі, жовтувато-сірі або оливково-зелені, циліндричні, рідше згладжено-чотиригранні, зі слабко помітними чечевичками.</p><p>Квітки лілові, лілово-блакитні, дрібні, з сильним приємним ароматом; розташовуються в волотях парними пучками, по 3–5 у кожному пучку. Плід – плоска, овальна, з коротким остриєм двогнізда коробочка, з 2–4 плоскими крилатими насінинами. Бузок цвіте в травні. Цвітіння щорічне й рясне, добре зав’язує насіння. Масове цвітіння і плодоношення настає на шостий рік. Розмножується насінням і вегетативно.</p><p>Росте в садах, парках і біля житла. Віддає перевагу нейтральним або слабколужним ґрунтам із низьким заляганням ґрунтових вод. Погано переносить надлишок вологи. Краще розвивається на відкритих, освітлених місцях, на глибоких, легко проникних і добре прогрітих ґрунтах.</p><p>Лікувальне застосування бузку звичайного. Препарати бузку мають протизапальну, потогінну дію, сприяють відходженню піску і каменів при сечокам’яній хворобі. Застосовується нині тільки в народній медицині.</p><p>Кора бузку. Відвар – зовнішньо при бешисі шкіри, гнійних ранах, виразках.</p><p>Бруньки бузку. Використовуються при алергічних захворюваннях шкіри. Знижують рівень цукру в крові.</p><p>Квітки бузку. Настій або у вигляді чаю – при малярії, проносі, ревматизмі, туберкульозі легень, грипі, гострих респіраторних захворюваннях, виразці шлунка, цукровому діабеті, кашлюку, кашлі, задишці, білях; відвар – при застуді. Спиртова настоянка – при ревматизмі, невралгії, ревматоїдному артриті, артралгії, проносі, виразковій хворобі шлунка, задишці, білях, а також для лікування ран і забоїв.</p><p>Листя бузку. У вигляді чаю – при малярії. Свіже – прикладають до гнійних ран, виразок, при головному болю до голови. Включали до складу зборів, уживаних при туберкульозі легень.</p><p>Настій квіток, листя або бруньок бузку звичайного: 1 столову ложку сировини заливають 200 мл окропу, настоюють 6 год, потім проціджують. Приймають по 1–2 столові ложки 3 рази на день.</p><p>Настоянка листя або квіток і бруньок бузку звичайного: 1/4 склянки подрібненої сировини заливають 200 мл горілки або спирту і настоюють 2 тижні. Застосовують для розтирань при артралгії та невралгії. При використанні у вигляді примочок і компресів пов’язки змінюють 4–5 разів на день.</p><p>Протипоказання: під час лікування необхідно дотримуватися обережності, оскільки при передозуванні може бути отруєння.</p>
