Суданська трава продам від 1кг

<p>Суданська трава (суданка) дає високі врожаї як сіна, так і зеленої маси. За врожайністю сіна вона значно перевершує інші однорічні кормові культури. За правильної технології вирощування суданська трава дає 50–70 і навіть 100 ц/га сіна. За даними багаторічних досліджень, урожайність зеленої маси суданської трави в післяжнивних посівах при зрошенні протягом багатьох років становила від 205 до 380 ц/га. Спільні посіви суданської трави з чиною посівною протягом трьох років давали в середньому 260 ц/га зеленої маси. Сіно суданської трави містить 9–10% білка. В 1 кг її зеленої маси 65–80 мг каротину. Коефіцієнт перетравності протеїну становить 60,8%, жиру – 45,7, безазотистих екстрактивних речовин – 73,4, клітковини – 69,1%. За такими показниками сіно суданської трави є добрим кормом для тварин.</p><p>Ботанічний опис: Суданська трава (Sorghum sudanense stapf) має потужно розвинену мичкувату кореневу систему, що сягає на глибину понад 2,5 м. У горизонтальному напрямку корені поширюються на 75 см за великої площі живлення. Іноді в суданської трави від нижніх стеблових вузлів утворюються повітряні, або додаткові, корені завдовжки 6–8 см. Стебло циліндричне, неопушене, всередині заповнене губчастою паренхімою білого кольору. Висота стебла коливається від 80 до 300 см. Кількість міжвузлів на стеблі залежить від тривалості вегетаційного періоду того чи іншого сорту. Ранньостиглі сорти утворюють на головному стеблі 3–5, а пізньостиглі – 8–12 міжвузлів. Нижній стебловий вузол – це вузол кущіння. За загальною кущистістю суданська трава поділяється на три групи: слабокущиста – з кількістю пагонів у кущі не більш як 12, середньокущиста – від 12 до 25 і сильнокущиста – понад 25 пагонів. За формою куща сорти суданської трави поділяють на прямостоячі, слабкорозлогі, розлогі, напівлежачі та лежачі. Найбільшого поширення набули сорти з прямостоячими і слабкорозлогими кущами. Як правило, сорти суданської трави з щільним кущем урожайніші за сорти, що мають рихлий кущ. Лист складається з піхви і листкової пластинки. Пластинка листка широколінійна, завдовжки до 60 см, гола, гладка, по краю злегка шорстка. Найбільш розвинені листки середнього ярусу, які дуже цінні в кормовому відношенні. За рівнем облистяності сорти суданської трави поділяють на три групи: зі слабкою облистяністю (кількість листків на головному стеблі до 6, маса листків у загальному врожаї не перевищує 35%); із середньою облистяністю (кількість листків на головному стеблі 6–9, маса листків у загальному врожаї становить 35–50%); з доброю облистяністю (кількість листків більше 9, маса листків у загальному врожаї становить понад 50%). Суцвіття – багатоколоскова волоть, завдовжки приблизно 40 см. Розрізняють сильно розлогі, розлогі, напівстислі, компактні, пониклі та соргоподібні типи волотей. Колоски розташовуються на кінцях волотей. Плід – зернівка, щільно укладена в колоскових лусках. На відміну від сорго верхівка зернівки суданської трави не виступає назовні. З кожної волоті отримують по 4–5 г насіння. Маса 1000 насінин від 10 до 15 г і більше.</p><p>Біологічні особливості: Вимоги до температури. Суданська трава – теплолюбна рослина. Мінімальна температура проростання насіння 8–10°С, оптимальна – 20–30°С. Сума тепла, необхідного для повного розвитку залежно від скоростиглості сорту, коливається від 2200 до 3000°С. Заморозки в 3–4°С убивають сходи. Інтенсивний ріст стебел відбувається тоді, коли середньодобова температура повітря перевищує 10°С. Вимоги до вологи. Суданська трава характеризується високою посухостійкістю. Ця властивість зумовлюється потужно розвиненою кореневою системою, досить тривалим вегетаційним періодом, що дає змогу рослинам добре використовувати опади другої половини літа. Суданська трава найбільше поглинає вологи з глибоких горизонтів ґрунту. Цю обставину необхідно враховувати під час розміщення її посівів у польових сівозмінах. Наприклад, соняшник так само, як і суданська трава, поглинає багато вологи з глибини 1 м і більше. Тому розміщення цієї культури після суданської трави або, навпаки, суданської трави після соняшнику на незрошуваних землях степових районів вкрай небажане. Ця культура добре реагує на зрошення, різко підвищуючи урожай зеленої маси або сіна. Надмірного зволоження не переносить. Вимоги до світла. Суданська трава – рослина короткого дня. За довгого дня її розвиток дещо сповільнюється. У фазі сходи–кущіння вона добре переносить затінення і тому може використовуватися як підсівна культура. Вимоги до ґрунту і живлення. Суданська трава найкраще росте на чорноземних і темно-каштанових ґрунтах, гірше – на світло-каштанових і піщаних. Вона переносить невелику кислотність і не росте на засолених ґрунтах. На утворення 1 т сухої речовини споживає з ґрунту багато азоту, приблизно 25–30 кг/га (тому вона дуже добре реагує на внесення азотних добрив), 6–7 кг/га P2O5 і 15–17 кг К2О. Фази росту. Протягом 5–6 тижнів після посіву суданська трава росте дуже повільно і утворює 4–5 листків. Кущіння починається в момент утворення п’ятого листка. Наприкінці фази кущіння і в наступний період спостерігається інтенсивний добовий приріст у висоту – 5–10 см. Ріст стебла закінчується до часу цвітіння. Після скошування або стравлювання відростання відбувається за рахунок пагонів, що розвинулися з вузлів кущіння, утворюються з надземних стеблових вузлів і відростають із зрізаних пагонів, у яких збереглася точка росту. Таким чином, після укосу або стравлювання відбувається відростання пагонів трьох типів, що забезпечує високу отавність суданської трави і можливість отримання великої кількості укосів за один рік. Викидання волоті на головних стеблах зазвичай відбувається через 6–7 тижнів від появи сходів і триває протягом 2–3 тижнів. Цвітіння починається у верхній частині волоті й закінчується останніми квітками, розташованими на нижніх гілочках. Квітки розкриваються рано-вранці. Запилення анемофільне. Тривалість вегетаційного періоду 100–120 днів.</p><p>Місце в сівозміні: Суданська трава добре росте після зернових бобових, кукурудзи, багаторічних трав і озимих. Під час розміщення цієї культури в полях сівозміни необхідно враховувати її особливості як попередника. Після суданської трави ґрунт буває висушений на велику глибину, а легкодоступний азот використовується на формування врожаю. Тому в сухостепових районах після неї розміщують баштанні культури, у яких коренева система проникає на глибину 10 м. У степових районах на полях після суданської трави застосовують снігозатримання.</p><p>Добрива: Внесення перепрілого гною (18–20 т/га) підвищує урожай сіна на 23–26%. Суданська трава добре реагує на внесення гною під попередні культури. На Полтавській сільськогосподарській дослідній станції внесення гною по 36 т/га за два роки до її посіву сприяло підвищенню урожаю сіна на 30–32%. Особливо ефективні азотні добрива. Внесення 45 кг/га азоту підвищувало збір сіна на 12,7 ц/га. А внесення 45 кг/га Р2О5 підвищувало урожай сіна суданської трави на 22,6%. Калійні добрива позитивно впливають на супіщаних ґрунтах. У середньому на 1 га посіву рекомендується вносити: азоту – 45–50 кг, фосфору – 30–45 кг і калію – 30–45 кг.</p><p>Обробіток ґрунту і посів: Обробіток ґрунту під суданську траву такий самий, як і під просо. Норма висіву коливається від 10–14 кг/га в зоні сухих степів і напівпустелі до 25–30 кг/га в лісостеповій зоні з кількістю опадів 500–600 мм на рік. За даними Ерастівської дослідної станції, внесення гранульованого суперфосфату в рядки під час посіву в дозі 75 кг/га підвищувало урожайність сіна на 13,5 ц/га. До посіву приступають тоді, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягає 10–12°С. Спосіб посіву суцільний при вирощуванні на корм і широкорядний при вирощуванні на насіння. Глибина загортання насіння 3–4 см, а на легких ґрунтах – до 6–8 см. Після посіву поле коткують.</p><p>Збирання врожаю: До збирання суданської трави на сіно приступають наприкінці фази виходу в трубку – на початку викидання волотей. Другий і третій укоси слід проводити з інтервалом приблизно 30 днів. Як показують дані Ерастівської дослідної станції, за такого режиму використання суданська трава дає найвищі врожаї зеленої маси. Висота скошування 7–8 см. За нижчого скошування сповільнюється відростання молодих пагонів і знижується урожай зеленої маси.</p><p>Змішані, післяукісні та післяжнивні посіви: Хороші результати отримують при спільному вирощуванні суданської трави і сої. Такі посіви добре вдаються на півдні країни, де випадає достатня кількість опадів або застосовується зрошення. На зрошуваних землях радгоспу «Студеновський» Новосибірської області урожай зеленої маси суданської трави, посіяної спільно з пелюшкою, досягав 415 ц/га. В Україні (Полтавська обл.) суміш суданської трави з викою ярою або викою озимою дає змогу майже подвоїти збір протеїну з одиниці площі порівняно з чистими посівами. Іноді суданську траву висівають у суміші з чиною, горохом або безалкалоїдним люпином. Норма висіву при спільному посіві знижується на 15–20% порівняно з нормою посіву в чистому вигляді. У південних районах суданська трава добре вдається після збирання ячменю, пшениці, гороху на зерно (післяжнивна культура), а в лісостеповій зоні – післяукісно після збирання озимого жита, віко-вівсяної, чино-вівсяної суміші на зелений корм або сіно. Обробіток ґрунту під післяжнивні посіви необхідно проводити слідом за збиранням основної культури. За доброго зволоження ґрунту це оранка на глибину 20–25 см з одночасним боронуванням. Якщо верхній шар ґрунту сухий, спочатку проводять лущення, потім глибоку оранку з боронуванням і передпосівне коткування.</p><p>Особливості вирощування суданської трави на насіння: Насіннєві посіви краще розміщувати в просапному полі польової сівозміни. У посушливих районах суданську траву на насіння висівають широкорядним способом із шириною міжрядь 45–50 см. Норма висіву 12–15 кг/га. Строки посіву найоптимальніші. Для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, а на шир.</p>

<p>Тимофіївка – багаторічна, достатньо холодостійка рослина, пристосована до помірної зволоженості ґрунту. Розмножується за допомогою насіння. Травостій зберігається 10 і більше років.</p><p>Цвітіння відбувається переважно у червні – липні, з розкриттям квіток вранці. Дозрівають плоди до серпня-вересня. Урожай сіна, що збирається, близько 40-100 ц/га, зелений корм – не більше 200 ц/га, насіння – 200-600 кг/га. Застосовується для створення газонів, особливістю догляду за газоном є велика висота стрижки.</p><p>Завдяки своїй поживній цінності відіграє важливу роль у харчовому раціоні та підходить у вигляді корму для всіх видів тварин, у тому числі декоративних. У 1 ц сіна, убраного в сезон цвітіння, міститься ≈40 К.Є. і близько 4,0 кг білка, що перетравлюється; у траві – 28 к.о. та відповідно білка 1,5. Сіно містить значну кількість β-каротину, віт. Слід зазначити, що стебло починає рано дерев'яніти, тож важливо вчасно зібрати врожай. Невибаглива до глинистих, супіщаних, суглинистих ґрунтів, а також ґрунтів з помірною кислотністю. Маса тисячі насінин: 0.4 г. Репродукція: 2. Схожість: 96%. Чистота: 98%.</p>

<p>Маса тисячі насінин: 1.8-2.5 г. Репродукція: 2. Схожість: 92%. Чистота: 98%. Норма висіву 1 - 1,5 кг на сотку. Ціна за 1 кг.</p><p>Вівсяниця – багаторічна кормова трава, яка чудово підходить для формування пасовищ. Особливістю костриці є здатність розвивати підземні пагони. За своєю природою рослина невибаглива, пристосована до різних типів ґрунту. Період цвітіння – середина літа. Після цвітіння утворює насіння невеликих розмірів. Зберігає травостій досить тривалий час – до 5 років.</p><p>Ми аграрна компанія «Nasintrav», понад 25 років на ринку. Нам довіряють та до нас повертаються. Все насіння проходить сертифікацію та лабораторні дослідження на сходження та чистоту, тому ми з впевненістю можемо гарантувати вам якість.</p>

<p>Пропонуємо якісне насіння суданської трави. Сорти адаптовані для українського клімату. Врожайність до 700 ц/га. Посухостійка, швидко відростає після скошування. Ідеальний корм для всіх видів сільськогосподарських тварин.</p><p>Насіння сертифіковане.</p><ul><li>вика яра;</li><li>еспарцет;</li><li>люцерна;</li><li>суданська трава;</li><li>фацелія;</li><li>гірчиці;</li><li>стоколос.</li></ul>