Продаж
Кострец безостый/Стоколос
<p>Кострець безостий (Bromopsis inermis Holub) – багаторічний високорослий злак, який за кормовими якостями та поширеністю займає одне з перших місць серед багаторічних злакових кормових трав. У середньому містить 12,5% сирого протеїну, близько 50 корм. од. (у 100 кг сіна).</p><p>Кострець безостий – чудова сінокісна та, як один із компонентів травосумішей, пасовищна рослина. Має велику цінність для постійних пасовищ і заплавних луків. Добре поїдається, особливо до колосіння, усіма видами тварин, але краще за інших – великою рогатою худобою та кіньми. За рівних умов кострець безостий дає вищий урожай, ніж інші багаторічні злакові трави. Включення його до травосумішей із бобовими підвищує урожай сіна та пасовищного корму, створює умови для кращого відростання травостою.</p><p>Ботанічні та біологічні особливості: коренева система кореневищна, здатна вкорінюватися у вузлах, що призводить до утворення нових кущів. Корені проникають у ґрунт на глибину до 2 м. Завдяки сильно розвиненій кореневій системі кострець безостий добре переносить посуху. Стебла прямі, добре облистнені, висотою до 180–200 см. Листки широколінійні, плоскі. Суцвіття – волоть різноманітної форми (поникла, розлога, напівстисла, стисла, компактна, одногрива). Плід – зернівка у квіткових лусках темно-сірого кольору. Маса 1000 насінин 3,5 г. Зустрічається багато різновидів костреця безостого, які можна звести до трьох груп, пов’язаних із районами їх вирощування. Лугова група, приурочена до вологого клімату – до тайгово-лісової зони, Нечорноземної зони, північних районів, заплавних луків; відрізняється високою облистненістю, урожайністю та добрими кормовими якостями. Степова група поширена у степових посушливих районах південного сходу. Порівняно з лугoвою слабше облистнена, поступається їй за кормовими якостями та урожайністю, але перевершує за посухостійкістю. Лісостепова група займає проміжне положення між двома попередніми групами, але за основними ознаками ближча до степової групи. Росте в лісостеповій і степовій зонах, на середньозволожених ґрунтах, по степових лиманах, балках. Кострець безостий може рости на найрізноманітніших ґрунтах, однак найкращими для нього вважаються пухкі наносні ґрунти річкових заплав, а також чорноземні супіщані або суглинкові. Погано росте на важких каштанових, глинистих ґрунтах і не витримує заболочених та засолених. Відрізняється високою зимостійкістю та посухостійкістю. На одному місці росте 12–14 років, а із застосуванням добрив на заплавних землях – і до 20 років. Добрий урожай дає протягом 4–5 років, але найвищої продуктивності досягає на другий і третій роки життя.</p><p>Агротехніка: кострець безостий – добрий попередник для зернових культур, зокрема для пшениці. У травосуміші з багаторічними бобовими травами він значно підвищує урожай зернових. Як кореневищний злак кострець безостий раніше не рекомендували для польових сівозмін, побоюючись засмічення полів. Однак дані дослідних установ, а також низки господарств різних областей показують, що за глибокої оранки (на 25–27 см) кореневища не відростають і не створюють загрози засмічення наступних зернових культур. Обробіток ґрунту під кострець безостий починають із лущення стерні та глибокої оранки. На зябі проводять снігозатримання і затримання талих вод. Ранньою весною зяб боронують у 2–3 сліди. Добрі результати дає внесення добрив. Основне добриво (мінеральне й органічне) слід загортати під зяб, а підживлення застосовувати після укосів. Оптимальний строк сівби травосумішей костреця безостого і бобових трав – ранньовесняний і пізньолітній. Найкращий спосіб сівби – міжрядковий. Норма висіву при рядовому посіві 20–25 кг/га, а при широкорядному – 15 кг/га. Норма висіву люцерно-кострецевої суміші – 12 кг костреця безостого і 5–6 кг люцерни. Глибина сівби насіння 4–5 см, а в травосумішах – 3–4 см. У фазі кущення посіви підживлюють органічними та мінеральними добривами; після першого укосу проводять боронування і підживлення. Вносити добрива можна восени після останнього укосу. Скошувати травостій на сіно слід у фазі викидання волоті. Для кращого збереження поживних речовин сушіння сіна в прокосах і валках має бути закінчене протягом 2–3 днів. Насіннєві посіви костреця безостого доцільно закладати широкорядним способом. На насіннєві цілі виділяють восени із суцільних травостоїв кращі ділянки третього і четвертого років користування. На цих посівах восени після укосу вносять підживлення з мінеральних добрив, а взимку проводять снігозатримання. Додаткове запилення сприяє збільшенню урожаю насіння (на 50 кг і більше з 1 га). Урожай насіння костреця безостого може досягати 6–7 ц/га.</p>
Луцьк,
Волинська обл.
10-12-25
