Настойка прополиса
60 грн.
Опис
Прозора рідина темно-коричневого кольору, зі специфічним запахом і гіркуватим смаком. При пробі на язик має анестезуючу дію, при зберіганні можливе випадання осаду.
Приготування: у скляну ємність з темного скла додаємо 100 г спирту медичного 96% або 70% та подрібнений прополіс. Кількість прополісу визначається залежно від того, яку настойку ми хочемо отримати. Зазвичай у практиці використовують від 5% до 30% розчин, залежно від характеру патології та індивідуальних особливостей організму. Найчастіше використовується 10%-15% настойка. Отже, на 100 г розчину має бути 10-15 г прополісу. Баночку ставлять у темне місце на 2 тижні при кімнатній температурі. По закінченні терміну, фільтрують і зберігають у темному місці.
Основні властивості прополісу: його бактеріостатичні властивості порівнянні з властивостями найсильніших антибіотиків. Багато флавоноїдів (що містяться в прополісі) та висока концентрація в ньому ароматичних молекул забезпечують його антибактеріальну активність та формують основну групу сполук, що визначають його терапевтичні ефекти.
У склад прополісу входять: більше 300 різних органічних і мінеральних речовин (особливо ефективні флавоноїди та всі життєво важливі амінокислоти), ароматичні компоненти (кофеїнова, саліцилова та бензойна кислоти), ефірні олії, дубильні речовини, вітаміни (А, В1, В2, В3, С та Е) та мікроелементи (кальцій, фосфор, магній, цинк, алюміній, селен, кремній, залізо...), а також рослинні смолисті речовини, пилок, перга.
Свойства:
- протимікробне;
- протизапальне;
- нормалізує обмін речовин;
- прискорює процес регенерації тканин;
- ранозаживляюче;
- дезодоруюче;
- антитоксичне;
- стимулює обмінні процеси;
- знижує згортання крові;
- знімає судинний спазм;
- антиоксидант;
- підвищує захисні реакції організму.
Протипоказання: індивідуальна непереносимість будь-якого з компонентів препарату; алергічні реакції на продукти бджільництва (реакції у вигляді печіння, свербіння, набряку, а також головного болю, слабкості, підвищення температури). Бувають випадки важких алергічних проявів, при яких потрібна термінова медична допомога; протипоказана людям, які страждають на гостру екзему, поліноз, атопічну бронхіальну астму, кропив'янку, алергічний риніт, дерматит, діатез; кровотечі з уражених ділянок шкіри або слизових оболонок; прополіс не заважає прийому ліків, якщо, звичайно, не поєднувати прийом ліків і настойки. Між прийомом ліків і прополісу повинно пройти хоча б дві години.
Вживання: настойка прополісу призначена виключно для місцевого застосування. Немає застережень у застосуванні в період вагітності та годування груддю. Виключення: не наносити на ділянку грудей у період грудного годування. Не впливає на швидкість реакції при управлінні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Місцево при ранах, опіках шкіри та при запальних процесах слизових оболонок порожнини рота, ясен (стоматит, гінгівіт, пародонтит); глотки (фарингіт); мигдалин (тонзиліт); вуха (отит) та придаткових пазух носа (гайморит). При травмах уражені ділянки шкіри змазують настойкою 2-3 рази на день. При отиті в зовнішній слуховий прохід після його очищення вводять змочений ватний тампон або закаповують 1-2 краплі препарату 3-4 рази на день. При фарингіті або тонзиліті настойкою прополісу змазують слизові оболонки глотки та мигдалин 2-3 рази на день або проводять зрошення водним розчином препарату (розводять настойку теплою водою в співвідношенні 1:20). Придаткові пазухи носа промивають сумішшю настойки з фізіологічним розчином (0,9% розчином натрію хлориду) у співвідношенні 1:10, тривалість курсу лікування зазвичай 4 дні. При пародонтиті в пародонтальні порожнини вводять змочені ватні тампони. При полоскання ротової порожнини при ураженнях і пошкодженнях слизової оболонки 30-40 крапель настойки прополісу розчиняють у 100 мл теплої води.
