Семена гороха озимого МОРОЗ Сербия

НС Мороз сербський озимий сорт білкового гороху, призначеного для виробництва зерна. Сорт створений методом відбору гібридної популяції. Ультраранньостиглий, потенціал урожайності від 4 до 6,2 т/га.

Характеристики сорту:

• рослина стояча, висотою 60–80 см, з частими вузликами в нижній частині стебла, що підвищує толерантність до вилягання;
• рослини розгалужуються і в середньому мають по два стебла;
• тип листа афіла (вусатий), що дозволяє зв’язування рослин на ранніх стадіях росту і розвитку, тож посів залишається невилягаючим до самої уборки;
• квітка біла;
• стручки знаходяться у верхній частині стебла, що значно зменшує втрати при механізованому збиранні;
• число стручків на рослині – від 10 до 14;
• зерно круглої форми, від світло-кремового до світло-зеленого кольору;
• маса 1000 насінин – 180–200 г;
• середній вміст сирих білків у зерні – 23–25%;
• збирання проводиться в червні, у середньому з 10 до 15 червня, приблизно за десять днів до збирання озимого ячменю;
• після збирання насіння гороху, з огляду на дуже низький відсоток антинутритивних речовин, не потрібно термічно обробляти, а лише правильно зберігати на складах і використовувати в годівлі всіх видів і категорій домашніх тварин як відмінне доповнення до соєвого шроту.

Технологія виробництва насіння озимого білкового гороху.

Сівозміна. Горох потребує вирощування в сівозміні, і йому не підходить монокультура. В умовах монокультури значно збільшується кількість горохового довгоносика, що негативно впливає на врожайність і якість насіння. Посів гороху на тій самій ділянці можливий лише через 3 роки. Хорошими попередниками для гороху є зернові та просапні культури, такі як ранні гібриди кукурудзи, картопля, соняшник. Горох є відмінним попередником для більшості польових культур, ніж інші бобові.

Вимоги до землі. Найкращі результати досягнуті на середньо глибокому і родючому ґрунті, добре забезпеченому вологою. Ділянка, призначена для виробництва гороху, повинна бути рівною, без бур’янів і без руйнівного впливу ерозії та повеней. Ділянки, на яких є бур’яни Cirsium arvense, особливо несприятливі для вирощування гороху. Найсприятливіша реакція ґрунтового розчину для вирощування гороху – між рН 6,8 і 7,4.

Обробіток ґрунту. Основний обробіток здійснюється або у вигляді осінньої оранки, або дискуванням на глибину від 20 до 25 см. Потім проводять передпосівну підготовку на глибину від 8 до 10 см 1–2 рази. Земля після первинного обробітку і передпосівної підготовки повинна бути розпушена і добре вирівняна. Таким чином зменшуються негативні наслідки, спричинені схильністю гороху до вилягання, якісніше проводиться збирання і зменшується втрата насіння.

Удобрення. Основою живлення кормового гороху азотом є симбіоз, тобто азотфіксація, яку формують бактерії Rhizobium leguminosarum BV. viciae. Горох лише на ранніх стадіях розвитку потребує наявності азоту в доступній формі на поверхні ґрунту, оскільки формування бульбочок відбувається через два тижні після появи. Орієнтовні норми для удобрення гороху – 40–50 кг/га активної речовини азоту, 80–100 кг/га P2O5 і 70–90 кг/га K2O. Точна кількість визначається за аналізом родючості ґрунту. Повну кількість фосфору і калію вносять перед оранкою, а азот – у передпосівну підготовку.

Посів. Горох потрібно висівати, по можливості, на 7–10 днів раніше, ніж озиму пшеницю. В агроекологічних умовах Сербії оптимальний період для посіву гороху – з 20 вересня по 10 жовтня. Оптимальна густота посіву для сорту НС Мороз повинна становити 110–120 рослин/м2. Посів слід проводити зерновими сівалками з міжряддям 12,5 см. Глибина посіву має бути 3–5 см. З огляду на масу 1000 насінин, необхідну густоту посіву і споживчу вартість насіння, посівна норма становить 200 кг/га. Після посіву необхідно провести коткування, щоб контакт між насінням і землею був кращим, цвітіння було рівномірним, посів рівномірно розвинувся і збирання було якіснішим. Коткування не повинно проводитися на важких глинистих ґрунтах.

Заходи догляду. Особливу увагу протягом вегетації слід приділяти захисту посівів від бур’янів, хвороб і шкідників. Захист від бур’янів ведеться переважно ґрунтовими і контактними гербіцидами. Після посіву і до появи сходів рекомендується застосування гербіцидів: Стомп 330 + Гезагард (3,5+1,5–2 л/га) – найкраща ефективність; Дуал Голд 960 EC + Гезагард (1,5+1,5–2 л/га) – найкраща селективність; Фронтьєр Оптима + Гезагард (1–1,2+1,5–2 л/га) – друга за ефективністю і третя за селективністю. Навесні, коли рослина гороху буде висотою близько 10–15 см, а бур’ян перебуває на початковій стадії росту, обробку зазвичай проводять комбінацією препаратів на основі бентазону (Басагран) і імазетапіру (Півот 100-Е), що забезпечує захист як від широколистих, так і від вузьколистих бур’янів із насіння: навесні – Базагран + Півот (2 + 0,5 л/га) або Базагран + Пульсар (2 + 0,6 л/га). У разі появи багаторічних вузьколистих бур’янів потрібно використовувати ефективні транслокаційні гербіциди, такі як фюзилед (Fusilade Super), на основі флуазифоп-П-бутила (Фюзілад Форте 150, Агіл 100, к.е., Селект 120, к.е.) до фази початку цвітіння.

У роки з великою кількістю опадів часто виникає сильне ураження гороху хворобами, серед яких найпоширеніші антракноз (Ascochyta Pisi), несправжня борошниста роса (Peronospora viciae) і борошниста роса (Erysiphe Pisi). Знищення хвороб здійснюється обробкою фунгіцидом Signum 600 г/га разом з інсектицидом. Якщо проводять 2 обробки інсектицидом, то під час другої обробки можна застосувати Equation 400 г/га. Найнебезпечніші шкідники для гороху в Сербії – це листові попелиці (Aphidae) і гороховий довгоносик (Bruchus pisorum L). Знищення цих шкідників є обов’язковим, незалежно від пошкоджень, спричинених механізацією. Обробка тракторним обприскувачем є ефективнішою порівняно з авіаобробкою. Найефективніший захист від горохового довгоносика реалізується з використанням комбінації органофосфорних інсектицидів і піретроїду. У Сербії найбільше застосовується продукт Nurel D (хлорпірифос + циперметрин) у кількості 1 л/га. Обробку починають на початку цвітіння під час додаткового живлення довгоносика, до того як він відкладе яйця в плід, тобто на лише сформований стручок. Температура повітря під час обробки не повинна бути вищою за 25 °C. Іноді обробку треба повторити через 10 днів. Поява листових попелиць у багаторічний період пов’язана з періодом вильоту горохового довгоносика, тож цією обробкою можна знищити і попелиць.

Однією з найважливіших заходів догляду в насінництві гороху є збереження сортової ідентифікації. Сортове прополювання є обов’язковим заходом у насіннєвому посіві і передбачає видалення нетипових рослин, які переважно відрізняються за висотою, видом листка або забарвленням квітки.

Збирання. Через часте вилягання посіву збирання гороху потребує особливої уваги і є складним агротехнічним заходом у технології виробництва насіння гороху. Насіння гороху швидко достигає. Коли вміст вологи в зерні близько 40%, рослина ще має зелене листя. Від цього моменту вміст вологи в насінні сильно зменшується і за короткий час досягає 17%, коли і можна починати збирання. Сорт НС Мороз в агроекологічних умовах Сербії до збирання вже готовий у середньому до кінця червня, перед збиранням ячменю. Збирання гороху проводять зернозбиральним комбайном із деякими змінами, аналогічними до збирання сої. Налаштування жатки потребує особливої уваги, при цьому висоту різання треба встановити на 5 см. Якщо висота різання занадто велика, нижні стручки залишаються на рослині, а в ко